Страхування як складова ринкового иеханізму господарювання

Содержание:Вступ 3 1. Суть, види та функції страхування 5 2. Страхова компанія як основних елемент страхового ринку 18 3. Значення страхування в розвинутих країнах та аналіз зарубіжного досвіду 24 4. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку страхування в Україні 28 5. Роль страхування в розвитку ринкової економіки 33 Висновки та пропозиції 42 Список використаної літератури 46 ДОДАТКИ 48

Вступление:Становлення й подальший розвиток ринкової економіки зумовлює необхідність формування страхового ринку, який являє собою цілісну систему економічних відносин, що виникають у процесі купівлі – продажу специфічного товару – страхового захисту, і в межах якого (страхового ринку) виникає попит і пропозиція, встановлюється ціна на даний товар. Зрозуміло, що на страховому ринку, як і на усякому ринку, взаємодіють продавець та покупець, між якими виникають взаємовідносини щодо купівлі – продажу товару за певною ціною. При цьому передбачається, що покупець, виходячи на страховий ринок, вільний у своєму виборі товару та продавця.У свою чергу, продавець має змогу самостійно формувати попит та впливати на ціну товару (страховий захист). Страхування надає впевненості в розвитку бізнесу. В умовах формування приватної власності не можна централізовано в наказовому порядку керувати розміщенням фінансових ресурсів. Таке керування - справа окремого власника, причому діє він згідно зі своїми інтересами, що постійно коригуються ситуацією на ринках товарів, цінних паперів, кредитів. Жодний власник не інвестує свого капіталу в розвиток виробництва тих чи інших товарів або у сферу послуг, не врахувавши можливого ризику втрати авансованих ресурсів. Завдяки переданню за окрему порівняно невелику плату відповідальності за наслідки ризикованих подій страховим організаціям інвестор упевнений, що в разі пожежі, стихійного лиха або іншого страхового випадку завдані збитки будуть відшкодовані. Страхування дуже важливе як для тих підприємств, що вже давно функціонують, так і для новостворених, або тих, що тільки організуються і ще не набули достатнього виробничого потенціалу та не нагромадили власних резервних фондів. Страхування не лише забезпечує відшкодування фактичних збитків, зумовлених певною подією. Наявність відповідної страхової угоди дає змогу впевненіше користуватися кредитом, щоб спорудити чи придбати необхідні засоби виробництва, поповнити товарну масу у торговельній мережі тощо. Часто страхування сприяє появі й упровадженню нової техніки та технологій, наукових розробок. Особливо велику роль може відігравати страхування в аграрному секторі. Тут надзвичайно багато ризиків, зумовлених природними факторами, що призводять до великих втрат. Нині страховий захист сільськогосподарських підприємств, а також фермерських господарств перебуває на дуже низькому рівні. Здійснення аграрної реформи зумовлює потребу серйозного посилення страхування на селі. Цьому має сприяти прийняте рішення про відновлення обов'язкового страхування урожаю зернових культур та цукрових буряків підприємств усіх форм власності з частковим покриттям витрат на страхові платежі за рахунок бюджету. Люди цілком природно прагнуть захиститися від небезпеки, що загрожує їм втратою життя, здоров'я, житла, харчів і т. ін. Потреба в захисті дуже близька до їхніх первинних (фізіологічних) запитів та інтересів. З урізноманітненням інтересів людини ускладнюються й атрибути її безпеки. Протягом усього історичного шляху розвитку людське суспільство в кожній сфері своєї діяльності стикається із суперечностями між природою і людиною, а також між окремими суб'єктами суспільних відносин. Ці суперечності зумовлюють появу несприятливих подій - ризиків, серед яких виокремлюють стихійне лихо і нещасні випадки. Предметом досліджень роботи є страхування як важливий сектор фінансових послуг. Об’єктом досліджень є страхування в Україні. Головна мета роботи полягає у визначенні специфічних рис, які визначають розвиток страхування в Україні та його роль у розбудові ринкових відносин в економічній системі.

Выводы:Згідно Закону України „Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання ко¬штів на соціальні програми страховим методом. Сформовані таким чином ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямованих на фінансування освіти, охорони здоров'я, пенсійне забезпечення та деякі інші соціальні заходи. Страховик, на відміну від промислових і комерційних підпри¬ємств, приймає від страхувальника гроші не в обмін на суто ма¬теріальний товар або послуги, а в обмін на послугу, яка забезпе¬чує страховий захист у вигляді майбутніх страхових виплат тільки тим страхувальникам, які зазнали збитків і потребують фінансової допомоги. Ця особливість (тобто «плата наперед») потребує певних гарантій щодо здатності страхової компанії від¬повідати за своїми зобов'язаннями перед страхувальниками. Однією з гарантій є фінансова надійність страховика. Вона постійно знаходитися в центрі уваги страховиків та повинна бути пов’язана з тарифною, фінансовою, інвестиційною та перестраховувальною політикою. Ринок страхування в Україні має значний потенціал, використання якого стримується відсутністю державної концепції розвитку цієї галузі, кризовими явищами в економіці, недосконал істю нормативно-правової бази, низьким рівнем добробуту населення і, як насл ідок, незначним платоспроможним попитом на страхові послуги. Важливими стримувальними чинниками є також недостатній рівень страхової культури серед громадян та низький рівень довіри до страхових компаній. Уряд і представники провідних страхових компаній України мають спільно працювати для забезпечення соціального захисту населення та ефективного використання заощаджень громадян для інвестування економіки України. Одним із чинників, що заважають конструктивній співпраці, є відомчо-корпоративні інтереси, які гальмують процес зменшення державної монополії у страховій галузі, встановлення стабільних і прозорих «правил гри» на страховому ринку. Стратегічними напрямами реформування системи страхування в Україні та заходами, що сприятимуть її розвитку, на думку опитаних експертів, є наступні. 1. Створення нормативно-правової бази для розвитку страхового ринку: а) нормативно-правове визначення видів, механізмів, норм, стандартів страхування, в т.ч. страхування життя; б) законодавче розмежування між обов'язковими та добровільними видами страхування; в) внесення змін до Цивільного кодексу щодо впровадження матеріальної відпові- дальності за спричинені збитки третім особам; г) невідкладне прийняття запропонованих страховиками змін до Закону України «Про страхування». 2. Підвищення ефективності державного регулювання страховою діяльністю: а) концептуальне визначення орієнтирів розвитку страхового ринку в Україні, етапів та механізмів його наближення до європейських стандартів; б) усунення відомчих бар'єрів на страховому ринку, впровадження тендерного механ ізму визначення операторів з обслуговування обов'язкових видів страхування; в) зниження податкового тиску на діяльність по страхуванню життя, надання підпри- ємствам права відносити страхові внески по страхуванню життя працівників до соб івартості продукції; г) підвищення платоспроможності населення з метою сприяння розвитку накопичувальних видів страхування; д) підвищення ефективності роботи органів державного нагляду за страховою діяльн істю, вдосконалення механізмів реалізації їх функцій; е) розмежування повноважень держави та акціонерних страхових компаній щодо обов'язкових та добровільних видів страхування 3. Гармонізація відносин на страховому ринку: а) надання дозволу страховим компаніям тримати страхові резерви у твердій валюті, а також розміщувати ці резерви на депозиті Національного банку України на прийнятних умовах; б) підвищення конкурентоздатності вітчизняних страхових компаній шляхом усунення їх дискримінації на ринку перестрахування; в) стимулювання концентрації капіталів страхових компаній, вдосконалення їх структури шляхом усунення надмірних обмежень на придбання ними акцій інших страхових компаній. На думку опитаних фахівців, результатами таких заходів мають стати підвищення рівня соціального захисту населення, збільшення розмірів страхових резервів, доведення їх протягом 3–5 років з існуючих 0,4% ВВП до 2–3% ВВП, що допоможе залучати $100–200 млн. інвестицій в економіку України щорічно. Аналіз сучасного стану, тенденцій і проблем розвитку вітчизняного страхового ринку свідчить про певні здобутки та численні недоліки, притаманні функціонуванню як окремих страхових компаній, так і всієї системи страхування. Розвиток страхового ринку стримує дія наступних факторів: відсутність державної політики розвитку як економіки в цілому, так і програми розвитку ринків фінансових послуг, неузгодженість господарського і страхового законодавства, недосконалість податкового законодавства, нестабільність фінансового середовища господарюючих суб’єктів і населення, слабкість стимулів у розвитку страхування. Актуальність питання розвитку страхового ринка України обумовлює необхідність розробки державної політики ефективного розвитку страхування у поєднанні з загальнонаціональними економічними пріоритетами, яка б передбачала умови для: - подальшого розвитку законодавчої та удосконалення нормативної бази; - визначення основних напрямків формування механізму страхових послуг для забезпечення соціального захисту, зокрема: страхування майна, страхування відповідальності, страхування фінансових ризиків, а також методичне страхування, страхування життя від нещасних випадків на виробництві. Необхідно передбачити розширення переліку страхових послуг, інфраструктури, удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності, подальшу інтеграцію України в міжнародні структури.

Литература:1. Закон України «Про страхування» // Урядовий кур'єр. — 1996. — 18 квітня. 2. Базилевич В. Д. Страховий ринок України. - К.: Знання, 2005. - 374 с. 3. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. - К.: Знання, 2004. -216с. 4. БіленчукД. П., Біленчук П. Д., Залетов О. М., Кліменко Н. I. Страхове право України: Підручник. - К.: Атіка, 2006. - 368 с. 5. Горбач Л.М. Страхова справа: Навч.посібник .- 2-ге вид., виправлене. - К.: Ковдор, 2003.- 252 с. 6. Європейський досвід страхової діяльності і вдосконалення її кадрового забезпечення. Професійні дискусії педагогів і практиків Сходу і Заходу: Матеріали міжнародної конференції 17-18 жовтня 2003 року. - К.:КДЕУ, 2003. -136с. 7. Залетов О.А. Страхование в Украине (под ред. Слюсаренко О.А. д-р екон. наук), ¬¬¬¬¬¬¬¬– К.: МА «BeeZone», 2002 – 452 с. 8. Заруба О. Д. Страхова справа: Підручник. - К., 2005. 9. Кашенко О. Л., Борисова В. А. Соціально-економічні основи страхування. Навчальний посібник. Суми: Університетська книга, 2006. - 252 с. 10. Лутак Н. Пути интегрирования украинского страхового рынка в мировой // Финансовые услуги. - 2004. - № 1. - С. 20-24. 11. Осадець С. Проблеми впровадження в Україні європейських стандартів страхової діяльності // Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: теорія і практика. - Львів: Діло, 2003. - С. 188-190. 12. Осадець С. С. У третє тисячоліття - з чіткою програмою розвитку страхового ринку // Фінанси України. - 2000. - № 9 (спецвипуск). - С. 79-85. 13. Пугай Г. О. Нагляд за страховою діяльністю // Фінанси України. - 2003. -№12. -С. 85-91. 14. Ротова Т. А., РуденкоЛ.С. Страхування: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. -400с. 15. Страхові послуги: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. Т. М. Артюх. - К.: КНЕУ, 2000. - 124 с. 16. Шелехов К.В., Бігдаш В.Д. Страхування. Страхові послуги. - К.: ІЕУГП, 2000. - 268 с. 17. Янишен В. Система личного страхования в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2004. - № 10. - С. 24-30. 18. Eisen, Roland (1996), Reforming Social Security in a Transition Economy – European Examples for Ukraine, in: Roland Eisen et al. (eds), The Problems of Economic Integration of Ukraine into the European Union: Theory and Strategy, Second Issue, Ternopil (TANE), 24–31. 19. Fourastié, Jean (1949), Le Grand Espoir du XXe Siècle, Paris (Presses Universitaires de France). 20. Giarini, Orio (1997), Economics, Globalisation and Insurance, in: Lettre d’information No. 152, Geneva (Geneva Association). 21. Outreville, J. François (1996), Trade in Insurance in the Central-America Common Market, in: The World Economy, vol. 19 (No. 5, Sept.), 575–593. 22. Swiss Re (1996), The Insurance Industry in Eastern Europe: A Growth Industry on the Way Towards Market Structures, Sigma No. 8, Zurich. 23. Stern, Nicholas (1997), The Transition of Eastern Europe and the Former Soviet Union: Some Strategic Lessons from the Experience of 25 Countries over Six Years, in: Salvatore Zecchini (ed.), Lessons from the Economic Transition, Dordrecht et al. (Kluwer Acad. Publ.), 35–57. 24. World Bank (1994), Averting the Old Age Crisis, Policies to Protect the Old and Promote Growth, A World Bank Policy Research Report, Washington/D.C. (IBRD, World Bank) 25. Zecchini, Salvatore (1997), Transition Approaches in Retrospect, in: Salvatore Zecchini (ed.), Lessons from the Economic Transition, Dordrecht et al. (Kluwer Acad. Publ.), 1–34.