Стратегія міжнародної диверсифікації

Содержание:Вступ 3 40 Стратегія міжнародної диверсифікації 5 58 Вибір стратегії за допомогою моделі ADL – LC 15 Практична частина (вар 16) 21 Висновки 33 Використана література 35

Вступление:Ефективне функціонування організацій перебуває у прямо пропорційній залежності від ситуації розвитку систем: упорядкування, підтримання в стадії впорядкованості, динамічного розвитку та адаптації. В умовах цивілізованого ринкового середовища, де діють механізми конкуренції і суперництва, в забезпеченні ефективного функціонування організаційних систем вирішальну роль відіграє стадія динамічного розвитку. Саме вона визначає майбутню поведінку організаційних формувань, якісні зміни в інших стадіях розвитку систем. Змінюється логічна послідовність дій управління персоналом, діяльність якого спрямовується на перспективу, перспективні елементи ринку, вибір варіантів майбутньої поведінки організаційних систем. Стратегічне управління можна визначити як таке управлін¬ня організацією, що спирається на людський потенціал як основу організації, орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів, здійснює гнучке регулювання і своєчасні зміни в організації, що відповідають виклику з боку оточення і дозволяють організації виживати в довгостроковій перспективі. Загальний стратегічний план слід розглядати як програму, що скеровує діяльність фірми протягом тривалого періоду часу, і бути свідомим того, що конфліктна і мінлива ділова й соціальна обстановка робить постійні коригування неминучими. Задача стратегічного планування в тому, щоб постійно орієнтувати і переорієнтувати усі види діяльності фірми в напрямках, що забезпечують її розвиток і рентабельність. Стратегічний план базується на різнобічних дослідженнях і великому фактичному матеріалі. Щоб сьогодні ефективно конкурувати в бізнесі, приходиться постійно збирати й аналізувати величезний обсяг інформації про ринок, конкуренцію й інші фактори. Стратегічне планування охоплює: аналіз стану бізнесу, розробку фірмової стратегії, визначення стратегічних рішень в окремих господарських областях, аналіз конкурентного середовища, встановлення основних цілей, керування стратегічно важливими факторами діяльності, визначення стратегій дій на ринку окремих продуктів, аналіз життєвого циклу продукції на ринку, керування господарським портфелем, аналіз ринкових сегментів, виявлення стратегічних перспектив діяльності, розробку загальної концепції розвитку і перспектив фірми, а також вивчення структури витрат. У рамках стратегічного планування фірма розглядається як єдине ціле; стратегічні плани визначають всі основні напрямки життєдіяльності фірми. Стратегічна лінія матеріалізується в рамках розробки і виконання планів поточної діяльності. Метою написання роботи виступає дослідження особливостей міжнародної диверсифікації, визначення особливостей вибору стратегії за допомогою моделі ADL-LC, а також проведення оцінки стратегічної позиції підприємства за допомогою матриці “SPACE”, формування заходів по вдосконаленню стратегічної позиції та оцінка перспективної стратегії.

Выводы:Стратегічне управління підприємством є одним з найбільш складних процесів, що проводяться на підприємстві. Спеціаліст, що працює в даній сфері, повинний володіти дуже великим спектром економічних знань. З однієї сторони він повинний вивчати внутрішні фактори й їх вплив на діяльність підприємства. Це передбачає знання методів керування підприємством, керування фінансами, основними, оборотними коштами, керування дебіторською і кредиторською заборгованістю, стан платіжної дисципліни на підприємстві й у цілому по галузі, знання процесу розрахунку величини заробітної плати, яку підприємство виплачує своїм робітником, відрахувань на заробітну плату; ставки податків, порядок нарахування і виплати податків на підприємстві, податкове законодавство в країні і його зміни в цілому і багато іншого. Розробка стратегії представляє собою складний, ітеративний процес розгляду певної кількості альтернатив розвитку підприємства, постійної переоцінки і періодичної перевірки здійснюваної стратегії в залежності від стану середовища діяльності. Проблемою сучасних підприємств України є нерозуміння (або не чітке розуміння) потреби в плануванні, при чому в плануванні не в розуміння економічного або виробничого планування – кількість виготовленої продукції, капіталовкладень, модернізації виробництва в наступному році тощо, а саме в довгостроковому стратегічному планування діяльності Діяльність підприємства повністю має бути залежною від стратегії, яка вже передбачає напрямки тактичного та оперативного планування, адже саме стратегічно орієнтований напрямок розвитку підприємства дає змогу абстрагованого аналізу діяльності з визначенням усіх “плюсів” та “мінусів” управління, планування, діяльності підприємства. Засобами здійснення стратегічного управління є стратегія поведінки підприємства. Під стратегією розуміється набір правил і прийомів, за допомогою яких досягаються основні цілі розвитку організації, а також позицій організації в навколишньому середовищі. Проведена за допомогою матриці “SPACE” оцінка внутрішньої та зовнішньої стратегічної позиції підприємства виявила, що воно має захисну стратегію. З метою підвищення ефективності функціонування підприємства та поліпшення визначальних стратегічних факторів пропонується ряд заходів, направлених на активізацію діяльності підприємства. В роботі пропонується провести покращання фінансового стану підприємства, налагодити відносини з банками та фінансовими установами, підвищити конкурентні переваги (в першу чергу підвищити якість обслуговування, сформувати позитивний імідж, приділити увагу використання відповідних методів ціноутворення). Важливим також виступає комплекс заходів, направлений на підвищення стабільності середовища функціонування підприємства (укладання чітких контрактів, налагодження зв’язків з постачальниками та споживачами як вітчизняними, так і зарубіжними, фіксація цін на постачання сировини в контрактах тощо). З метою підвищення виробничої сили підприємства пропонується заходи по організації стабільності виробництва, підвищення кваліфікації як виробничого, так і управлінського персоналу, перехід на ресурсозберігаючі технології та модернізація обладнання. Внаслідок реалізації запропонованих заходів підприємство має змінити захисну стратегію на агресивну.

Литература:1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141. 2. Афанасьєв М. В., Селезньова Г. О. Стратегія підприємства: Навч.-метод. посібник / Харківський національний економічний ун-т. — Х. : ВД "ІНЖЕК", 2007. — 272с. : табл. — (Навчальне видання). 3. Василенко В. О., Ткаченко Т. І. Стратегічне управління: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл.. — К. : ЦУЛ, 2003. — 395с. : рис., табл. 4. Василенко В.О. Теорія та практика розробки управлінських рішень. Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2004. – 420 с. 5. Василенко В.О., Ткаченко T.I. Стратегічний менеджмент: На¬вчальний посібник. – Киів: ЦУЛ, 2003. – 396 с. 6. Виссема Х. Стратегический менеджмент и предпринимательство. Возможности для будущего процветания.: Пер. с англ. - М.: Финпрес, - 2004. - 271с. 7. Гончарова С. Ю., Отенко І. П. Стратегічне управління: Навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. — Х. : ХНЕУ, 2004. — 164с. 8. Дребот Н. П., Мороз Л. В., Пшик Б. І. Стратегічне управління: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. — Л. : ЛБІ НБУ, 2005. — 152с. 9. Клівець П. Г. Стратегія підприємства: Навч. посіб.. — К. : Академвидав, 2007. — 320с. : табл., рис. — (Серія "Альма-матер"). 10. Кныш М. И. Конкурентные стратегии: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2-е изд. – 2004. – 284с. 11. Мармаза О. І. Стратегічний менеджмент: траєкторія успіху: навч.-метод. посібник. — Х. : Основа, 2006. — 155с. 12. Мартиненко М. М., Ігнатьєва І. А. Стратегічний менеджмент: Підруч. для студ. вищ. навч. закл.. — К. : Каравела, 2006. — 320с. : рис. 13. Менеджмент організацій: Підручник / За заг. ред. Л.І. Федулової. – К.: Либідь, 2003 – 448 с. 14. Осовська Г. В. Основи менеджменту: Курс лекцій. Житомир: Жіті, 2005. – 600 с. 15. Осовська Г. В., Фіщук О. Л., Жалінська І. В. Стратегічний менеджмент: теорія та практика: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Кондор, 2005. — 196с. : табл. 16. Павлова В. А. Конкурентоспроможність підприємства: оцінки та стратегія забезпечення / Дніпропетровський ун-т економіки та права. — Д. : Видавництво ДУЕП, 2006. — 276с. : рис., табл. 17. Пелішенко П. Н. Маркетинговий менеджмент: Навч. Посібник. – К.:ЦНЛ, 2003. – 200с. 18. Саєнко М. Г. Стратегія підприємства: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — Т. : Економічна думка, 2007. — 352c. : рис., табл. 19. Хміль Ф.І. Менеджмент. Підручник, – К.: Академвидав, 2003. – 608с., іл. 20. Шегда А. В. Менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Т–во “Знання”, КОО, 2002. – 583с. – (Вища освіта ХХІ століття) 21. Шелегеда Б. Г., Касьянова Н. В., Берсуцький А. Я. Стратегічне управління потенціалом підприємства / НАН України ; Інститут економіки промисловості; Донецький ун-т економіки та права. — Донецьк : ДонУЕП, 2006. — 219с. — На тит. арк. авт. не зазнач 22. Ястремська О. М. Стратегічне управління інвестиційною діяльністю підприємства: Навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. — Х. : Вид. ХНЕУ, 2006. — 191с. : рис., табл. 23. Аткина Н.А. Стратегическое планирование использования рыночного потенциала предприятия // Менеджмент в России и за рубежом. – 2006. - №2 24. Ефремов В.С Стратегическое управление в контексте организационного развития // Менеджмент в России и за рубежом. – 2007. - №1 25. Логинов П.П., Стратегическое управление продуктом: концепция локального лидерства // Маркетинг в России и за рубежом. – 2006. - №5 26. Стратегия бизнеса: императивы 21-го века // Менеджмент в России и за рубежом 2007. - №1 27. Тимур Баязитов Стратегия: отдельные аспекты формулировки и применения // "Управление компанией". – 2006. - № 3