Утворення СРСР: правничий аспект

Содержание:Вступ………………...…………………………………………………..3-4 1. Об’єднання радянських республік з Росією………………………5-10 а) Ідейне оформлення Радянського Союзу. б) Утворення СРСР та Союзний договір між РСФСР, УССР, ЗСФСР, БССР. 2.Особливості політико-правового устрою Союзу Радянських Соціалістичних Республік….……………………………..…………………11-15 3. Державний лад СРСР……………………………………………….16-23 4. Суспільний устрій Радянського Союзу……………………...…….24-29 5. Правова система……………….…………………………..………..30-37 а) Конституція РСРСР 1918 року. б) Конституція СРСР 1936 року. Висновки…………………………….……………………………………38 Список використаної літератури……………..……………………...39-40 Додатки…………………….……….…………………………………41-51

Вступление:Утворення СРСР відноситься до категорії найменш вивчених. Протягом десятиліть сторінки політико-правової історії, де перехрещення різноманітних чинників породжувало “історичні розвилки”, піддавалися фальсифікації. Лише з II половини 80-х років відродився інтерес до зламної епохи, дискусій, за якими спостерігаються альтернативні варіанти розвитку. Разом з тим наукові напрацювання все більш відштовхувалися на другий план публіцистикою, яка оперувала концепціями, не завжди науково обґрунтованими. Небезпечних масштабів набувало і використання сторінок, пов’язаних з боротьбою історичних тенденцій і суспільно-політичних альтернатив в руслі обслуговування нової політичної кон’юнктури, яка вимагала створення “мегаконцепції”, що передбачала б однозначне тлумачення та “прості” оцінки. Було покладено початок “тоталітаристському” поясненню радянської історії, що майже знімало проблему суперечностей, тенденцій і альтернатив. Однак відмова від концептуального плюралізму є основним чинником блокування реальних знань про радянські 20-ті роки. Отже, можна казати про недостатній рівень наукової розробленості теми. Основною метою курсової роботи є здійснення комплексного аналізу правничої та політичної ситуації у СРСР на основі виявлених тенденцій та відповідних суспільно-політичних альтернатив. Для досягнення цієї мети поставлені наступні задачі: а) визначити базові історичні тенденції розвитку постреволюційної епохи, що розкрилися у 20-і роки, обґрунтувати історичні умови їхньої появи і кристалізації; б) виділити “історичні розвилки”, пов'язані з можливістю розвитку в руслі тієї чи іншої тенденції, показати вплив різноманітних чинників, які детермінували пріоритетність та перспективи їх розгортання; в) розкрити змагальний характер взаємодії історичних тенденцій у зазначений період та пов'язану з цим варіантність шляхів розвитку країни; г) висвітлити процес формування суспільно-політичних альтернатив та виявити їхню кореляцію з основними історичними тенденціями; д) дослідити зіткнення суспільно-політичних альтернатив, які тісно перехрещувалися з боротьбою за владу в межах однопартійного режиму, що певним чином відображало боротьбу історичних тенденцій розвитку СРСР. Об'єктом курсової роботи є правничо-політична ситуація протягом 20-х років як система відносин, що сформувалася внаслідок об’єктивних закономірностей розвитку суспільства, так і під впливом практичної діяльності політичного режиму постреволюційної епохи, насамперед, його ключового елементу – керівного ядра правлячої Компартії. Предметом курсової роботи виступають правничо-політичні та суспільно-економічні процеси альтернативного характеру у їхньому перехрещенні, які визначали зміст, закономірності та напрямки розвитку суспільно-політичних відносин у СРСР. Методи. Курсова робота побудована на проблемно-хронологічному принципі, що передбачає наголос на виявленні співвідношення, взаємодії розглянутих тенденцій, альтернатив та соціально-політичної реальності в кожному вузловому моменті перехідного періоду. Використовуються як загальні методи історичного пізнання, так і спеціальні методи, необхідні для адекватного вирішення проблеми.

Выводы:Якими незначними сьогодні виглядають “пророцтво” ідеологів імперіалізму та їх прислужників – буржуазних націоналістів усіх мастей, які намагаються доказати, що створення СРСР приведе до втрати незалежності радянських республік. Історія неспростовно свідчить: в вищий формі соціалістичної співдружності народів, яким став СРСР, у гармонічній єдності, об’єдналися спільні інтереси всього радянського народу та специфічні інтереси кожної нації та народності. Встановлення СРСР утворювало всі необхідні умови для всебічного політичного та культурного розвитку всіх республік, яке встановило міцну основу подальшого укріплення дружби та співробітництва народів. Братерський союз та дружба руського, українського та інших радянських народів міцніли загартовувалися у Великій Жовтневій соціалістичній революції, у вогнищі громадянської війни проти внутрішньої контрреволюції та іноземної військової інтервенції, у процесі соціалістичного будівництва. Комуністична партія завжди керувала послідовну та нещадну розправу проти усі яких проявів буржуазного націоналізму, виховувала у радянських людей почуття дружби народів, любові до Батьківщини, виховували в їхньому дусі пролетарського інтернаціоналізму.

Литература:1. Алферова И. В., Андреева Л. М., Анисин Ю. В., Блохин В. Ф., Боровикова В. Г. История России: Учебный словарь - справочник / В.Ф. Блохин (ред.). — Брянск : Курсив, 1996. — 321с. 2. Андреев А. Р. История государственной власти в России. IX-XX века: Энцикл. изд.. — М. : Белый волк, 1999. — 350с. 3. Антонова Т. С. История России ХХ век. — М. : Клио Софт, 1997. — С. 1067. 4. Базилевич К. В. История СССР: Курс лекций, прочитанных в Высшей Партийной Школе при ЦК ВКП(б) / Политическое управление Киевского военного округа. — К. : Воениздат МВС СССР, 1946. — 144с. 5. Всемирная история: Первая мировая война. Образование СССР / И.А. Алябьева (ред.кол.). — М. : АСТ, 2001. — 576с. 6. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран: Учеб. пособие / Одесская национальная юридическая академия. — 5. изд. — Х. : Одиссей, 2005. Ч. 1 — 832с. 7. История законодательства СССР и РСФСР по уголовному процесу и организации суда и прокуратуры 1917-1954 гг.: Сб. док. / С.А. Голунский (ред.)Леонид Николаевич Гусев (сост.). — М. : Госюриздат, 1955. — 625с. 8. Історична енциклопедія. В 3-х т. – М., 1999. – 890 c. 9. Кульчицький С. Держава в якій ми прожили 69 років. // Дзеркало тижня. - № 1 (426) Субота, 11 - 17 Ciчня 2003 року. 10. Кукушкин Ю. С., О.И.Чистяков. Очерк истории Советской Конституции. М., Политиздат, 1987. – 190 c. 11. Рогов В. А. История государства и права России IX-начала XX веков. — М. : Зерцало, 1995. — 264с. 12. Розумовський І.П. Історія Росії. – М., 2000. – 290 c. 13. Фесенко А.М. Кризис нэпа 1923 года: сущность и уроки // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова. – Вип. 7. – Одеса, 1998. – С.234-240. 14. Фесенко А.М. К вопросу об экономической программе “левой оппозиции” в СССР в 1920-е годы // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова. – Вип.10. – Одеса, 2000. – С.276-281. 15. Фесенко А.М. Чи була партноменклатура правлячим класом СРСР? // Наукові праці Миколаїв-ського державного гуманітарного університету ім. П. Могили комплексу “Києво-Могилянська Академія” та Миколаївського центру політичних досліджень: Науково-методичний журнал. – Вип.9: Політологія. - Миколаїв: Видавництво МДГУ ім. П.Могили, 2003. – С.134-139.