Розробка фінансової частини (розділу) бізнес-плану інвестиційного проекту ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко ЛТД”

Содержание:РОЗДІЛ І. Призначення фінансової частини в структурі інвестиційного проекту її основні функції та задачі. 1.1. Планування інвестиційного проекту та концепція бізнес-плану, сутність та призначення бізнес-плану інвестиційного проекту, його структура, методологія розробки та розрахунки. 1.2. Фінансова частина інвестиційного проекту її структура та принципи побудови та розрахунку. 1.3. Основні принципи аналізу і оцінки ефективності інвестиційних проектів. РОЗДІЛ ІІ. Методологія розробки та розрахунку інвестиційного проекту ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко ЛТД” 2.1. Концепція бізнесу, аналіз ринку та обґрунтування інвестиційного проекту. 2.2. Формування основних показників для розробки фінансової частини інвестиційного проекту. 2.3. Розробка планів доходів і видатків та руху готівкових коштів проекту. РОЗДІЛ ІІІ. Фінансово-економічний аналіз інвестиційного проекту ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко ЛТД”. 3.1. Економічний та фінансовий аналіз інвестиційного проекту ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко ЛТД”. 3.2. Формування прогнозної фінансової документації інвестиційного проекту. 3.3. Фінансові ризики інвестиційного проекту. ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ

Вступление:На сучасному перехідному періоді при різноманітті складних кризових економічних процесів і взаємовідносин між підприємствами, фінансовими інститутами, державами на внутрішньому і зовнішньому ринках гострою проблемою є ефективне вкладення (інвестування) капіталу з метою його збільшення. Економічна природа інвестицій обумовлена закономірностями процесу розширеного відтворення і полягає у використанні частини додаткового суспільного продукту для збільшення кількості і якості всіх елементів системи продуктивних сил суспільства. Відповідно до закону України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991р., під інвестиціями розуміються усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток, або досягається соціальний ефект. Інвестиції в широкому розумінні можна визначити як витрати ресурсів, що здійснюються з метою одержання в майбутньому користі або прибутку. У такому розрізі рішення про вкладання інвестицій відрізняються від рішень, спрямованих на споживання, для яких характерним є те, що витрати ресурсів спрямовані на одержання тільки негайної корисності. Інвестиційні пропозиції (проекти) є специфічними видами інвестицій, що здійснюються окремими особами і фірмами в приватному секторі, а також урядами різних країн і організаціями державного сектора. Кожний підприємець, починаючи свою діяльність, повинен чітко подавати потребу на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їх одержання, а також вміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми. У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості. При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення, застосовні практично у всіх областях комерційної діяльності і для різних фірм, але необхідні для того, щоб своєчасно підготуватися й обминути потенційні труднощі й небезпеки, тим самим зменшити ризик у досягненні поставлених цілей. Важливою задачею є проблема притягнення інвестицій, у тому числі й закордонних, у діючі та розвиваючі підприємства. Для цього необхідно аргументувати й обґрунтувати оформлення проектів (пропозицій), що потребують інвестицій. Для цих і деяких інших цілей застосовується бізнес-план. У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, який використовується у всіх сферах підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми , показує, яким чином її керівники збираються досягти свої цілі і задачі, у першу чергу підвищення прибутковості роботи. Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмі рости, завойовувати нові позиції на ринку, де вона функціонує, складати перспективні плани свого розвитку. Бізнес-план є постійним документом; він систематично обновляється, в нього вносяться зміни, пов'язані як із перетвореннями, що відбуваються усередині фірми, так і на ринку, де діє фірма. У зв'язку з тим, що бізнес-план являє собою результат досліджень і організаційної роботи, що має ціллю вивчення конкретного напрямку діяльності фірми (продукту або послуг) на визначеному ринку й у сформованих організаційно-економічних умовах, він спирається на: конкретний проект виробництва визначеного товару (послуг ) - створення нового типу виробів або надання нових послуг (особливості задоволення потреб і т.д.); всебічний аналіз виробничо-господарської і комерційної діяльності організації, ціллю якого є її сильні і слабкі сторони, специфіка і відмінності від інших аналогічних фірм; вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних механізмів, використовуваних в економіці для реалізації конкретних задач. Бізнес-план є одним із складових документів, що визначають стратегію розвитку фірми. Водночас він базується на загальній концепції розвитку фірми, більш докладно розробляє економічний і фінансовий аспект стратегії, дає техніко-економічне обґрунтування конкретним заходам. Бізнес-план охоплює одну з частин інвестиційної програми, термін реалізації котрої звичайно обмежений одним або декількома роками ( часто кореспондуючими з термінами середніх і довгострокових кредитів), що дозволяє дати достатньо чітку економічну оцінку наміченим заходам. Бізнес-план дозволяє вирішувати цілий ряд задач, але основними з них є такі: обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку фірми; розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, у першу чергу обсягів продажів, прибутків на капітал; визначення наміченого джерела фінансування реалізації обраної стратегії, тобто засоби концентрування фінансових ресурсів; добір робітників , що спроможні реалізувати даний план. Кожна задача може бути вирішена тільки у взаємозв'язку з іншими. Основний центр бізнес-план - концентрування фінансових ресурсів. Саме бізнес-план - важливий засіб для збільшення капіталу компанії. Процес упорядкування бізнес-плану дозволяє старанно проаналізувати почату справу у всіх деталях. Бізнес-план є основою бізнес пропозиції при переговорах із майбутніми партнерами; він відіграє важливу роль при запрошенні на роботу основного персоналу фірми. Таким чином, бізнес-план є не тільки внутрішнім документом фірми, але і може бути використаний для притягнення інвесторів. Перед тим як ризикнути деяким капіталом, інвестори повинні бути упевнені в старанності розробки проекту й інформовані про його ефективність. Передбачається, що бізнес-план добре підготовлений і викладений для сприйняття потенційних інвесторів. Дана робота припускає описання найбільш важливих пунктів бізнес-плану і докладно зупинитися на розділі “Фінансовий план”. Інвестиційні рішення можуть бути тактичними або стратегічними. Тактичні інвестиційні рішення звичайно оперують відносно невеликими сумами коштів і не значать відмову компанії від тієї діяльності якою вона займалася в минулому і займається зараз. Коли компанія розглядає купівлю нового обладнання – це тактичне рішення, так само якби компанія приймала рішення про те, брати в оренду або придбати основний капітал. Стратегічні інвестиційні рішення оперують великими коштами і можуть привести до рішучої відмовленості від тієї діяльності, якою компанія займалася до цих пір. Ухвалення великого стратегічного проекту може привести до суттєвої зміни прибутків компанії і її відповідних ризиків. Проблемне рішення про капітальні інвестиції звичайно оформлюються у вигляді бізнес-плану і на сьогодні розробка інвестиційних проектів є звичайною нормою будь-якої підприємницької діяльності. Інвестиційне проектування є основою керування розвитком підприємства. Форми й зміст інвестиційних проектів можуть бути різноманітними – від плану будівництва нового підприємства до оцінки доцільного придбання нерухомого майна. Ціллю інвестиційного проекту може бути одержання кредиту, або притягнення інвестицій, визначення стратегічних і тактичних орієнтирів фірми та інше. Складовою і важливою частиною інвестиційного проекту є його техніко-економічне обґрунтування або фінансова частина яку необхідно розробляти для конкретних умов діяльності. Інвестиційний проект є інструментом об’єктивної оцінки ведення власного бізнесу відповідності із вимогами ринку. В самому широкому змісті, інвестиційним проектом звуть план або програму вкладання капіталу з метою одержання прибутку. В проекті формується концепція ведення бізнесу за конкретним напрямком, розривається і аналізуються проблеми із якими зіткнеться підприємство, і визначаються способи їхнього вирішення. В даний час однією із головних завдань в Україні є забезпечення населення якісним і дешевим продуктом харчування, тобто забезпечення продовольчої безпеки. В Баришівському районі Київської обл., Морозівській птахофабриці на сьогодні недостатньо сучасного обладнання для забою птиці, а також сучасних інкубаторів для висиджування циплят для збільшення продуктивності. Тому для збільшення продуктивності і розробляється інвестиційний проект на одержання коштів на придбання нового інкубатору з можливістю одночасної закладки 1,5 млн. Яєць і введення в експлуатацію нового цеху із забою птиці потужністю 9 тис. Голів на годину (або 24000 голів за робочу зміну). С. Забєлін відзначив, що нове обладнання дозволить також збільшити асортимент продукції, що випускається, з 15 до 34 найменувань. На даний час ТОВ „Рубі Роз Агріко Ко, ЛТД”компанія реалізує свою продукцію під торговою маркою „Морозівські курчата”. Вона продається в Києві, а також в південний та центральних областях України. Частка на ринку на сьогоднішній день становить 15%. Мета дипломного дослідження полягає у визначення поняття та класифікації інвестиційних проектів, дослідження методології оцінки інвестиційних проектів на базі діяльності базового підприємства, оцінці та можливості страхування інвестиційних рішень, а також його фінансово-економічного аналізу і оцінки і застосування їх на конкретному прикладі. Складання капітального бюджету – багато аспектна яка включає пошук нових та більш прибуткових інвестиційних можливостей, технічних і маркетингових досліджень з метою прогнозування наслідків інвестицій і фінансово-економічний аналіз для визначення потенційної доходності кожної інвестиційної пропозиції. Для досягнення мети дипломної роботи необхідно вирішити слідкуючі завдання: розкрити і проаналізувати сутність інвестиційного проектування і його завдання для розвитку підприємства розглянути і проаналізувати методологію розробки капітального бюджету інвестиційного проекту(його фінансової частини); застосувати існуючі принципи і методи розрахунку фінансової частини на конкретному прикладі розробки інвестиційного проекту; сформувати прогнозну фінансову документацію проекту; провести фінансово-економічний аналіз на предмет доцільності реалізації проекту і запропонувати конкретні шляхи їх зменшення. Об’єктом дослідження дипломної роботи є ТОВ “Рубі Роз Агрікол Ко, ЛТД” яке планує впровадження інвестиційного – створення нового інкубатору та встановлення машини для обробки птиці (м’яса), а також модернізувати інкубатори які виробили свій ресурс. Предметом дослідження роботи є методологія розробки фінансової частини інвестиційного проекту і його оцінки на доцільність реалізації. У відповідності із темою роботи, метою і задачами розроблена її структура яка складається із вступу, теоретичної частини, яка містить Розділ І, в якому розкривається задачі, функції і методологія розрахунку інвестиційного проекту в цілому і його фінансової частини зокрема, а також методологія аналізу інвестиційних проектів; практичну частину (Розділ ІІ і ІІІ), в якій провадиться обґрунтування і розрахунок фінансової частини конкретного інвестиційного проекту. Теоретичною та методологічною базою роботи є об активні закони і фундаментальні положення економічної теорії, теорії інвестиційного менеджменту, наукові праці. У процесі дослідження використано порівняльний аналіз і узагальнення даних. Практичні розрахунки виконано за допомогою програмних пакетів Exсel.

Выводы:Під інвестиціями розуміють ті економічні ресурси, що спрямовуються на збільшення реального капіталу суспільства та на розширення або оптимізацію виробничого апарату. Це може бути пов’язане з придбанням нових машин, будинків, транспортних засобів, а також з будівництвом шляхів, мостів і інших будівельних споруд. Сюди слід включити і вкладання в освіту, наукові дослідження і підготовку кадрів. Ці витрати являють собою інвестиції в “людський капітал”, що на сучасному етапі розвитку економіки набувають все більшого і більшого значення, бо, в кінцевому рахунку, результатом людської діяльності виступають і будинки, і споруди, і машини, і обладнання, і найголовніше, основний фактор сучасного економічного розвитку – інтелектуальний продукт, що зумовлює економічний стан країни в світовій ієрархії держав. Для перехідної економіки скорочення обсягів державних інвестицій явище типове, але в Україні цей процес набув особливо драматичного характеру. Важливим є той факт, що в портфелі державних інвестицій не сталося потрібних структурних змін. Процедура бюджетного процесу робить акцент на потребах, а не на можливостях. Уряд не має набору загальних стратегій галузевого розвитку, існуючі критерії аналізу інвестиційних проектів не враховують ключеві стратегічні та економічні аспекти їх реалізації. Підміна потенційного приватного інвестування бюджетними коштами знижує загальний рівень інвестицій в економіку, відволікає державні кошти від життєво важливих завдань, які не може виконувати приватний сектор. Кожний інвестиційний проект має свій життєвий цикл, під яким розуміють проміжок часу між моментом появи проекту і моментом його ліквідації. Ефективність проектів характеризується системою показників, що відображають співвідношення витрат і результатів стосовно інтересів інвесторів. Інвестиційна діяльність підприємства є досить довготривалим процесом і тому повинна здійснюватись з урахуванням певної перспективи. Формування напрямків цієї діяльності з урахуванням перспективи являє собою процес розробки інвестиційної стратегії. Інвестиційна стратегія – формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності і вибір найбільш ефективних шляхів їд досягнення. Стратегія інвестиційної діяльності підприємства завжди має бути пов’язана із загальною стратегією його розвитку, а її доцільність визначається наступними критеріями: - узгодженість з загальною стратегією підприємства, його довгостроковими та тактичними цілями; - доцільність реалізації, виходячи з реальних результатів та витрат на їх досягнення, а також соціального, екологічного, інституціонального, і енергетичного ефектів від неї; - оптимальність поєднання можливих результатів та ризиків з їх погодженням із загальним планом зниження ризикованості діяльності підприємства та зменшенням невизначеності майбутнього періоду. В межах дослідження було всебічно обґрунтовано доцільність реалізації інвестиційного проекту в межах ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко ЛТД» Місією цеху м’ясопереробки ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко ЛТД» є задоволення потреб споживачів в ковбасних виробах, виготовлених на основі високоякісного м’яса птахів власного виробництва. На ефективність діяльності цеху впливають зовнішні фактори, які можна поділити на загальні макроекономічні та галузеві. Їх аналіз виявив фактори, які позитивно впливають на виробничі результати і за умов правильної поведінки підприємства на ринку можуть значно підвищити його стійкість і зміцнити положення на ринку. Це низький рівень інфляції, зростання реальних доходів населення, чутливість ринку до зміни цін, переваги малих і середній виробників. Негативно впливають висока залежність обсягів виробництва від природних факторів (зокрема, від мору худоби, засухи), високий рівень конкуренції, неплатоспроможний попит. Для підвищення конкурентоспроможності цехом має бути обрана в довгостроковому періоді стратегія проникнення на ринок, яка полягає у встановленні цін нижчих ніж у конкурентів для завоювання якомога більшої частини ринку і споживачів. Аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів виробничої діяльності показав, що цех у 2006 р. зможе виготовити і реалізувати 100 тон ковбасних виробів. За наступні роки планується збільшити обсяги виробництва: у 2007 р. – на 20 %, в 2008 р. – на 16,6 % , в 2008 р. – на 50 %. Загальна чисельність працівників цеху становить 29 чоловік, з них 17 – основні робітників, 5 – керівники, спеціалісти, службовці. Загальна сума ФОП підприємства становить 392,218 тис. грн., в тому числі 111,058 тис. грн. – відрахування на соціальні заходи. При цьому продуктивність праці одного робітника становить 3,45 тон на рік. Собівартість виробництва ковбасних виробів у цеху м’ясопереробки ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко ЛТД» нижче ніж у конкурентів в середньому на 6-12 %, що дозволяє використовувати методи цінової конкуренції. За перший рік роботи цех отримає 104,17 тис. грн. чистого прибутку, який в наступні роки буде зростати. Аналіз факторів ризику цеху з випуску ковбасних виробів виявив помірну ступінь його ризикованості, а розроблені заходи дозволять мінімізувати їх негативний вплив. Період окупності вкладених у виробництво ковбас коштів становить 22 місяці. Це нижче ніж середні показники по галузі і поруч з позитивними результатами аналізу фінансової стійкості і платоспроможності підприємства характеризують його як вигідний обєкт капіталовкладень. Оскільки життєвий цикл є тривалим (більше 10 років), то розрахунки показників ефективності інвестицій проводяться лише на період його окупності. Дисконтований грошовий потік за 2006 р. становить 87,41 тис. грн. За умови збереження існуючого обсягу продажу і в 2007 р. та відсутності інвестицій, період окупності вкладених коштів становитиме 1 рік 8 місяців. Але в січні 2007 р. планується придбати обладнання і машин на суму 34,793 тис. грн., а також збільшити обсяги виробництва і прибутку. Отже, період окупності інвестицій становитиме 22 місяці. За цій період підприємство отримає грошові потоки в сумі 358,59 тис. грн., а приведені інвестиції становитимуть 356,895 тис. грн. Починаючи з вересня 2007 р. вкладені інвестиції будуть приносити прибутки.

Литература:1. Про інвестиційну діяльність. Закон України від 18.09.91 зі змінами та доповненнями 2. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України із змінами, внесеними законами України №607/97-ВР від 04.11.97 р. та №639/97-ВР від 18.11.97 р. 3. Про господарські товариства. Закон України від 1.10.1991 р. зі змінами та доповненнями 4. Авдеев А.М., Павловец В.И. Экономические показатели инвестиционных проектов в условиях инфляции. Экономика и коммерция. №3, 1994. 5. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика. 1994. – 288 с.: ил. 6. Балабанів И.Т. Ризик-менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 1996. 7. Беренс В. Хавранек П.М. Посібник з оцінки ефективності інвестицій, переклад з англійського “Manual for the Preparation of Industrial Feasibilty Studies” - UNIDO, М.: “Интерэксперт”, 1995. 8. Білорус О., Рогач В.— Менеджмент: пошук і обгрунтування стратегічних цілей підприємства //Економіка України, 2000 , №7, с.40-48 9. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент – К.:МП “UTEM LTD”, 1995, - 447 с. 10. Бурков В. Н. Управление большими системами. – М.: Синтег, 1998, 432 с. 11. Ван Хорн ДЖ.К. Основы управления финансами. М., Финансы и статистика, 1996. 12. Взаємозвязок витрат, обсягу реалізації та прибутку підприємства // Вісник податкової служби України, - 2000 - № 24, с.23. 13. Витин А. Мобилизация финансовых ресурсов для инвестиций // Вопросы экономики, 1994, №7, с.33-39 14. Вітличний К.М., Наконечний С.В. Ризик у менеджменті. - К.: Борисфен-М, 1996. 15. Герасимчук М. Джерела і структура капітальних вкладень // Економіка України, - 1998, №12 – с. 16-19 16. Герасимчук М. Джерела і структура капітальних вкладень // Економіка України, - 1998, №12 – с. 16-19 17. Гитман Л.Дж., Джонн М.А. Основы инвестирования. Пер. с англ.- М. : Дело, 1997 18. Губськии Б.В. Проблеми міжнародного інвестування в Україні // Економіка України. – 1998. № 1. С 51-57. 19. Гусев Ю.В. Стратегия развития предприятий.- СПб.: Изд-во СПбУЭФ,1992. 20. Дзись Г. Структурная перестройка экономики Украины // Экономика Украины, 1994, №6 с.17 21. Дмитрук Б., Монке С. Управління іноземними інвестиціями // Демографія економіка праці та соціальна політика Фах. Зб. Наук. Стат. Вип. 5, Ч.2 - Кіровоград, 1998, С. 89-91. 22. Долішній М., Козоріз М. До питання про ефективність сучасного господарювання // Економіка України, 2000 р. № 9, с20-24 23. Економіка підприємства. /за ред. С.Ф. Покропивного, т.ІІ.- Київ.: Видавництво “Хвиля-Прес”. 1995. – 280 с. 24. Ефимова М.Р., Петрова Е.В., Румянцев В.Н. Общая теория статистики: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 1996 – 416с. 25. Ефремов В. С. Стратегия бизнеса. Концепции и методы планирования. – М.: Финпресс, 1998, 192 с. 26. Жиляєв І. Інвестиційні можливості України роль місцевої влади // Економічний часопис – 1996, № 56, С 29-32. 27. Зав'ялова О.В. Державне регулювання прямих іноземних інвестицій // Фінанси України - 1997, № 4, С 72-81. 28. Збаразька Л.О. Удосконалення економічного механізму активізації інвестиційних процесів // Фінанси України . – 1997, № 11, С 92-98. 29. Зіденберг А., Хоффманн Л. Україна на роздоріжжі Уроки з міжнародного досвіду економічних реформ пер з англ. К. Фенікс – 1998, 478 с. 30. Инвестиции в Украине / Под ред. С.И.Вакарина (Международный валютный фонд). – К.: “Конкорд”, 1996, 334 с. 31. Іларюнова Н.М. Іноземні інвестиції в Україні регіональний аспект // Регіональна політика України наукові основи, методи механізми 36 наук пр. Ч. 1. - Львів, 1998, С 352-357. 32. Карандакова І. Оцінка інвестиційного клімату в Україні та напрямки його покращення // Економіка, Фінанси, Право, - 1999, №1 – с.8-12 33. Колосов А. Инвестиционные риски // Бизнес-Информа, - 1998, №3 – с.44-50 34. Круглов М. И. Стратегическое управление компанией. Учебник для ВУЗов. – М.: РДЛ, 1998, 768 с. 35. Липсиц И.В. Коссов В.В. Інвестиційний проект. - М.: изд-во “Бек”,1996. 36. Мертенс А. Інвестиції. - Київ: Київське інвестиційне агенство, 1997. 37. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1998, 704 с. 38. Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов и их отбору для финансирования (официальное издание). – М.: НПКВЦ "Теринвест". – 1994. 39. Моисеева Н. Х., Анискин Ю. П. Современное предприятие: конкурентоспособность, маркетинг, обновление. Т. 1 и 2. – М.: Внешторгиздат, 1993. 40. Омельянович Л. А., Філіпенко Т. В., Гладкова О. В. Сучасні проблеми і перспективи інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси України . – 1997, № 6 С 73-78. 41. Онищенко М. Проблемы оценки инвестиционного риска // Бизнес-Информ, 1998 – с. 16-19 42. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности, - К.: Либра, 1994, 255с. 43. Портер М.Е. Стратегія конкуренції – К.:Основи, 1997. 44. Поручник А. М. Вдосконалення механізму іноземного інвестування в Україні // Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні Наук доп. Міжнар. наук прак. Конф. Ч. 1. - Чернівці, 1998, С 119-121. 45. Посібник з циклу проекту. - Вашингтон: Інститут Економічного Розвитку Всесвітнього Банку, 1994. 46. Проект і його життєвий цикл. Т. 1, Т. 2 - Вашингтон: Інститут Економічного Розвитку Всесвітнього Банку, 1994. 47. Рейтлян Я.Р. Аналитическая основа принятия управленческих решений. М., Финансы и статистика, 1989. 48. Ризики в сучасному бізнесі / П.Г. Грабовий, С.Н. Петрова, С.И. Полтавцев і ін. - М.: Аланс, 1994. 49. Розробка й аналіз проектів. Т. 1, Т. 2 - Вашингтон: Інститут Економічного Розвитку Всесвітнього Банку, 1994. 50. Садвакасов К., Сагдиев А. Долгосрочные инвестиции банков. Анализ. Структура. Практика. – М.: "Ось-89", 1998. 112 с. 51. Сердюкова И.Д. Методи аналізу фінансових ризиків // Бухгалтерський облік. - 1996, №6. 52. Скрибнер Л. , Пюри Г. Аналіз беззбитковості. /Банківська справа і фінансування інвестицій. Під ред. Н. Брука, Ч 1, Т 1. - Вашингтон, Інститут Економічного Розвитку Всесвітнього Банку, 1996. 53. Теплова Т. В. Финансовые решения: стратегия и тактика. Учебное пособие. – М.: Магистр, 1998, 264 с. 54. Томпсон А.А. Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент – М.:ЮНИТИ - 1998 – 576 с. 55. Устенко О.Л. Теория экономического риска - К.:Наука - 1997 – 312 с. 56. Фадеев А., Рукин А. Инвестиционные портфели // Рынок ценных бумаг., 1995, №14 с.13-21 57. Филатов В. Проблемы инвестиционной политики в индустриальной экономике переходного периода. // Вопросы экономики. – 1994. – №7, с. 412. 58. Хоминич И. П. Финансовая стратегия компаний: Научное издание. – М.: Изд-во Росс. экон. академии, 1998, 156 с. 59. Цапенко В. Основы стратегического управления. // Бизнесс-Информ . 1999. № 12. – с. 47-49. 60. Четыркин Е.М. Методы финансовых и коммерческих расчетов. – М.: "Дело", 1992. – 320 с. 61. Шабаева В.А. Організація керування ризиками в інвестиційних банках // Бізнес і банки. - 1996, №31. - с.7. 62. Шарп У. Инвестиции. – М.: Инфра-М, 1997, 1024 с. 63. Шевцов А.В. Инвестиционные фонды // Деньги и кредиты, 1992, №11 с.14-17 Юдинов А. Ю. Конкуренция: теория и практика. Учебно-практическое пособие. – М.: АКаЛиС, 1996.