Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Філологія / Мови / Література»Журналістика»

Слово-гра та фразеологічна трансформація стислих висловів як засіб ілюзії в заголовках газетних статей

Карточка работы:5635б
Цена:
Тема: Слово-гра та фразеологічна трансформація стислих висловів як засіб ілюзії в заголовках газетних статей
Предмет:Журналістика
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Журналістика
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Київський Міжнародний Університет (КиМУ)
Содержание:Вступ 3 Розділ І. Заголовок та його оформлення в газеті 5 1.1. Види заголовків у газеті 5 1.2.Система рубрик у газеті 10 Розділ 2. Стислі вислови у заголовках газетних статей 13 2.1. "Актуалізатори" в газетному заголовку 13 2.2. До проблеми лаконічності і семантичної місткості газетних заголовків 19 2.3.Трансформація сталих висловів як засіб ілюзії в заголовках статей 23 Висновок 31 Список використаної літератури 34
Курс:3
Реферат:
Язык:укр
Вступление:У сучасній періодиці помітною є тенденція до економії мовних засобів при створенні заголовків газетних матеріалів. Скорочення медіа-назв відбувається завдяки конденсації глибокого інформаційного наповнення у невеликій кількості слів і зумовлюється необхідністю передати максимум змісту, затративши мінімум мовного матеріалу. Звідси випливає точність, влучність і лаконізм медіа-заголовків. Значення окреслених компонентів тексту досить вагоме, адже читач починає огляд газетних матеріалів саме із заголовків, визначаючи для себе, із чим ознайомитися в першу чергу, а що взагалі залишити поза увагою. Незважаючи на те, що журналістами накопичено багатий досвід творення заголовків, у пресолінгвістиці все ж відчувається брак належної інтерпретації заголовка. У науковій літературі репрезентовано спроби вчених систематизувати напрацьовані матеріали див. праці В. В. Різуна, М. М. Сікорського, І. П. Лисакової, О. М. Кулакова, М. М. Скиби та ін., проте проблема газетних назв донині залишається майже не дослідженою. Так, заголовки вивчали переважно у плані синтаксично-композиційної структури; менше уваги приділяли дослідженню лексико-семантичних, експресивно-емоційних та естетичних особливостей назв журналістських матеріалів. Саме тому актуальним видається вивчення прийомів і засобів актуалізації газетних заголовків. Головною метою наукового пошуку є комплексне дослідження структурно-семантичної специфіки газетних заголовків. Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань: 1) з'ясувати лінгвістичну сутність таких понять, як заголовок, лаконізм назви газетного матеріалу, семантична місткість тощо; 2) проаналізувати журналістські матеріали щодо специфіки заголовків; 3) здійснити порівняльну характеристику заголовків центральних та регіональних видань, виявити їх особливості; 4) окреслити способи досягнення інформативності та чіткості медіа-заголовків. Метою курсової роботи є дослідити слово-гру та фразеологічну трансформацію стислих висловів як засіб ілюзії в заголовках газетних статей.
Объём работы:
31
Выводы:Проаналізувавши та систематизувавши погляди дослідників на проблему газетних заголовків та їх особливості, можемо підсумувати, що основними рисами газетних заголовків сучасних мас-медіа є лаконізм та семантична місткість. Слід зазначити, що в науковій літературі ці поняття не були предметом спеціальних досліджень. Однак на сучасному етапі виникає потреба дефінітивне окреслити названі термінолексеми. Так, під поняттям лаконічності слід розуміти гранично стисле і чітке висловлення думки. Семантично містким є такий заголовок, що здатний вміщувати значну кількість інформації, охоплювати сутність багатьох явищ, подій, фактів тощо. Семантично місткий та лаконічний заголовок здатний різнобічно відображати властивості явищ дійсності. Такі назви матеріалів є ідентифікаторами статті. У медіа-заголовках лаконічність, інформативність, а разом із тим помірна впливовість та експресивність досягаються залежно від мети і потреби за допомогою найрізноманітніших видів експресивно-емоційної обробки, оновлення і загострення тих чи інших загальномовних стандартів, сталих словосполучень, фразеологізмів, оперуючи варіюванням їх семантики і структури, сполучуваністю слів тощо. Аналіз фактичного матеріалу дозволяє стверджувати, що одним із способів досягнення лаконічності та семантичної місткості газетних заголовків є трансформація фразеологізмів. Трансформація фразеологізмів (від лат. transformatio – зміна, перетворення виду, форми, істотних властивостей чого-небудь 9, 584) – це видозміна стійкого словосполучення, що уможливлює досягнення комунікативно-інформаційної мети. Явище трансформації фразеологізмів, з одного боку, суперечить тому, що фразеологізми характеризуються сталістю компонентів, які не підлягають змінам. Проте у мові ЗМІ такі модифікації стійких словосполучень є цілком умотивованими, оскільки дозволяють досягти додаткової експресії, актуалізувати фразеологізм, пристосувати його до нових суспільно-політичних подій, явищ, фактів. Таким чином, трансформовані одиниці забезпечують реалізацію комунікативно-інформаційних завдань, які ставить перед собою автор журналістського матеріалу. Фразеологічний зворот у трансформованому вигляді, набуваючи нових естетико-публіцистичних властивостей, перетворюється на фразеологічний неологізм. Такий прийом зазвичай використовується з гумористичною або іронічною настановою: "Не все смачне, що блищить" (УМ); "Тренуй старість змолоду" (УМ); "Хто навпростець прямує — в травматології ночує" (УМ); "На чемпіоні шапка горить" (УМ); "Згадує скіфський "дід", як парубком був" (УМ). Структурно-семантична трансформація і переосмислення фразеологічних зворотів відкривають перед журналістами фактично невичерпний арсенал газетної експресії і засобів оновлення мовностилістичної виразності. Таким чином, заголовок повинен бути коротким, щоб привернути увагу читача. Але функція цього елемента газетного матеріалу полягає ще й у тому, щоб утримати її. Саме тому журналіст повинен проявити авторську індивідуальність у пошуку оптимальних засобів впливу, експресії для оформлення назв газетних матеріалів. Адже, щоб зробити заголовок винятковим, своєрідним, слід сконцентрувати максимум змісту в мінімумі слів і подати це якомога оригінальніше. Практичне значення одержаних результатів бачиться в можливості їх багатоаспектного використання у практиці редагування журналістських матеріалів. Результати дослідження можуть бути цікавими як для науковців, що спеціалізуються у відповідній сфері та вивчають окреслені проблеми, так і для всіх, хто фахово займається українською журналістикою взагалі. Актуалізація заголовка може здійснюватися на кількох рівнях. До конкретно предметних актуалізаторів ми відносимо власні назви та їхні усталені замінники, а також подібні до онімів апелятиви. Загальнопредметні - охоплюють спеціальну лексику, дати, цифри, слова з загостреним соціальним "звучанням", займенники свій, наш та подібні до них. Номінативно-оцінні актуалізатори - це авторські експресивні назви понять, явищ, подій тощо, подібні до власних назв. Атрибутивно-асоціативні - контекстуальні замінники онімів, цитати, що встановлюють зв'язки з денотатами. Апеляція до денотата може мати суто експресивно-емоційне навантаження. Головну роль у референції відіграють власні назви. Без них багато заголовків не мали б жодного сенсу. З погляду актуального членування речення імена в заголовку можуть займати позицію як у темі, так і ремі. Для кожного періоду суспільного життя у ЗМІ можна виділити особливі тематичні імена (та інші актуалізатори), котрі часто фігурують у вихідній частині газетних заголовків. Як правило, вони відомі читачам, до їхніх носіїв прикута увага суспільства. На нашу думку, подальше дослідження заголовної мови у ЗМІ допоможе виявити закономірності функціонування спеціальної лексики у заголовках, що важливо для глибшого розуміння його суті та функцій.
Вариант:нет
Литература:1. Ющук І. П. Українська мова: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: Либідь, 2003. 2. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. - Вид. 2. - К.: Либідь, 1993. 3. Nota bene! Літературознавчий словник-довідник. - К.: ВІД "Академія", 1997. 4. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. - Вид. 3. -Тернопіль: Навч. книга — Богдан, 2000. 5. 5. Українська мова: Енциклопедія. - К.: Вид-во "Укр. енциклопедія", 2000.-С. 708-713. 6. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смісл: Логико-семантические проблеми. - М.: Наука, 1976. - 386 с. 7. Блисковский 3. Д. Муки заголовка. - М.: Книга, 1972. - 157 с. 8. Вуароль М. Гід газетяра. — К., 2000. — С. 17-18. 9. Галкин С.И. Оформление газеты и журнала: От элемента к системе М., 1984. 10. Гід журналіста. — К., 1999. — С. 67. 11. Гуревич С. М. Номер газеты: Учеб. пособие – М.: Аспект Пресс, 2002. – 191 с. 12. Гуревич С.М. Номер газеты. М., 2002. 13. Дизайн периодических изданий / Под ред. Э.А. Лазаревич. М., 2000. 14. Карпенко Ю. О. Назва твору як об'єкт ономастики. (Переважно на матеріалі творчості Миколи Бажана) // Повідомлення Української ономастичної комісії. - К., 1975. - Віт. 13. - С. 3-10. 15. Кулаков А. Н. Заголовок и его оформление в газете: Учеб. пособие. – Л., 1982. – 87 с. 16. Лысакова И. П. Тип газеты и стиль публикации: Опыт социолингв. исслед. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. – 181 с. 17. Мелещенко О. Який газетний заголовок кращий — "радянський", "американський" чи "український"? // Вісник Київ. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер.: Журналістика. — К., 1997. — Вип. 4. 18. Михайлин І. М. Основи журналістики: Підручник. – 3-тє вид., доп. і поліпш. – К.: ЦУЛ, 2002. – 284 с. 19. Оформление периодических изданий / Под ред. А.П. Киселева. М., 1988. 20. Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи: Навч. посібник. – Л.: Афіша, 2001. – 416 с. 21. Різун В. В. Літературне редагування: Підруч. – К.: Либідь, 1996. – 240 с. 22. Серажим К. С. Структура публіцистичного тексту: загальні підходи до текстологічного аналізу. - http://journlib.univ.kiev.ua/nz/nz1/18htm. 23. Сикорский Н. М. Теория и практика редактирования. – М.: Высш. школа, 1980. – 328 с. 24. Скиба М. М. Типи і функції лексичної метафори в газетному заголовку // Дослідження з словотвору та лексикології. – К., 1985. – С. 100 –103. 25. Словник іншомовних слів / Уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. – К.: Наук. думка, 2000. – 600 с. 26. Табашников И.Н. Газета и дизайн. Тюмень, 1994. 27. Толкачев Е. В. Заголовок в газете. Заметки выпускающего. – М.: Искусство, 1959. – 62 с. 28. Трубачов О. Н. Этногенез и культура древних славян. Лингвистические исследования. - М.: Наука, 1991. - 271 с. 29. Україна молода. — 2000-2002.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (120)