Выводы:Проаналізувавши та систематизувавши погляди дослідників на проблему газетних заголовків та їх особливості, можемо підсумувати, що основними рисами газетних заголовків сучасних мас-медіа є лаконізм та семантична місткість. Слід зазначити, що в науковій літературі ці поняття не були предметом спеціальних досліджень. Однак на сучасному етапі виникає потреба дефінітивне окреслити названі термінолексеми. Так, під поняттям лаконічності слід розуміти гранично стисле і чітке висловлення думки. Семантично містким є такий заголовок, що здатний вміщувати значну кількість інформації, охоплювати сутність багатьох явищ, подій, фактів тощо. Семантично місткий та лаконічний заголовок здатний різнобічно відображати властивості явищ дійсності. Такі назви матеріалів є ідентифікаторами статті. У медіа-заголовках лаконічність, інформативність, а разом із тим помірна впливовість та експресивність досягаються залежно від мети і потреби за допомогою найрізноманітніших видів експресивно-емоційної обробки, оновлення і загострення тих чи інших загальномовних стандартів, сталих словосполучень, фразеологізмів, оперуючи варіюванням їх семантики і структури, сполучуваністю слів тощо. Аналіз фактичного матеріалу дозволяє стверджувати, що одним із способів досягнення лаконічності та семантичної місткості газетних заголовків є трансформація фразеологізмів. Трансформація фразеологізмів (від лат. transformatio – зміна, перетворення виду, форми, істотних властивостей чого-небудь 9, 584) – це видозміна стійкого словосполучення, що уможливлює досягнення комунікативно-інформаційної мети. Явище трансформації фразеологізмів, з одного боку, суперечить тому, що фразеологізми характеризуються сталістю компонентів, які не підлягають змінам. Проте у мові ЗМІ такі модифікації стійких словосполучень є цілком умотивованими, оскільки дозволяють досягти додаткової експресії, актуалізувати фразеологізм, пристосувати його до нових суспільно-політичних подій, явищ, фактів. Таким чином, трансформовані одиниці забезпечують реалізацію комунікативно-інформаційних завдань, які ставить перед собою автор журналістського матеріалу. Фразеологічний зворот у трансформованому вигляді, набуваючи нових естетико-публіцистичних властивостей, перетворюється на фразеологічний неологізм. Такий прийом зазвичай використовується з гумористичною або іронічною настановою: "Не все смачне, що блищить" (УМ); "Тренуй старість змолоду" (УМ); "Хто навпростець прямує — в травматології ночує" (УМ); "На чемпіоні шапка горить" (УМ); "Згадує скіфський "дід", як парубком був" (УМ). Структурно-семантична трансформація і переосмислення фразеологічних зворотів відкривають перед журналістами фактично невичерпний арсенал газетної експресії і засобів оновлення мовностилістичної виразності. Таким чином, заголовок повинен бути коротким, щоб привернути увагу читача. Але функція цього елемента газетного матеріалу полягає ще й у тому, щоб утримати її. Саме тому журналіст повинен проявити авторську індивідуальність у пошуку оптимальних засобів впливу, експресії для оформлення назв газетних матеріалів. Адже, щоб зробити заголовок винятковим, своєрідним, слід сконцентрувати максимум змісту в мінімумі слів і подати це якомога оригінальніше. Практичне значення одержаних результатів бачиться в можливості їх багатоаспектного використання у практиці редагування журналістських матеріалів. Результати дослідження можуть бути цікавими як для науковців, що спеціалізуються у відповідній сфері та вивчають окреслені проблеми, так і для всіх, хто фахово займається українською журналістикою взагалі. Актуалізація заголовка може здійснюватися на кількох рівнях. До конкретно предметних актуалізаторів ми відносимо власні назви та їхні усталені замінники, а також подібні до онімів апелятиви. Загальнопредметні - охоплюють спеціальну лексику, дати, цифри, слова з загостреним соціальним "звучанням", займенники свій, наш та подібні до них. Номінативно-оцінні актуалізатори - це авторські експресивні назви понять, явищ, подій тощо, подібні до власних назв. Атрибутивно-асоціативні - контекстуальні замінники онімів, цитати, що встановлюють зв'язки з денотатами. Апеляція до денотата може мати суто експресивно-емоційне навантаження. Головну роль у референції відіграють власні назви. Без них багато заголовків не мали б жодного сенсу. З погляду актуального членування речення імена в заголовку можуть займати позицію як у темі, так і ремі. Для кожного періоду суспільного життя у ЗМІ можна виділити особливі тематичні імена (та інші актуалізатори), котрі часто фігурують у вихідній частині газетних заголовків. Як правило, вони відомі читачам, до їхніх носіїв прикута увага суспільства. На нашу думку, подальше дослідження заголовної мови у ЗМІ допоможе виявити закономірності функціонування спеціальної лексики у заголовках, що важливо для глибшого розуміння його суті та функцій.