Обставини, що виключають можливість порушення кримінальної справи

Содержание:Вступ 3 Обставини, що виключають можливість порушення кримінальної справи 5 Висновок 18 Список використаних джерел 19

Вступление:В умовах розбудови правової системи України, зміцнення гарантій законності, прав і свобод людини та громадянина важливим є піднесення на належний рівень правосвідомості і правової культури. Велика роль в реалізації цього процесу належить правовому вихованню і правовій освіті. Без глибоких знань основ юридичних наук, прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, чинного законодавства неможлива побудова дійсно правової держави. В умовах економічної кризи, соціальної не влаштованості населення, росту злочинності та криміналізації всього суспільства великого значення набуває робота по підготовці висококваліфікованих фахівців - юристів, певного рівня їх правосвідомості і правової культури. Загальні засади юридичних знань, що характеризують відповідний рівень правосвідомості і правової культури містяться у Конституції України. Згідно з нею держава відповідає перед людиною за свою діяльність і зобов'язана забезпечувати права і свободи людини і громадянина. В названому процесі забезпечення правового статусу індивідів приймають участь всі органи держави, серед яких важливе місце належить правоохоронним органам. Неухильне дотримання органами дізнання, слідства, прокуратури і суду Конституції та законів України, глибоке знання і правильне застосування їх працівниками, чинного законодавства та досягнень науки - ось головна запорука верховенства права в нашому суспільстві. Основним завданням кримінального процесу України є забезпечення захисту прав і свобод осіб, які беруть участь у справі, швидке й повне розкриття злочинів, одержання доказів з метою встановлення істини й правильного застосування закону, призначення справедливого покарання винним, відвернення незаконного притягнення громадян до кримінальної відповідальності та засудження невинних. Одним із головних принципів цього права є принцип з'ясування істини - це вимога закону, яка зобов'язує суд, прокурора, слідчого чи особу, яка провадить дізнання, всебічно, повно і об'єктивно дослідити обставини справи з тим, щоб з'ясувати істотні, юридичне значущі факти, дати їм правильну оцінку і тим самим забезпечити правильне вирішення справи. Цей принцип є конституційним, бо в Конституції України говориться про з'ясування істини під час розслідування кримінальної справи і про забезпечення доведеності вини.

Выводы:Основними завданнями кримінального процесу є забезпечення захисту особи, її прав і свобод, власності, а також прав підприємств, установ та організацій від злочинних посягань. Ці завдання здійснюються шляхом швидкого і повного розкриття злочинів, одержання доказів з метою встановлення істини і правильного застосування закону, призначення справедливого покарання винним, відвернення незаконного притягання громадян до кримінальної відповідальності засудження невинних. Як об'єктивна істина в цілому, так і окремі факти, обставини справи встановлюються слідчими органами, прокурором і судом лише шляхом кримінально-процесуального доказування, під час якого збираються, перевіряються, оцінюються докази і на їх підставі приймаються й обґрунтовуються процесуальні рішення. Правильне застосування закону означає суворе додержання норм кримінального, кримінально-процесуального та іншого законодавства при провадженні в кримінальній справі. Саме це е гарантією встановлення об'єктивної істини в справі, застосування до винного справедливого заходу впливу і не притягнення до відповідальності невинного. Кримінальне судочинство може і повинно бути ефективним засобом захисту прав і свобод громадян.

Литература:1. Конституція України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2001. - №25-26. – Ст. 131 3. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України, / під.ред. Тертишника В.М. – К.: А.С.К. – 2002. 4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. / Під заг. ред. Потебенька М.О., Гончаренка В.Г.: у 2-х частинах. – К., 2001. 5. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України.- К., 1999.- С.27-28 6. Пилипчук П.П. Розгляд судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи // Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 2 (36). — С. 59. 7. Степанов В. В. Предварительная проверка первичных материалов о приступлениях. — Саратов, 1972. — С. 36. 8. Тертишник В М Кримінально-процесуальне право України; Навч. посібник. — К., 1999. — С. 103. 9. Дубинський А. Я. Провадження попереднього розслідування органами внутрішніх справ. — К., 1987. — С. 37 10. Педюков П. П. Отказ в возбуждении уголовного дела по нереабилитирующим основаниям: Автореф. дисс. ... к. ю. н. — К., 1990. 11. Андрушко П. П. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. — К. 2002, — С 66—67. 12. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. Посібник.- К.: Істина, 2005. – С. 275. 13. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар.- К.: Форум, 2003.- С. 487.