Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Філологія / Мови / Література»Українська література»

Лексико-семантична структура та функціонування фразеологізмів з словом «язик» в українській мові

Карточка работы:5102ф
Цена:
Тема: Лексико-семантична структура та функціонування фразеологізмів з словом «язик» в українській мові
Предмет:Українська література
Дата выполнения:2008
Специальность (факультет):Філологія-бібліографознавство
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Національний Педагогічний Університет ім. Драгоманова (НПУ ім. Драгоманова)
Содержание:ВСТУП 3 Розділ І. Загальна характеристика фразеології 6 1.1. Сутність фразеології як мовного явища, визначення фразеологізму 6 1.2. Класифікація фразеологізмів 20 Розділ ІІ. Лексико-семантична структура та функціонування фразеологізмів з словом «язик» в українській мові 24 ВИСНОВКИ 30 Список використаної літератури 33 ДОДАТКИ 34 Словник фразеологізмів з словом «язик» в українській мові 34
Курс:3
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Основною одиницею мови є слово. Саме у словах відображається і історія людства, і історія науки, культури, техніки, і будь-які зміни в житті суспільства. Словниковий склад мови постійно змінюється: якісь слова залишаються поза словниковим складом, виходять з нього через те, що перестали існувати ті предмети або явища, які вони називали; якісь слова з’являються, для того, щоб позначити нові предмети та явища тощо. Розділом науки про мову, у якому вивчається словниковий склад мови є лексика. Саме у лексиці проявляється все багатство та різноманіття тієї чи іншої мови. Цей розділ мовознавства є цікавим вже через сам факт наявності у мові окрім слів цілих словесних комплексів, які інколи тотожні слову, а частіше являють собою унікальний лінгвістичний феномен, який відрізняється яскравою виразністю, образністю та емоційністю. Один з розділів мовознавства – фразеологія – як наука виник лише на початку 20 століття. Про фразеологію написана велика кількість статей, книг, дисертацій, а інтерес до цієї галузі мови не щезає ані у дослідників, ані у тих, хто просто небайдужий до слова. Словниковий склад мови, який нараховує сотні тисяч одиниць, має дуже складну організацію. Передумови теорії фразеології було закладено у працях О.О. Потебні, І.І.Срезневського, О.А. Шахматова та Ф.Ф. Фортунатова. Вплив на розвиток фразеології справили також ідеї французького лінгвіста Ш. Балі (1865-1947). У західноєвропейському та американському мовознавстві фразеологія не виділяється в особливий розділ лінгвістики. Питання про вивчення стійких сполучень слів у спеціальному розділі мовознавства – фразеології було поставлено в навчально-методичній літературі ще у 20-40х рр. у роботах Є.Д.Поливанова, С.І. Абакумова, Л.А.Булаховського. У 50-х роках головна увага приділялася питанням схожості та відмінності фразеологізмів з словом та сполученнями слів. Проблематика фразеології вичерпувалася, в основному, з’ясуванням критеріїв фразеологічності та уточненням основ класифікації фразеологізмів. З кінця 50-х років намітилася тенденція системного підходу до проблем фразеології. Стали розроблятися питання, пов’язані з описом фразеологізмів як структурних одиниць мови. 60-70-ті роки у розвитку фразеології характеризуються інтенсивною розробкою власне фразеологічних методів дослідження об’єктів фразеології. Проте і на сьогоднішній день нез’ясованими залишаються питання про статус фразеології, хто є основоположником даної дисципліни та велика кількість проблем з теорії даної науки. До нерозв’язаних питань належать невизначеність терміну фразеологічної одиниці та предмету фразеології. Нез’ясованою залишається теорія еквівалентності, проблема слівності компонентів та інші. Науковий пошук у цих напрямках продовжується. Отже, досить плідними є дослідження вітчизняних (як російських, так і українських) мовознавців: сюди належать праці В.В. Виноградова, Є.Д.Поливанова, Л.А. Булаховського, В.Л. Архангельського, В.Г. Гак, В.П.Жукова, В.М. Мокієнко, О.М. Мелеровича, Л.Г. Скрипника, М.Ф.Алефіренко, Л.Г. Авксентьєва, М.Т. Демського. Метою курсової роботи є проаналізувати лексико-семантичну структуру та особливості функціонування фразеологізмів з словом «язик» в українській мові. Об’єктом курсової роботи є фразеологізми з словом «язик», їх лексико-семантична структура та функціонування. Предметом виступає фразеологія української мови. Для того, щоб успішно досягти визначеної мети, необхідно виконати наступні завдання: - проаналізувати літературу; - визначити сутність поняття фразеології та фразеологічних одиниць, розглянути їх класифікацію; - здійснити аналіз лексико-семантичної структури та особливостей функціонування фразеологічних одиниць з словом «язик» в українській мові. Мета і завдання роботи зумовили таку її структуру: курсова робота складається з двох розділів, висновків та бібліографії. У першому розділі – «Загальна характеристика фразеології» - розглядається сутність фразеології як мовного явища, подається визначення поняття фразеологізм та класифікація фразеологізмів. У другому розділі – «Лексико-семантична структура та функціонування фразеологізмів з словом «язик» в українській мові» - проводиться аналіз фразеологізмів з словом «язик» в українській мові: розглядається їх лексико-семантична структура та особливості функціонування.
Объём работы:
30
Выводы:Стійке сполучення двох і більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готова словесна формула і звичайно являє собою семантичну цілість, називається фразеологічною одиницею, або фразеологізмом. У мові фразеологізми функціонують нарівні з окремими словами і становлять частину її лексики. Серед мовознавців поки що немає єдиної думки, які мовні утворення слід зараховувати до фразеологізмів: пропонується розрізняти фразеологізми у вузькому розумінні (власне фразеологізми) і в широкому розумінні (фразеологічні вирази). Фразеологія формувалася протягом століть, акумулюючи в собі життєвий досвід народу. У фразеологізмах найбільшою, мірою виявляється національна специфіка мови, вони становлять найобразнішу частину її лексики. Фразеологізми з однієї мови на іншу, як правило, дослівно не перекладаються. На перших порах сучасні фразеологізми виступали як вільні словосполучення. Але, часто вживаючись (нерідко в переносному значенні), вони набули форми сталих зворотів. Перетворення сполучень слів на стійкі одиниці мови, рівноцінні лексемам, називається лексикалізацією. Фразеологізми бувають різної синтаксичної будови: можуть мати форму незалежного речення, підрядного речення, словосполучення (предикативного, підрядного чи сурядного), а також являти собою поєднання повнозначного слова із службовим. Серед різного виду фразеологізмів найбільш сталі фразеологічні зрощення, а фразеологічні єдності та сполучення виявляють меншу стійкість. І хоча словесна оболонка деяких фразеологізмів може змінюватися — їхнє загальне лексичне значення залишається незмінним і так само цілісним. Для фразеологізмів, як і для звичайних лексем, властиві такі явища, як багатозначність, синонімія й антонімія. Фразеологізми з погляду співвідношення між значенням окремих їхніх компонентів і їхнім цілісним значенням поділяють на три групи: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. Проте чіткої межі між цими групами немає. Фразеологізми за співвіднесеністю з окремими частинами мови, тобто за їхнім сукупним лексичним і граматичним значенням бувають іменникові, прикметникові, прислівникові, вигукові. Щодо функціонально-стилістичних властивостей фразеологізмів, то серед них виділяють фразеологізми, що належать до розмовного стилю, до книжних стилів та стилістично нейтральні фразеологізми. Найбільше фразеологізмів в українській мові побудовано з використанням слів на позначення частин людського тіла. Однією з найбільших таких груп є фразеологізми з словом «язик» - більше ста. Серед фразеологізмів з словом «язик» можна виділити групи, що мають чимало лексичних значень: раптово замовкнути, утратити здатність говорити; здатність дотепно, влучно говорити; говорити багато зайвого; швидко, непомітно чи безслідно зникнути; утриматися від висловлювань; багато та недоречно говорити, базікати тощо. Фразеологізми з словом «язик» в українській мові бувають різної синтаксичної будови: можуть мати форму незалежного речення, підрядного речення, словосполучення. Серед фразеологізмів, що мають форму підрядного речення можна виділити повні двоскладні речення, неповні двоскладні речення із пропущеним присудком чи підметом та односкладні речення. Чимало фразеологізмів зі словом «язик» мають форму предикативного словосполучення. При цьому можна виділити двочленні та багаточленні словосполучення. Найпоширенішими є фразеологізми, які мають форму підрядного словосполучення: з іменниками, дієсловами, прикметниками, дієприкметниками та дієприслівниками у якості головного слова. Фразеологізми з іменником у ролі головного слова являють собою поєднання іменника з прикметником; іменника з іменником у родовому відмінку та іменника з іменником чи іменниками в іншому відмінку з прийменником або без нього. Проте найбільшу кількість становлять фразеологізми у формі підрядного словосполучення з дієсловом у ролі головного слова: поєднання дієслова з іменником у знахідному (чи родовому) відмінку без прийменника; дієслова з іменником (чи займенником) в іншому відмінку з прийменником або без нього та дієслова з двома або більше іменниками в різних відмінках. Відповідно до кількості складових частин розрізняють дво-, три-, чотири-, п’яти- та семикомпонентні фразеологізми. Для фразеологізмів зі словом «язик» властиві і такі явища, як багатозначність, синонімія й антонімія. Багатозначними є такі фразеологізми, як розв’яза?ти язи?ка, язи?к підві?шений до?бре, ве?ртиться на язиці?, ви?везти язико?м як на лопа?ті, ви?солопивши язи?к, го?стрий язи?к, гостри?ти язи?к, до?вгий язи?к, зрива?тися з язика?, полама?ти собі? язи?к, моло?ти язико?м, на язиці?, наверну?тися на язи?к, плеска?ти язико?м, розпуска?ти язика?, смикну?ло за язи?к, точи?ти язики?, укоро?чувати язика? тощо. Часом змінні компоненти синонімічних фразеологізмів мають лише різне граматичне оформлення, або ж різняться між собою тільки префіксами, або тільки суфіксами. Також в українській мові існує чимало прислів’їв та приказок зі словом «язик».
Вариант:нет
Литература:1. Бакай Б.Я. Формування фразеології в переломні моменти історії народів Європи (на матеріалі української, російської, англійської, німецької, французької мов у періоди першої та другої світових воєн): Автореф. дис. канд. філол. наук від 10.02.15 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 16 с. 2. Гамзюк М.В. Особливості лексико-семантичних шляхів утворення фразеологічних одиниць // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Вип. 4. – К.: КДЛУ, 2000. – С. 288-296. 3. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. - М.: Наука, 1977 – 312 с. 4. Копиленко М.М., Попова З.Д. Очерки по общей фразеологии. – В., 1972. – 196 c. 5. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. - М, 1976. 6. Вихованець І.Р. У світі граматики. - К., 1987. 7. Гнатюк Л.П., Кононенко О.В. Українська мова. - К., 1995. 8. Дорошенко С.І. Граматична стилістика української мови: Посібник для учнів. - К., 1985 9. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів. - К., 1988. 10. Кононенко П.П., Кадомцева Л.О., Мацько Л.І. Українська мова: Посібник для вступників до вузів. - К., 1990. 11. «Словники України» on-line - http://www.ulif.org.ua/ulp/dict_all/index.php?new_start=322&dict=fraseolog 12. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. М.Я.Плющ. - К., 1994. 13. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. - К., 1988. 14. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. - К., 1997.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (142)