Управління соціально-психологічним кліматом в колективі АКБ «Трансбанк»

Содержание:ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СПРИЯТЛИВОГО СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В КОЛЕКТИВІ 1.1. Поняття і сутність соціально-психологічного клімату 1.2. Методи формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі 1.3. Вплив конфліктів в колективі на формування соціально-психологічного клімату в колективі РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В КОЛЕКТИВІ АКБ «ТРАНСБАНК» 2.3. Оцінка впливу конфліктів на формування соціально-психологічного клімату в колективі АКБ "Трансбанк" РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В КОЛЕКТИВІ АКБ "ТРАНСБАНК" 3.1. Підвищення ефективності за допомогою використання соціально-психологічних методів 3.2. Впровадження соціально-психологічних методів для покращення соціально-психологічного клімату АКБ "Трансбанк" 3.3. Оцінка економічної ефективності від впровадження соціально-психологічних методів в колективі АКБ "Трансбанк" ВИСНОВКИ Додатки

Вступление:Оптимізація управління є однією з найважливіших запорук ефективного функціонування сучасних підприємств і організацій. Вирішення цього питання передбачає спеціальне вивчення цілого комплексу психологічних чинників, умов та шляхів оптимізації управління організаціями і впровадження результатів цих досліджень в управлінську та колективну практику. Соціальний світ створюється спільнотами людей Він виникає як результат різних міжособистісних і міжгрупових взаємодій, як особлива реальність, у якій діють свої закони і правила Психологія груп пов'язана з вивченням цих закономірностей і норм, з аналізом процесів, які відбуваються в різних соціальних спільнотах. Важливим є розгляд питань, пов'язаних із прийняттям групових рішень, волевиявленням особистості чи групи людей, спрямованим на формування послідовності дій у виборі альтернативи Це – не лише теоретичний аспект проблеми, але передусім практичне застосування соціально-психологічних знань Особливо в тій частині, де йдеться про переваги і недоліки групового та індивідуального прийняття рішень, стилі керівництва, внутрішньогрупові й міжгрупові конфлікти. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі підприємства чи організації є дуже важливим чинником ефективної діяльності всього підприємства. Актуальність обраної теми пояснюється тим, що управління соціально-психологічним кліматом в колективі є дуже відповідальним завданням, яке потребує індивідуального підходу до колективу і вимагає від керівника певних психологічних знань, вмінь і навиків вирішення будь-якого роду конфліктів, що можуть виникнути в організації. Соціально-психологічний клімат будь-якого колективу є своєрідною екологічною характеристикою, яка за¬безпечує ефективну взаємодію освітнього колективу в цілому й зок¬рема кожного його члена з оточенням. Виходячи зі структури пси¬хологічного клімату, яка охоплює такі чотири напрями – ставлення членів освітніх колективів до спільної справи, один до одного, до світу в цілому та до самих себе, можна говорити про значення психо¬логічного клімату в процесі управління освітніми колективами. Метою дипломної роботи є дослідження соціально-психологічного клімату колективу АКБ "Трансбанк", дослідження специфіки роботи колективу підприємства, аналіз соціально-психологічного клімату в колективі АКБ "Трансбанк", виявлення конфліктних ситуацій в колективі, проаналізувати можливість формування сприятливого соціально-психологічного клімату. Об’єктом дослідження в роботі виступає процес управління соціально-психологічним кліматом колективу, як складова ефективної діяльності підприємства. Предметом дослідження є проблема формування сприятливого соціально-психологічного клімату колективу АКБ "Трансбанк". Ефективність базових управлінських процесів (планування, ор¬ганізація та контроль) у значній мірі залежать від соціально-психологічного кліма¬ту. Сприятливий соціально-психологічний клімат дає змогу керівникові забезпечити більш ґрунтовне розуміння членами колективу основних цілей (на етапі планування), швидку мобілізацію колективу на їх виконання (на етапі організації) та здійснення оперативної звітності (на етапі контролю). Це, в свою чергу, допомагатиме керівникові у прийнятті адекватних управлінських рішень, ефективнішому діло¬вому спілкуванню. Основними задачами дипломної роботи є: ? розгляд проблем формування сприятливого соціально-психологічного клімату, їх теоретичні основи, висвітлені в літературі; ? аналіз діяльності АКБ "Трансбанк" та умов, що впливають на формування соціально-психологічного клімату в колективі; ? виявлення існуючих проблем в колективі АКБ "Трансбанк" і можливих соціально-психологічних методів їх вирішення; ? проведення психологічного дослідження в колективі АКБ "Трансбанк" з метою оцінки та покращення соціально-психологічного клімату в колективі. Соціально-психологічний клімат містить у собі соціальний настрій працівників, їхній моральний стан, психологічну сторону міжособистісних зв'язків, відношення людей до праці і колективу, що панують, ціннісні орієнтації, потреби, інтереси і смаки, стиль керівництва. Соціально-психологічний клімат колективу, рівень взаєморозуміння людей, ступінь їхньої згуртованості чи роз'єднаності – істотні соціально-психологічні фактори підвищення продуктивності та якості праці, могутні резерви вдосконалення і поглиблення різноманітних соціально-економічних процесів, зв'язаних із трансформацією суспільних відносин. Соціально-психологічний клімат виступає одним з найважливіших індикаторів готовності організації до ефективного вирішення задач, що стоять перед нею. Сприятливий психологічний клімат – один з вирішальних факторів успішної життєдіяльності людини у всіх сферах суспільних відносин, найважливіша умова удосконалювання способу життя і формування особистості.

Выводы:Отже, з усього викладеного матеріалу, можна зробити висновок, що формування сприятливого соціально-психологічного клімату – це процес поступовий і у великій мірі залежить від ефективності здійснення управлінської діяльності. Сприятливий соціально-психологічний клімат сприяє формуванню почуття задоволеності членів колективу від участі у спільній діяльності; почуття незадоволеності супроводжується, як правило, зростанням у більшості членів колективу числа референтних (привабливих) груп, що може призвести до дезінтеграції колективу. Соціально-психологічний клімат – це якісний бік міжособистісних стосунків, який виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвиткові особистості в групі. Соціально-психологічний клімат – це багатогранне явище, яке має різноманітні вияви, або структурні елементи, що можуть бути класифіко¬вані за кількома критеріями. Відповідно у структурі соціально-психологічного клімату можна наголосити на таких основних аспектах (елементах); власне психо¬логічному, соціальному та соціально-психологічному. Соціально-психологічний клімат – це суб'єктивне утворення (те, що відображено), одне з психологічних масоподібних явищ, які виникають у групах і колективах. Об'єктивною ре¬альністю, яка знаходить відображення у соціально-психологічному кліматі ко¬лективу, є його реальна життєдіяльність – конкретні види діяль¬ності, що здійснюються членами колективу, способи їх взаємодії, організаційна культура. Соціально-психологічний клімат, який спостерігається у різних колективах, може різнитися за своїм змістом і спрямуванням. З огляду на це виокремлюють три основних види психологічного клімату: з позитивною, негативною і нейтральною спрямованістю. На формування соціально-психологічного клімату впливають різні чинники, які сприяють виробленню умов формування клімату. Насамперед, це такі чинники, як матеріально-економічні, технологічні, санітарно-гігієнічні та організаційно-управлінські умови праці в організації; стиль керівництва керівника організації; особливості формальної структури у колективі та її співвідношення з неформальною структурою; соціально-психологічна сумісність членів освітнього колективу; соціально-психологічна культура керівників та працівників організації. Соціально-психологічний клімат справляє великий вплив на життя та діяльність колективу АКБ "Трансбанк". Однією з важливих функцій керівника є створення комфортного, здорового психологічного клімату в колективі. Головними ознаками сприятливого соціально-психологічного клімату є: ? довіра і висока вимогливість членів групи один до одного; ? доброзичлива і ділова критика; ? вільне висловлювання власної думки під час обговорення питань, які стосуються всього колективу; ? відсутність тиску керівників і визнання за ними права приймати значимі для групи рішення; ? достатня інформованість членів колективу про його завдання і стан справ під час їх виконання; ? задоволення від належності до колективу; ? високий ступінь емоційного входження і взаємодопомоги в ситуаціях, які викликають стан фрустрації у когось із членів колективу; ? прийняття на себе відповідальності за стан справ у групі кожним із її членів. Таким чином, характер соціально-психологічного клімату АКБ "Трансбанк" загалом залежить від рівня групового (колективного) розвитку. Оптимальне управління діяльністю і соціально-психологічним кліматом у будь-якому колективі вимагає спеціальних знань і вмінь від керівного складу. Як спеціальні заходи застосовують: ? науково обґрунтований добір, навчання та атестацію керівних кадрів; ? комплектування первинних колективів із урахуванням чинника психологічної сумісності; ? застосування соціально-психологічних методів, які сприяють створенню у членів колективу навичок ефективного взаємо¬розуміння і взаємодії (тренінги, ділові ігри тощо). В ході проведення дослідження соціально-психологічного клімату в колективі АКБ "Трансбанк" були використані такі методики: 1. Експрес-методика оцінки соціально-психологічного клімату в колективі. 2. Соціометричне опитування. За результатами методики оцінки соціально-психологічного клімату отримані наступні результати: середня оцінка по вибірці для емоційного компонента склала -0,08; для когнітивного компонента – +0,25; для поведінкового компонента – +0,08. Отже для колективу АКБ "Трансбанк" за всіма компонентами психологічний клімат суперечливий (невизначений). Проаналізувавши тип відношення з відповідей опитаних виявилось, що психологічний клімат в даному колективі суперечливий, невизначений, хоча в деяких відділення спочатку були виявлені негативні результати. За результатами соціометричного опитування, дані дослідження за першою методикою доповнились конкретними даними. Тобто працівники колективу не обирали якогось одного члена колективу, а розподіляли свої голоси серед усіх можливих членів колективу, в порядку зростання значимості певного показника. Дані дослідження дали змогу виявити формування соціально-психологічного клімату в колективі АКБ "Трансбанк", виробити загальні напрямки вдосконалення і формування сприятливого соціально-психологічного клімату. Таким чином, соціально-психологічне управління для формування сприятливого соціально-психологічного клімату полягає в цілеспрямованому впливі на об'єкти, явища чи про¬цеси, що відбуваються всередині колективу. Соціально-психологічні резерви трудового колективу – це різни¬ця між реальним станом соціально-психологічного клімату і тим, яким він міг би бути в близькому до оптимального вигляді. Вони містять у собі резерви виробничо-трудо¬вої, соціальної, суспільно-політичної, психологічної і духовної діяль¬ності. Кожний із названих резервів охоплює резерви особистості, колективу, стан соціальної-психологічної активності і фактори економічного розвитку трудового колективу. Тому за допомогою соціально-психологічних методів цілеспрямованого впливу можна впливати на економічну ефективність діяльності. Отже, всі поставлені задачі дипломної роботи було виконано. А саме: ? було розглянуто проблеми формування сприятливого соціально-психологічного клімату, їх теоретичні основи, висвітлені в літературі, виявлено, що на формування сприятливого соціально-психологічного клімату впливає дуже багато чинників, які необхідно враховувати при роботі в колективі; ? проаналізовано діяльність АКБ "Трансбанк" та умови, що впливають на формування соціально-психологічного клімату в колективі; ? виявлено існуючі проблеми в колективі АКБ "Трансбанк" і можливі соціально-психологічних методів їх вирішення. Основною проблемою, яка виникла в колективі АКБ "Трансбанк" була велика плинність кадрів; ? проведено психологічне дослідження в колективі АКБ "Трансбанк" з метою оцінки та покращення соціально-психологічного клімату в колективі.

Литература:1. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. – М.: МГУ, 1990. 2. Алифанов С.А. Основные направления анализа лидерства // Вопросы психологии. – 1991. – № 3. 3. Анцупов А.Я., Малышев А.А. Введение в конфликтологию. Как предупреждать и разрешать межличностные конфликты: Учеб. Пособие. – К.: МАУП, 1996. 4. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. – Х.: Фолио, 1998. 5. Большаков А.С. Современный менеджмент. Теория и практика. – СПб.: Питер, 2002. 6. Бороздина Г.В. Психология делового общения. – М.: Психология, 1998. 7. Бурлачук Л.Ф., Коржова Е.Ю. Психология жизненных ситуаций. – М.: Российское педагогическое агентство, 1998. 8. Воднік В. Структура соціально-психологічного клімату колективу, шляхи його регуляції та формування. // НСПП. – 2006. – Бюлетень №5 (стр. 36-70). 9. Гриншпун И.Б. Введение в психологию. – М.: Наука, 1994. 10. Донцов А.И. Психологические основы интеграции коллектива: Автореф. дис. … д-ра психол. наук. – М., 1988. 11. Зазикин В.Г., Чернышев А.П. Менеджер: психологические секреты профессии. – М.: Экономика, 1992. 12. Кайдалов Д.П., Суименко Е.И. Психология единоначалия и коллегиальности. – М.: Мысль, 1979. 13. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2004. 14. Карпов А.В. Психология менеджмента: Учебное пособие. – М.: Гардарики, 2000. 15. Карпов А.В. Психология принятия управленческих решений. – М., 1998. 16. Керженцев П.М. Принципы организации. – М., 1968. 17. Китов А.И. Опыт построения психологической теории управления // Психологический журнал. – 1981. – №4. 18. Комінко С.Б., Кучер Г.В. Кращі методи психодіагностики: Навч. посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005. 19. Конева Е.В. Психология общения: Учеб. пособие. – Ярославль: Учебная литература, 1992. 20. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К.: ІЗПМ, 1995. 21. Кравченко А.І. Прикладна соціологія і менеджмент: Навч. посіб. – М.: Вид-во МДУ, 1995. 22. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1997. 23. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М., 1984. 24. Лукашевич М.П. Соціологія праці: Підручник. – К.: Либідь, 2004. 25. Лунева О.В., Хорошилова Е.А. Психология делового общения. – М., 1980. 26. Мастенбрук У. Управление конфликтными ситуациями и развитие организации: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 1996. 27. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992. 28. Ньюстром Дж.В., Дэвис К. Организационное поведение / Перевод с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб: Издательство "Питер", 2000. 29. Обозов М.М., Щокін Г.В. Психологія роботи з людьми. – 4-те вид., перероб. – К.: МАУП, 1998. 30. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн.. 2: Соціальна психологія груп. Прикладна соціальна психологія. – К.: Либідь, 2006. 31. Пірен М.І. Деонтологія конфліктів та управління. Навчально-практичний посібник. – К.: УАДУ, 2001. 32. Психологія управління в бізнесі: Навч. посібник для підготовки бакалаврів усіх форм навчання. Видання друге, доповнене, перероблене. / Е.Ф. Іпатов, К.М. Лемківський, В.В. Павловський. – Харків – Київ: НМЦВО, 2003. 33. Савельєва В.С. Психологія управління: Навчальний посібник. – К.: ВД "Професіонал", 2005. 34. Свенцицкий А.Л. Социальная психология управления. – Л.: ЛГУ, 1986. 35. Скотт Д.Г. Конфликты. Пути их преодоления. – К.: Знания, 1991. 36. Словник-довідник термінів з конфліктології / За ред. М.І.Пірен. – Київ-Чернівці.: Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича, 1995. 37. Теремко С. Соціологія. К.: Лібра, 2001. 38. Файоль А. Учение об управлении. – М., 1924. 39. Фромм Э. Психоанализ и этика. – М., 1998. 40. Чайка Г.Л. Культура ділового спілкування менеджера: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. 41. Чернявский А.Д. Организация управления: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 1998. 42. Шейнов В.П. Скрытое управление человеком (Психология манипулирования). – Минск: Книга, 2001. 43. Шепель В.М. Управленческая психология. – М.: Экономика, 1984. 44. Щекин Г.В. Практическая психология менеджмента: Как делать карьеру. Как строить организацию. – К.: Либра, 1994. Якокка Ли. Карьера менеджера. – М.: Наука, 1991