Сенсорний розвиток дитини раннього віку

Содержание:ВСТУП 3 1. Методологічні підходи до проблеми сенсорного розвитку 6 2. Види сенсорного розвитку 9 3. Теорія сенсорики 16 4. Особливості сенсорного розвитку дітей 3-7 років 20 ВИСНОВКИ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32 ДОДАТКИ 34

Вступление:Актуальність теми курсової роботи. Цілеспрямоване формування здібностей у контексті органічно пов’язаних проблем формування знань, умінь та навичок як основних складових, що визначають готовність людини до діяльності й усвідомленої поведінки, є найбільш складною і суперечливою, хоча постійно посідає за актуальністю одне з провідних місць у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній теорії та практиці. Прагнення розв’язати цю проблему зумовлено постійно зростаючою потребою суспільства вдосконалювати умови підготовки людини до трудової діяльності та спілкування як провідних форм її взаємодії із соціальним і природним середовищем. За висновками експериментальних досліджень, саме здібності у взаємозв’язку і єдності зі знаннями, вміннями й навичками утворюють ту базову основу, яка є не тільки відправною і вирішальною при визначенні змісту, форм і методів навчального процесу, спрямованого на оволодіння певною діяльністю в тій або іншій галузі виробництва, науки, культури, мистецтва, а й водночас гарантом і критерієм якості досягнення його кінцевого результату. Незважаючи на наявність принципових розбіжностей в обґрунтуванні окремих положень, існуючих у теорії здібностей (Б.Ананьєв, П.Анохін, Л.Венгер, Н.Ветлугіна, Л.Виготський, П.Гальперін, О.Запорожець, В.Зінченко, В.Киреєнко, О.Ковальов, Г.Костюк, В.Крутецький, О.Леонтьєв, О.Мелік-Пашаєв, В.Моляко, В.Мухіна, В.Мясищев, К.Платонов, М.Поддьяков, С.Рубінштейн, Н.Сакуліна, Н.Тализіна, К.Тарасова), на сучасному етапі склалися можливості визначити й узагальнити ті провідні аспекти даної проблеми, що сприяють розробці умов щодо їх цілеспрямованого формування. Необхідність в обґрунтуванні умов цілеспрямованого впливу на формування й розвиток здібностей дітей, починаючи з дошкільного віку, пояснюється тим, що в сучасній навчальній літературі з педагогіки, призначеної для професійної підготовки педагога (вихователя дошкільного закладу, вчителя загальноосвітньої школи, викладача вищого навчального закладу освіти), розгляд проблеми здібностей або зовсім відсутній, або поданий у вигляді стислих повідомлень щодо сутності їх існування (С.Вітвицька, Н.Волкова, І.Ісаєв, О.Мороз, В.Сластьонін, Н.Філіпченко, М.Фіцула, І.Харламов, Є.Шиянов, П.Щербань). Сенсорний розвиток дитини - це розвиток її сприйняття й формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їхню форму, колір, величину, положення в просторі, а також смаки й т.п. Значення сенсорного розвитку в ранньому і дошкільному дитинстві переоцінити важко. Саме цей вік більшістю дослідників вважається найбільш сприятливим для вдосконалювання діяльності органів почуттів, нагромадження уявлень про навколишній світ. Видатні закордонні вчені в області дошкільної педагогіки (Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі), а також відомі представники вітчизняної дошкільної педагогіки й психології (Е.І. Тихеєва, А.В. Запорожець, А.П. Усова, Н.П. Саккуліна, Л.А. Венгер, Є.Г. Пилюгіна, Н.Б. Венгер та ін.) справедливо вважали, що сенсорний розвиток, спрямований на забезпечення повноцінного інтелектуального розвитку, є одним з основних сторін дошкільного виховання. Сенсорний розвиток, з одного боку, становить фундамент загального розумового розвитку дитини, з іншого боку, має самостійне значення, тому що повноцінне сприйняття необхідно й для успішного навчання дитини в дитячому садку, у школі, і для багатьох видів трудової діяльності 10. Зі сприйняття предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання. Всі інші форми пізнання - запам’ятовування, мислення, уява - будуються на основі образів сприйняття, є результатом їхньої переробки. Тому нормальний інтелектуальний розвиток неможливо без опори на повноцінне сприйняття. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз сенсорного розвитку дітей раннього віку. Об’єктом дослідження є процес сенсорного виховання дітей. Предметом дослідження є зміст та методика занять по формуванню знань, навичок і вмінь сенсорного орієнтування у дітей раннього віку. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути методологічні підходи до проблеми сенсорного розвитку; - висвітлити види сенсорного розвитку; - здійснити аналіз теорії сенсорики; - дослідити особливості сенсорного розвитку дітей 3-7 років. Теоретичною та методологічною основою даного курсового дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі педагогіки, психології. Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми курсового дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, чотирьох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань курсової роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Під сенсорним розвитком розуміємо формування почуттєвого досвіду дитини. Питаннями сенсорного розвитку дітей займалися багато закордонних і вітчизняних педагогів, психологи Б.Г. Ананьєв (1980), Л.А. Венгер (1969), А.В. Запорожець (1986), В.П. Зінченко (1962), Ж. Піаже (1969), Н.П. Сакуліна (1966), А.П. Усова (1954) та ін. Серед закордонних теорій найбільш широке визнання в цій області одержала концепція Ж. Піаже. Сенсорний розвиток дитини - це розвиток її сприйняття й формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їхню форму, колір, величину, положення в просторі, а також смаки й т.п. Значення сенсорного розвитку в ранньому і дошкільному дитинстві переоцінити важко. Сенсорний розвиток, з одного боку, становить фундамент загального розумового розвитку дитини, з іншого боку, має самостійне значення, тому що повноцінне сприйняття необхідно й для успішного навчання дитини в дитячому садку, у школі, і для багатьох видів трудової діяльності. Особливості сенсорного розвитку в дитячому віці: - складається акт розглядання предметів; - формується хапання, приводячи до розвитку руки як органа дотику й органа руху; - установлюються зорово-рухові координації, що сприяє переходу до маніпулювання, у якому зір управляє рухом руки; - установлюються диференційовані взаємозв’язки між зоровим сприйняттям предмета, дією з ним і його називанням дорослими. У ранньому дитинстві - сприйняття й зорово-рухові дії, залишаються дуже недосконалими. Особливості сенсорного розвитку в ранньому дитинстві: - складається новий тип зовнішніх орієнтовних дій - примірювання, а пізніше - зорове співвіднесення предметів за їхніми ознаками; - виникає уявлення про властивості предметів; - освоєння властивостей предметів визначається їхньою значимістю в практичній діяльності. У дошкільному віці - це особлива пізнавальна діяльність, що має свої цілі, завдання, засоби й способи здійснення. Ігрове маніпулювання змінюється властиво обслідницькими діями із предметом і перетворюється в цілеспрямоване його випробування для з’ясування призначення його частин, їхньої рухливості й зв’язки один з одним. До старшого дошкільного віку обстеження здобуває характер експериментування, обслідницьких дій, послідовність яких визначається не зовнішніми враженнями дитини, а поставленим перед нею завданням, міняється характер орієнтовно-дослідницької діяльності. Від зовнішніх практичних маніпуляцій із предметом діти переходять до ознайомлення із предметом на основі зору й дотику. Найважливішою відмінною рисою сприйняття дітей 3-7 років виступає той факт, що, поєднуючи в собі досвід інших видів орієнтовної діяльності, зорове сприйняття стає одним з ведучих. Особливості сенсорного розвитку в дошкільному віці: - зорові сприйняття стають ведучими при ознайомленні з навколишнім середовищем; - освоюються сенсорні еталони; - зростає цілеспрямованість, планомірність, керованість, усвідомленість сприйняття; - з установленням взаємозв’язку з мовою й мисленням сприйняття інтеллектуалізується. Взаємозв’язок сприйняття й діяльності довгий час фактично ігнорувалася в психології, й або сприйняття вивчалося поза практичною діяльністю, або діяльність розглядалася незалежно від сприйняття. У залежності від віку дитини необхідно здійснювати тематичне планування занять по сенсорному розвитку, бо кожен вік має свої особливості, які необхідно враховувати при сенсорному розвитку дитини.

Литература:1. Вайнерман С.М., Большов А.С., Силкин Ю.Р. и др. Сенсомоторное развитие дошкольников. – М.: Владос, 2001. 2. Венгер Л.А. Воспитание сенсорной культуры ребенка. – М.: Просвещение,1988. 3. Виготський Л.С. Сліпа дитина. – М.: Педагогіка, 1983. – 214 с. 4. Григорьева Л.П. Развитие восприятия у ребенка – М. Школа-Пресс, 2001. 5. Єрмаков В.П., Якунін Г.А. Розвиток, навчання й виховання дітей з порушеннями зору. – М.: Вища школа, 2000. – 216 с. 6. Запорожец А.В., Усова А.П. Сенсорное воспитание дошкольников. М.: Академия педагогических наук,1963. 7. Земцова М.И. Обучение и воспитание дошкольников с нарушением зрения. – М.: Просвещение, 1978. 8. Зотов А.І. Дефект зору і психічний розвиток особистості. – Л.: ЛГПІ ім. А.І. Герцена, 1981. – 318 с. 9. Кондратов А.Г. Тифлопедагогіка. – М.: Просвіта, 1985. – 208 с. 10. Литвак А Г. Нариси психології сліпих і слабозорих. – Л.: Пед. ін-т , 1972. – 225 с. 11. Литвак А.Г. Сорокін В.М. Головіна Т.П. Практикум з тифлопсихології. – М.: Просвіта, 1989. – 110 с. 12. Литвак А.Г. Теоретичні питання тифлопсихології: Учб. посібник. –Л.: ЛГПІ ім. А.І. Герцена, 1973. – 155 с. 13. Литвак А.Г. Тифлопсихологія. – М.: Просвіта, 1982.– 208 с. 14. Малева З.П. Создание педагогических условий развития зрительного восприятия у детей дошкольного возраста с нарушением зрения. – Челябинск, 2001. 15. Малиновська Н.Д. Психологія розвитку сліпих і слабозорих людей. – М.: Академія, 2004. – 215 с. 16. Наумова А.В. Использовании Монтессори – терапии в сенсомоторном развитии дошкольников со сложной структурой нарушения. / “Дошкольная педагогика” №2. – 2002. 17. Незрячие дети и библиотека. Рекомендации родителям, учителям и библиотекарям /РГБС; Реф. пер. с англ. Г.С. Елфимовой. – М.: Педагогика, 2004. – С. 3-26. 18. Плаксина Л.И. Коррекционная работа на занятиях по рисованию. // “Дефектология” №2 –1981. 19. Плаксина Л.И. Наша любовь и забота о детях, имеющих проблемы со зрением. – М.: Город, 1998. 20. Солнцева Л.І. Психологія дітей з порушеннями зору (дитяча тифлопсихологія). – М.: Класікс Стиль, 2006. – 256 с. 21. Солнцева Л.І. Тифлопсихологія дитинства. – М.: Класікс Стиль, 2000. – 155 с. 22. Сорокін В.М. Деякі питання в загальній та спеціальній психології // Питання навчання і виховання сліпих і слабозорих. – Л.: ЛГПІ ім. А.І. Герцена, 1982. – 273 с. 23. Спеціальна дошкільна педагогіка і психологія: Збірник програм нормативних курсів для вищих навчальних закладів / Під заг. ред. В.І. Селіверстова. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 336 с. 24. Фоміна Л.А., Румянцева П.Л. Сліпі діти. – Л.: ЛГПІ ім. А.І. Герцена, 1955. – 341 с.