Выводы:Отже, з вище наведеного можна зробити наступні висновки.
Посилене державне втручання в економічне життя пояснювалося суто практичними міркуваннями без відповідної теоретичної бази. Опублікувавши 1936 p. книжку «Загальна теорія зайнятості, процента та грошей», англійський економіст Дж. М. Кейнс створив цю теоретичну платформу і став ідеологом нового напряму у буржуазній економічній науці, котрий обґрунтовує неможливість саморегулювання капіталістичної економіки на макрорівні та необ¬хідність державного втручання в економічні процеси.
Дж. М. Кейнс був видатним економістом, державним й політичним діячем, взагалі надзвичайно активною, різнобічно обдарованою людиною. У наукових творах Дж. М. Кейнс розглядав широке коло проблем, зокрема проблеми теорії ймовірностей, монетарної економіки тощо. Докладне вивчення теорії Дж. М. Кейнса дасть можливість зрозуміти, чому навіть він сам результатом свого дослідження вважав створення якісно нової економічної теорії. Вона, на його погляд, «указує на життєву необхідність створення централізованого контролю в питаннях, які нині в основному віддано приватній ініціативі...».
У цілому економічна теорія та програма Кейнса справили величезний вплив на розвиток економічної науки та економічну політику провідних країн світу. Це була справжня революція в економічному мисленні.
Модель рівноваги в рамках кейнсіанського хреста досі розглядалася виходячи зі стабільності інвестицій. Але на практиці розмір інвестицій може істотно мінятися і впливати на рівновагу. Скорочення інвестицій зміщає точку рівноваги в кейнсіанському хресті ліворуч, що проявляється в скороченні випуску (доходу) і споживання (планованих витрат). Загасання інвестицій призводить до дуже серйозних негативних довготривалих наслідків. Тому для наближення моделі до реальної дійсності необхідно врахувати дану обставину. Модель Хікса якраз має таку властивість, розглядаючи залежність між ставкою відсотка та доходом.
Тепер перейдемо до ситуації на Україні. Що до динаміки заощаджень громадян у вигляді банківських рахунків, можна зробити наступні висновки:
За період 2002-2007 рр. депозитна база комерційних банків зросла в п’ять разів завдяки значному припливу коштів від населення. Можна констатувати, що відбувається поступове налагодження партнерських стосунків у відносинах «банк – фізична особа», встановлення свого роду довірчого ставлення партнерів у цій сфері. Значною проблемою сьогодні є те, що фізичні особи розміщують власні заощадження на банківських рахунках залежно від ситуативної кон'юнктури. Такі кошти практично не стають джерелом внутрішніх інвестицій, а швидше є відкладеним попитом, свого роду індивідуальним страховим резервом. Тому доцільно розширення банківських пропозицій щодо впровадження нових фінансових продуктів та послуг, орієнтованих на споживання в секторі домогосподарств.
Що ж стосується інвестиційної привабливості України, маємо такі відомості:
версією Economist Intelligence Unit (EIU), Україна за показниками якості бізнес-середовища посідає 75 місце серед 82 країн. Попри прогнози цієї організації щодо певного зростання рейтингу протягом 2007-2011 рр. (на 5 позицій), Україна й надалі суттєво відстає від основних конкурентів за іноземні інвестиції на світовому ринку. Оцінка інвестиційної привабливості України згідно з іншими рейтинговими агентствами досить схожа – Україну визначають як інвестиційно-непривабливу країну.
Отже, формування в Україні привабливого для іноземних інвесторів середовища, насамперед, слід починати з системи активних дій держави, спрямованих на зміну політичного, економічного та правового поля в країні.