Выводы:Інформаційна політика як складова частина геополітики України в її інтеграційних прагненнях і сподіваннях поки що недостатньо досліджується науковцями. Очевидно, що й ми, функціонери державної влади (законодавчої і виконавчої), мабуть, ще мало і невиразно працюємо задля визначення української геополітичної парадигми розвитку. Попри проголошені принципи формування інформаційного простору, чинне законодавство про масові медійні засоби і доволі послідовне здійснення державницьких пріоритетів, сучасне інформаційне суспільство, що формується, потребує розробки концепції інформаційної політики України і як сукупної програми дій у цій сфері, і як цілком офіційного нормотворчого документа. Стандарт ISO 9001 визначає вимоги, яким повинна відповідати система якості, щоб гарантувати постійну відповідність послуг інформаційної агенції вимогам замовника. Він розроблений Міжнародною організацією із стандартизації (ISO) для того, щоб інформаційні агенції могли використовувати його як основу при розробці власних систем якості. Цей стандарт може застосовуватися в будь-яких організаціях, незалежно від виду діяльності, розміру, форми власності і т.д. Управління інформаційною агенцією зводиться до наступного циклу: визначення Політики, встановлення цілей, розробка планів і їх виконання, аналіз досягнення цілей, коригуючи дії при їх недосягненні. Після чого цей цикл повторюється на більш високому рівні. Для того, щоб підтвердити існування системи якості, інформаційна агенція повинне управляти записами про якість. Вони можуть вестися у вигляді реєстраційних книг, журналів, актів, протоколів, а також електронних записів. Їх обсяг повинен бути достатнім, щоб пересвідчитися в досягненні всіх встановлених цілей і ефективності виконання всіх процесів. Для кожного запису визначаються: місце і терміни зберігання, відповідальність за складання і зберігання. Якість інформаційної продукції визначає багато факторів, серед яких - технічні засоби, програмне забезпечення для обробітку і пошуку інформації, система телекомунікації, документація, що її надають користувачу для роботи з базою даних, інструктивно-методичні матеріали тощо. Якість бази даних користувачі оцінюють з двох точок зору: якість інформації (даних), введених до бази даних і ефективності ІПП, що забезпечує оперативний доступ до інформації.