Психологія соціальної роботи

Содержание:Вступ 3 1. Сутність соціальної роботи та місце психології в ній 4 2. Психологічні засади діяльності соціального педагога із сім’єю 9 3. Неблагополучні сім’ї та специфіка соціальної роботи з ними 14 4. Особливості консультування батьків щодо труднощів спілкування з дітьми 19 5. Антиалкогольна робота соціального педагога в родині 25 Висновки 29 Перелік використаних джерел 31

Вступление:У зв'язку широкою демократизацією усіх сфер суспільного життя найголовнішими стали цілі, пов'язані з формуванням особистості. Соціальний працівник допомагає людині в організації її життя, вирішенні важливих проблем. Він робить це у відповідності з закономірностями індивідуального життя людини, що є предметом для професійної співпраці психолога і соціального працівника. На межі цих наук – психології та соціальної роботи і сформувалася нова галузь психології – психологія соціальної роботи. Різноманіття проблем, що відносяться до сфери уваги психології соціальної роботи, зумовлює складність її структури, основними елементами якої є психологія клієнта, психологія родини, що виявляються в життєво важких для них ситуаціях, психологія фахівця, який вступає з ними в спілкування для надання підтримки. Найважливішим соціальним інститутом сучасності, що гостро потребує допомоги, є сім’я, тому всі зусилля спеціалістів соціальних служб повинні бути спрямованими на допомогу родині та її членам. Дослідженню проблем соціальної допомоги сім’ї присвятили свої праці видатні педагоги та психологи, до яких відносимо Беличеву С., Варгу А., Гончарову Т., Дубровіну І., Коваль Л., Звєрєву І., Лисенко І., Мудрик А., Мустафаєву Ф., Очарову Р., Антонова А., Климешову Т., Колесова Д., Трубавіну І. та інших. Актуальність теми дослідження зумовлена гострою необхідністю соціальної та психологічної допомоги сучасній сім’ї у вирішенні будь-яких питань. Мета реферату полягає у розгляді психологічних особливостей надання психолого-соціальної допомоги сім’ї.

Выводы:У наш складний час демократичних змін та перебудови держави на європейський лад відбувається розхитування всіх соціальних інститутів та моральних цінностей, надбаних українським народом з давніх давен. Одним із споконвічних основ держави була і є сім’я. Але сучасна сім'я переживає складний період розвитку: здійснюється перехід від традиційної моделі сім'ї до нового, змінюються види сімейних відносин. Зростає число розлучень, знижується народжуваність, хоча збільшується народження дітей, породжених поза шлюбом, росте злочинність і що особливо небезпечно, збільшується число злочинів, вчинених підлітками. Тому сім'я є важливим об'єктом надання допомоги в сучасному суспільстві. При цьому варто враховувати, що багато форм права, що регулюють відносини сім'ї й держави, прийшли в протиріччя, тому що не відповідають сучасним потребам сім'ї й суспільства. Більшість законів, що зачіпають питання сім'ї, малоефективні або взагалі не діють. Все це вимагає вживання невідкладних заходів по зміцненню й розвитку соціального інституту сім'ї. Надання допомоги сім’ї здійснюється безпосередньо із залученням спеціалістів багатьох соціальних інститутів – це соціальні педагоги, психологи, медики та інші. До завдань соціального педагога відноситься допомога сім’ям та дітям, що в них виховуються. Але проводити цю діяльність слід обережно, адже законодавчо ніхто не має права втручатися в справи родини без попередньої на те згоди її членів, варто попереджувати батьків про прихід соціального педагога до дитини. Оскільки темою нашого реферату є психологія соціальної роботи з сім’єю, ми розкриваємо важливість отримання соціальним педагогом психологічних знань про кожного члена родини, про його вікові та фізіологічні зміни, про особливості взаємовідносин, про можливість надання їм психологічної допомоги. Також ми наголошуємо на актуальності спеціальних психологічних рис особистості соціального працівника, який надає допомогу сім’ї у вирішенні її проблем. Ми розглянули різні види допомоги соціального педагога дитині, що виховується в родині. До основних відносяться забезпечення сприятливого середовища для розвитку, створення доброзичливої атмосфери в родині, допомога у вирішенні конфліктів між подружжям, захист прав та свобод дитини, допомога у зверненні до соціальних установ, вилучення та ізоляція дитини від родини (в особливо важких випадках). До психологічних особливостей роботи соціального педагога з родиною відносяться наступні складові: освітня, котра полягає в запобіганні виникаючих сімейних проблем і формування педагогічної культури батьків, а так само допомога у вихованні, що здійснюється з батьками – шляхом їхнього консультування, та з дитиною – за допомогою створення спеціальних виховних ситуацій для рішення завдання своєчасної допомоги сім'ї з метою її зміцнення й найбільш повного використання її виховного потенціалу; психологічна, що включає в себе соціально-психологічну підтримку, спрямовану на створення сприятливого мікроклімату в сім'ї в період короткочасної кризи й корекцію міжособистісних відносин; організаційна, яка передбачає організацію сімейного дозвілля; інформаційна, котра полягає в забезпеченні сім'ї інформацією з питань соціального захисту; координаційна, що спрямовується на активізацію різних відомств і служб по спільному вирішенні проблеми конкретної сім'ї й положення конкретної дитини. Вважаємо, що одними зусиллями соціального педагога проблема не вирішиться, варто продовжити проводити соціальну політику підтримки сім’ї та дитини, також варто покращити фінансування соціальних служб захисту прав дітей та родини. Доки держава не зверне увагу на вадливість проведення профілактики виникнення неблагополучних сімей, неможливо досягти позитивних результатів, навіть за рахунок значної праці соціальних працівників та педагогів.

Литература:1. Беличева С.А. Служба социальной защиты семьи и детства // Педагогика. – 1992. – № 7–8. – С. 27–29. 2. Бенюмов В.М., Костенко О.Р., Флоренсова К.М. Вред алкоголя, никотина и наркотиков: Пос. для учит. – К.: Рад. шк., 1989. – 125с. 3. Бруднов А., Березина В. Социально–педагогическая работа в школе // Воспитание школьников. – 1994. № 1. – С. 2–4. 4. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записки детского психиатара. – М., 1998. – 224 с. 5. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия. Курс лекций. – СПб, 2001. – 316 с. 6. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – М., 2001. – 336 с. 7. Гончарова Т. Неблагополучные семьи и работа с ними // Народное образование. – 2002. – № 6. – С. 35–39 8. Дивицына Н.Ф. Социальная работа с неблагополучными детьми и подростками. Конспект лекций. – Р–на–Д., 2005. – 188 с. 9. Дубровина И.В., Фадеева З.Г., Губарева Т.Г. Типы родительского поведения // Завуч. – 1998. – № 2. – С. 27–28. 10. Закатова И.Н. Социальная педагогика в школе. – М., 1996. – 286 с. 11. Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: Навчальний посібник. — К.: ІЗМН, 1997. – 338 с. 12. Колесов Д.В. Предупреждение вредных привычек у школьников. – 2–е изд. – М.: Педагогика, 1984. – 176с. 13. Лисенко І.П. Сімейні проблеми хворих на наркоманію та алко¬голізм: робота психолога / Практична психологія та соціальна робота. – 1999.– №6. – С.28–31. 14. Методика и опыт работы социального педагога / Под. общ. ред. Л.В. Кузнецовой. – М., 2005. – 294 с. 15. Мудрик А.В.Социальная педагогика. М., 2002. – 384 с. 16. Мустафаева Ф.А. Основы социальной педагогики. — М., 2000. – 482 с. 17. Очарова Р.В. Психологическое сопровождение родительства. – М. 2003. – 248 с. 18. Социальная педагогика: Курс лекций / Под ред. М.А. Галагузовой. – М., 2000. – 412 с. 19. Социология семьи: Учебник / Под. ред. проф. А.И. Антонова. – 2–е изд. – М., 2005 – 310 с. 20. Соціальна педагогіка / За ред. А.Й. Капської. — К.: УДЦССМ. — 2000. – 262 с. 21. Трубавіна І.М. Соціально–педагогічна робота з неблагополучною сім’єю. Навч. пос. – К.: ДЦССМ,2002. – 132с. 22. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. – СПб., 1999. – 328 с.