Вступление:
В Конституції України записано: “Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю 1; с.3.” – а отже держава несе відповідальність за стан здоров'я української нації і зобов’язана створити відповідні умови для успішного функціонування системи охорони здоров'я. Здоров’я населення має вирішальне значення для розвитку суспільства, забезпечення його економічної, політичної стабільності, прогресу в наукових, інтелектуальних, культурної сферах. Забезпечення гідного рівня здоров'я населення є пріоритетною задачею кожної держави, на цьому зроблені акценти в стратегічних документах міжнародного, європейського і національного рівня. Для України питання збереження здоров'я українського народу являється особливо актуальним, оскільки починаючи з дев’яностих років і по сьогоднішній день на теренах української держави спостерігається складна демографічна ситуація. Багато науковців вважають її унікальною, оскільки в мирний час з’являються і усугубляються явища, котрі раніше мали місце упродовж короткого періоду часу в період соціально-економічних переворотів і військових дій. Країна вступила в період демографічної кризи, що загрожує перерости в демографічну катастрофу. Це виражається перш за все в низькому рівні народжуваності, високому рівні дитячої смертності, в низькому терміні тривалості життя населення, особливо чоловічого і сільського.
Медичне страхування є одним з п’яти видів загальнообов’язкового державного соціального страхування України. Це закріплено статтею 25 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Середні витрати на систему охорони здоров'я у світі складають 6,3%, у Європі 6,7%, в Україні 3,6% ВВП. При цьому потрібно враховувати, що цей показник не розкриває реального положення справ у галузі. У результаті функціонування різних моделей охорони здоров'я в середньому у світі 68% фінансування галузі забезпечується державою, інше здійснюється, наприклад, за рахунок фондів страхових компаній. В Україні 92% фінансування здійснюється за рахунок держави. Якщо розглянути приведені дані по витратах на охорону здоров'я у відсотках від ВВП з урахуванням цих цифр, то очевидно, що реальне фінансування галузі знаходиться в ще більш жалюгідному стані.
Результати такого низького фінансування галузі красномовно розкривають два показники — по середній тривалості життя Україна займає сто двадцять третє місце, а по показнику народжуваності — сто вісімдесят дев’яте місце у світі.
Отже, вирішення питань реформування системи охорони здоров’я є першочерговим завданням української держави для підняття українського суспільства на європейський рівень.