Відмінності асоціативної пам’яті в молодшому шкільному та підлітковому віці

Содержание: Вступ 2 Розділ  І Пам’ять як складова пізнавального процесу    4 1.1Теоретико-методологічне підґрунтя поняття  «пам’ять»      4 1.2  Різновиди пам'яті          6 1.3Особливості процесів пам'яті    11 1.4 Особливості розвитку пам’яті у дітей молодшого шкільного та підліткового віку         15 Розділ ІІ Дослідження асоціативної пам’яті у дітей молодшого шкільного та підліткового віку    18 2.1 Методики дослідження асоціативної  пам'яті            18 2.2 Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження і рекомендації щодо розвивально-корекційної діяльності        22 Висновки      24 Список використаних джерел       26    

Вступление:За визначенням багатьох науковців, пам'ять є надзвичайно складним, але єдиним і неперервним процесом. Розвиток і перебіг процесів па­м'яті детермінуються діяльністю особистості та її спрямованістю на досягнення поставлених цілей. Пам’ять – одна із найважливіших функцій людського мозку. Якщо сприйняття – це початковий етап пізнавального процесу, відображення об’єктивної реальності, що діє на органи чуття в даний час, то пам’ять – це відображення реальності, що діяла в минулому. Пам’ять – це здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід (знання, навички, уміння, звички). Людська пам’ять утримує два види інформації: генетичну (видову) та набуту (прижиттєву). Генетична пам’ять зберігає інформацію, накопичену в процесі еволюції упродовж багатьох тисячоліть. Вона виявляється безумовними рефлексами й інстинктами та передається спадково. Набута пам’ять зберігає інформацію, яку людина засвоює в процесі життя, від народження до смерті. Вона реалізується в умовних рефлексах.  Реалізація різних видів і форм пам’яті зумовлюється особливостями сприйняття інформації, потребами й мотивами, інтересами, вольовими зусиллями, застосуванням спеціальних прийомів, психофізичним станом організму. Серед форм психічного життя лю­дини особливе місце посідає пам'ять як один із важливих аспектів єдиної аналітико-синтетичної роботи мозку. Питаннями ефективності процесів пам'яті займаються відомі психологи минулого та сучасності, до яких відносять: Добровольську Л.,  Гонєєва А.Д., Дрозденко К.С., Кулагіну І.Ю., Колюцького В.Н., Максименка С.Д.,  Овчаренка К.С.,  Степанова О.М. та інших. Індивідуальні особливості пам’яті людини навіть визначають її успішність у тій чи іншій професійній діяльності. А от асоціативна пам’ять відповідає за відносно стійкі взаємозв’язки між уявлюваним та реальним предметом та  відноситься до особливих вмінь людини. Актуальність теми курсової роботи зумовлена необхідністю розкриття особливості формування та розвитку асоціативної пам’яті в особистості.  Вважаємо важливим вказати, що ми обрали для розгляду молодший шкільний та підлітковий вік, бо саме на цьому періоді розвитку особистості успішніше відбувається розвиток всіх особистісних вмінь та навичок. Об’єктом курсової роботи є асоціативна пам’ять як один із видів пам’яті. Предметом наукової роботи обрано особливості розвитку асоціативної пам’яті в учнів молодого шкільного віку та підлітків. Метою роботи є розкриття специфіки формування асоціативної пам'яті у дітей. Відповідно до мети, предмету та об’єкту дослідження було визначено декілька завдань для виконання: 1.        Зробити повний теоретико-методичний аналіз літератури з даної проблеми; дослідити стан розкриття проблеми у працях вітчизняних та зарубіжних психологів; 2.        З’ясувати  особливості пам'яті як одного із пізнавальних процесів, розглянути її різновиди; 3.        Вказати сучасні методи діагностування асоціативної пам'яті; 4.        Провести емпіричне дослідження та проаналізувати його результати. Методологія  курсової роботи має комплексний характер і включає такі методи, як теоретичне (аналіз літератури) та емпіричне (спостереження, опис, експеримент) дослідження. Також в роботі використовувалися методи аналізу і синтезу, узагальнення і систематизації.  

Выводы:Розвиток людини як особистості, ускладнення поведін­ки і поступове збагачення її діяльності відбувається за ра­хунок нагромадження індивідуального досвіду, який відкладається у пам'яті людей.             Пам'ять характеризують за багатьма ознаками і відповідно до них виділяють різні її  види: ·              образну, рухову, емоційну і словесно-логічну пам'ять; ·              сенсорну, корот­кочасну і довготривалу; ·              мимовільну і довільну; ·              смислову і механічну; ·              асоціативну. Асоціативна пам’ять  стоїть окремо від всіх основних підвидів пам’яті як особлива здатність людини поєднувати свої враження із іншими відчуттями, наприклад, смаковими чи тактильними, і потім, при виникненні одного із пов’язаних у мозку людини понять виникає інше, як закономірне продовження та доповнення попереднього. Образи зовнішнього світу, що вини­кають у корі головного мозку, людина не тільки запам'ятовує, а й може тривалий час зберігати, відтворювати або забувати. Запам'ятовування, збереження, відтворення і забування є основними процесами пам'яті. Кожна особистість має індивідуальні особли­вості пам'яті, які виявляються в різних сферах її мнемічної діяльності. У процесах пам'яті індивідуальні відмінності виявляються у швидкості, точності, міцності запам'ятовування та готовності до відтворення. Індивідуальні відмінності пам'яті можуть бути зумовлені ти­пами вищої нервової діяльності. Швидкість утворення тимчасо­вих нервових зв'язків пов'язана із силою процесів забування та гальмування, що зумовлює точність і міцність запам'ятовування. Особливо важливо враховувати інди­відуальні відмінності пам'яті в навчальній роботі, щоб максимально продуктивно використовувати потенційні можли­вості кожного учня та всебічно розвивати його пам'ять. Ми визначили, що здатність до утворення асоціативних зв’язків та їх запам’ятовування також належить до індивідуальних особливостей людини, тому детально вивчили їх на прикладі дітей молодшого шкільного та підліткового віку. Ми з’ясували, що для діагностики асоціативної пам’яті використовують методики «Завчання 10 слів»,  «Запам’ятовування двох рядів слів», «Згрупування». Провівши за цими методиками тестування учнів, ми виявили певну закономірність у розвитку особистості, особливо у розвитку їх пам’яті. Отже, асоціативна пам’ять у молодших школярів розвинена недосить в силу слабкого розвитку інтелектуальних вмінь. А у підлітків розвиток особистості призводить до розвитку у них нових вмінь та навичок, до яких відноситься і асоціативна пам’ять. Тому варто повноцінно та гармонійно розвивати особистість кожної дитини, допомагати їй інтелектуально зростати, сприяти її особистісній самореалізації.  

Литература:1.    Выготский Л.С.Психология подростка. – М., 1989. 2.    Гонеев А.Д. и др. Основы коррекционной педагогики: Учебное пособие для    студ. высш. пед. учеб. заведений / А.Д. Гонеев, Н.И. Лифитинцева, Н.В. Ялпаева; под ред. В.А. Сластенина. – 2-е изд., перераб. – М.: Изд. центр "Академия", 2002. - 415 с. 3.    Добровольська Л. Розвиток пам'яті та уяви // Початкова освіта. – 1999. –  № 11. - С. 11-34. 4.    Дрозденко К.С., Чернецька Л.В., Дрозденко О.В. Пам´ять – важливий психологічний компонент засвоєння знань // Початкова школа. – 1994. – № 4. - С. 28-38. 5.    Жариков Є., Крушельницький Є. Гімнастика для розуму // Завуч. – 1999. – № 4. - С. 14-17. 6.    Зінченко П. І., Репкіна Г. В. Пам'ять і її розвиток. — К., 1965. 7.    Кон И.С. Психология старшеклассника – М,  1987. 8.    Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Изд. «Питер», 2001. 9.    Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учеб пособие для студентов  высших учебных заведений. – М.: ТЦ Сфера, при участии "Юрайт", 2002. - 480 с. 10.    Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К.: "Центр навчальної літератури", 2004. - 312с. 11.    Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. – 4-е изд. – М.: ВЛАДОС, 2001. - 690 с. 12.    Овчаренко К.С. Як розвивати пам´ять, мислення і розумові сили дитини // Педагогіка В. Сухомлинського як втілення гуманістичних загальнолюдських ідеалів. – Миколаїв, 1998. - 512 с. 13.    Особенности  обучения  и  психического  развития  школьников  / Под  ред. И. В. Дубровиной, Б. С. Круглова. – М.: Педагогика, 1998. - 416 с. 14.    Підласий І. П. Система засвоєння-забування // Педагогіка і психологія. – 1995. – № 2. - С. 34-45. 15.    Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, П.А, Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. - 2-ге вид., стереотип.-К.: Либідь, 2000. - 482 с. 16.    Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб.: Изд. «Питер», 2000. 17.    Скрипченко О. В. Психічний розвиток учнів. — К., 1974. 18.    Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. для студ. вищ.   навч. пед. заклад. – К.: "Академія", 2003. - 518 с. 19.    Хофман И. Активная память. – М.: Прогресс, 1996. - 390 с. 20.    Чутко Н.Я. Развитие памяти школьников. – М.: Педагогика, 1992. – 348 с.