Чорна металургія України. Основні проблеми і перспективи розвитку

Содержание: 1. Сутність, структура і значення чорної металургії, передумови її розвитку в Україні       4 1.1. Сутність чорної металургії та її місце в господарському комплексі         4 1.2. Передумови розвитку чорної металургії в Україні  6 2. Аналіз сучасного стану кольорової металургії України        15 2.1. Економіка кольорової металургії в останні роки     15 2.2. Проблеми чорної металургії України            25 3. Світовий досвід розвитку чорної металургії   28 3.1. Особливості розвитку чорної металургії в країнах світу    28 3.2. Шляхи забезпечення підвищення ефективності функціонування підприємств кольорової металургії України          32

Вступление: Металургійна промисловість України є основою розвитку машинобудування, металообробки та будівництва. Сучасна чорна металургія становить матеріальну базу всього комплексу важкої індустрії України. Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей господарства, є найголовнішим споживачем палива, електроенергії та води. Вона охоплює видобуток, збагачення та агломерацію залізних, марганцевих і хромітових руд, виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі й прокату, електроферосплавів, вогнетривів, металів промислового значення, вторинну переробку чорних металів і коксування вугілля, видобуток допоміжних матеріалів. Чорна металургія з повним технічним циклом виробництва є важливим чинником створення промислових і економічних районів. Супутніми до неї є галузі промисловості, що використовують відходи від виплавлення чавуну й коксування вугілля, відходи від теплової енергетики і метало місткого машинобудування. Розвиток чорної металургії зумовив і стимулював зростання виробництва низки галузей, особливо залізорудної та кам’яновугільної, видобутку мінеральної сировини.  Рівень розвитку чорної металургії України відстає від світового рівня, але потреба в чорних металах у найближчі десятиліття навряд чи зменшиться. Їх ціна на ринку визначатиметься попитом і, насамперед, собівартістю, яка залежить від способів виробництва металу. З цієї точки зору традиційна двоступінчата схема виробництва сталі залишиться домінуючою за умови відповідного удосконалення технології на всіх етапах металургійного виробництва, зменшення витрат енергії та коксу. Головною метою роботи є розкриття сутності, значення та проблем розвитку металургійного комплексу України.

Выводы: Металургійна промисловість України є основою розвитку машинобудування, металообробки та будівництва. Сучасна чорна металургія становить матеріальну базу всього комплексу важкої індустрії України. Вона охоплює видобуток, збагачення та агломерацію залізних, марганцевих і хромітових руд, виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі й прокату, електроферосплавів, вогнетривів, металів промислового значення, вторинну переробку чорних металів і коксування вугілля, видобуток допоміжних матеріалів. Поєднання транспортно-географічного розміщення сировинних і паливних баз, джерел водопостачання та допоміжних матеріалів забезпечує ефективне функціонування металургійного підприємства. Технічний рівень металургійного виробництва в країні ще невисокий, але Україна повністю забезпечує себе власною залізною рудою, коксом іншими допоміжними матеріалами та неповністю – марганцем. Металургійні заводи України розміщені в Донбасі, Приазов’ї, поблизу джерел палива, а також у Придніпров’ї – біля родовищ залізних руд і марганцю та джерел водопостачання – Дніпра. Усі металургійні заводи України розміщені в Донецькому і Придніпровському економічних районах, де вони зосереджені у трьох галузевих районах чорної металургії – Придніпровському, Донецькому та Приазовському. Сучасний рівень розвитку чорної металургії забезпечує власні потреби України, а також має задовольняти потреби ряду економічних районів європейської частини Росії, Молдови, Білорусі та інших зарубіжних країн. Чорній металургії властива велика матеріаломісткість, що у низці країн протягом останніх років знижується. Галузі притаманна висока концентрація виробництва. Рівень розвитку чорної металургії відстає від світового рівня, але чорна металургія України є прибутковою. Продукція її гірничодобувної промисловості – основна стаття валютних надходжень. Проте потенціал її зменшується через технічну відсталість. Для стабілізації стану розробляються перспективи, які вираженні у Програмі розвитку ГМК. Структурна перебудова в ГМК України потребує значних фінансових ресурсів. В останні роки спостерігається різке зниження внутрішнього споживання чорної металургії, рівень виробництва у металургії України підтримується за рахунок експорту. Зниження внутрішнього попиту на чорні метали зумовлено постійним спадом виробництва найбільш металоємних виробів. Основну частку фінансових надходжень, а саме близько 85%, металургія України отримає від експорту, тому зміни кон’юнктури світових ринків відразу позначається на фінансовому стані підприємств. Експорт на сьогодні - це єдиний можливий шлях отримання коштів за збут продукції, оскільки внутрішній ринок не потребує таких обсягів, але, на жаль експортує продукцію чорних матеріалі Україна на дуже не вигідних умовах для себе. Неможливо досягти успіху в структурній перебудові економіки, не залучаючи власні та іноземні інвестиції, без активного використання кредитних ресурсів.  Основне завдання розвитку чорної металургії країни – реконструкція металургійних комбінатів, перегляд структури на користь найрентабільніших виробництв, докорінне поліпшення якості та збільшення обсягів виробництва металопродукції, нових видів продукції, особливо легованої та інших видів сталі, пропорційне співвідношення між виробництвом сталі й прокату, зменшення обсягів випуску висококремнієвої сталі, яка не відповідає світовим стандартам, оскільки швидко піддається корозії. Агломераційні фабрики – основне джерело шкідливих викидів та істотного забруднення промислових міст заходу та центру України. При відсутності власних заходів і зовнішніх інвесторів, що не хочуть вкладати гроші навіть  у більш благополучну металургійну промисловість Росії, складно сподіватися що металургійні підприємства України самостійно зможуть обновити свій промисловий потенціал.

Литература: 1.                       Бейдик О. О., Падун М. М. Географія: посібник для вступників до вищих навчальних закладів. – 2-е вид. – К.: Либідь, 2003. – 304 с. 2.                       Большаков В.І. Проблеми научно-технічного розвитку чорної металургії. // Металлургическая и горнорудная промышленность.- 2001. - № 2. – с.3-8. 3.                       Большаков В.І., Тубольцев Л. Г. Задачі та особливості реалізації в чорній металургії перспективних технологічних процесів. // Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2001. - № 3. – с. 3-8. 4.                       Большаков В.І., Тубольцев Л.Г. Проблеми научно-технічного забезпечення програми розвитку чорної металургії України. // Теория и практика металлургии. – 2006. - № 6. – с. 3-6. 5.                       Булгаков Є.І. та інші. Тенденції виготовлення та споживання продукції чорної металургії України //Металлургическая и горнорудная промышленность.-2000.-№ 5.- с. 29-31. 6.                       Буторіна І.В. Світові тенденції розвитку металургійної промисловості. //Металлургическая и горнорудная промышленность.- 2001.- № 3.- с. 79-82. 7.                       Гончаров В.Н. Вплив економічної політики на стан чорної металургії України. // Економіка України. – 2004. - № 7. – с. 14-19. 8.                       Горбенюк І.А. Економічні аспекти розвитку експорту продукції металургійної галузі. // Економіка та фінанси. Право. – 2001. - № 11. –с. 3-8. 9.                       Гуров В. Невідкладні заходи з державної політики в чорній металургії України // Голос України. - 2002.- 20 лютого. - № 34.- с. 6. 10.                   Гуров В.М., Власик В.С., Поважнюк С.С. Невідкладні заходи промислової політики в чорній металургії України / // Актуальні проблеми економіки. – 2002. - № 2. – с. 2-13. 11.                   Демченко. О. Сплав по европейским рекам: Европа уже не выгоняет взашей украинских ферросплавщиков //  Бизнес. – 2005.-  №9. – с.33. 12.                   Долгоруков Ю. Економічне забезпечення структурної перебудови металургії України.  // Економіка України. – 2002. - №10 – с.40-45. 13.                   Дорофєєв В.М., Петрушок С.М. Тенденції розвитку чорної металургії у 21 столітті. // Відомості АГН України. – 2004. - № 3. – с. 22-26. 14.                   Заставний Ф. Д. Географія України: У 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – 472 с.: іл. 15.                   Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). – К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2004. – 88 с. 16.                   Ковалевський В.В.,  Михайлик О.Л., Семенова В.Ф. Розміщення продуктивних сил: Підручник /  4-те видання, випр., - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001.- 351 с.-( Вища освіта 21 ст.) 17.                   Мазур В.Л. Стан та перспективи розвитку чорної металургії України. // Металлургическая и горнорудная промышленность.-2005.- № 3.- с. 1-3 18.                   Масляк П. О., Олійник Я.Б., Степаненко А. В., Шищенко П. Г. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 2005. – 829 с.   19.                   Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2005. - №3. – с.1-3. 20.                   Нечипоренко. Чорна дірка виникла на місці чорної металургії // Голос України. – 2005.- №10 – с.13. 21.                   Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є. П. Качан, М. О. Ковтонюк, М. О. Петрига та ін.; За ред. Є. П. Качана. – К.: Вища шк., 2005. – 375 с.: іл 22.                   Статистичний щорічник України: 2004. – Київ, вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана – 110с. 23.                   Україна у цифрах у 2005 році: Корот. стат. довід. Державний комітет статистики України: Під. Ред. О. Г. Осауленка. 24.                   Ялковский В. Черные металлы. // Обзор укр. рынка. – 2006. – №2. – с.24-32.