Особливості визначення поняття злочину в теорії кримінального права

Содержание: ЗМІСТ   ВСТУП          3 1. Поняття та зміст злочину в кримінальному праві України   4 2. Ознаки злочину в теорії кримінального права України        7 3. Значення ч. 2 ст. 11 кк України для поняття злочину            12 ВИСНОВОК 14 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ      15  

Вступление: ВСТУП   Дії людини складаються з вчинків. Вчинок - це головний елемент людських взаємовідносин, в якому проявляється особистість людини, її гарні й погані якості, ставлення до суспільства, до оточуючого світу. Вчинки поділяються на правомірні і неправомірні. Правомірні - тобто ті, які відповідають нормам моралі і нормам права, вимогам закону. Протилежною правомірній поведінці є неправомірна, тобто та, яка суперечить закону. Неправомірна поведінка проявляється в правопорушеннях, як це випливає з самого терміна діях, які порушують право, закон. В свою чергу правопорушення поділяються на кримінальні злочини та проступки. Кримінальне право як наукова дисципліна вивчає, головним чином, злочин і покарання. Злочин і покарання - це дві сторони всього кримінального права і законодавства. Саме ці дві криминально - правові інституції визначають і утворюють зміст, характеристику, особливості, завдання та потребу кримінального законодавства, кримінально - правової охорони, кримінального правосуддя. Звідси видно, яке велике значення має визначення поняття злочину. Визначення поняття злочину дається як у законодавстві, так і в теорії кримінального права. Законодавче визначення поняття злочину, його змісту та ознак, є досить стабільним, у ньому відбиваються социально - економічні, правові, ідеологічні погляди та суспільна правосвідомість щодо форм і методів боротьби із соціально - небезпечними посяганнями на основні цінності суспільства, які потребують кримінально - правового захисту. Злочин — це суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом. Отже, воно заборонено під страхом покарання. Тому караність винного суспільно небезпечного діяння є також істотною ознакою злочину. В характері і розмірі покарання, встановленого кримінальним законом за той чи інший злочин, виражена оцінка державного ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину.

Выводы: ВИСНОВОК   Опрацювавши дану тему я визначив, що у теорії кримінального права склад злочину розглядається як загальна підстава кримінальної відповідальності. Злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, її політичну та економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права свободи громадян, а також інше передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок Склад злочину є підставою для кримінальної відповідальності не лише тоді, коли скоєно злочин, а й при замаху на злочин і при співучасті у злочині. Склад злочину ще розглядається, як юридична формула, необхідна для кваліфікації злочинів. Склад злочину є інструментом пізнання конкретних ознак окремих злочинів. Злочини можна поділити на відповідні види за певною системою. Кримінальний кодекс України у статті 12 дає чітку класифікацію злочинів. Класифікація злочинів грунтується на характері та ступені їхньої суспільної небезпеки. Правове виховання має впливати на розум і почуття людини, підказувати їй шляхи правильної поведінки в тій чи іншій життєвій ситуації, за допомогою правового виховання поведінка та вчинки людини стають у рамки вимог законності, а отже правове виховання виконує важливу соціальну функцію - попередження злочинів. Підкреслюючи єдність ознак злочину, можна зробити висновок, що тільки наявність сукупності розглянутих чотирьох ознак - суспільної небезпечності, винності, протиправності, караності - характеризує діяння, вчинене суб'єктом злочину, як злочин.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ   1.         Загальна декларація прав людини. – К.: Укр. Правнича Фундація. Вид-во Право, 1995. – 12 с. – (Сер. “Міжнародні документи ООН з прав людини”). 2.         Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: Україна, 1996. 3.         Кримінально-процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / За відп. ред. Шибіко В.П. – К., 2000. – С. 454. 4.         Кримінальний кодекс України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року; 5.         Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України/За ред. М. І. Мельника та Хавронюка М. І.,- К.: Атіка, 2003 рік; 6.         Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/Ю.В. Александров, В.А. Клименко-К.: МАУП, 2004 рік; 7.         Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/М.І. Бажанов. - К.: Кондор, 2005 рік; 8.         Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / П.Л. Фріс. - К.: Кондор, 2004. - С. 123. 9.         Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с. 10.       Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів- К.: Атіка, 2004 рік.