Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Філологія / Мови / Література»Українська мова / Ділова українська мова»

Варіантність чоловічих імен

Карточка работы:9042
Цена:
Тема: Варіантність чоловічих імен
Предмет:Українська мова / Ділова українська мова
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Українська мова і література
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Київський Національний Університет ім. Шевченко (КНУ ім. Шевченка)
Содержание:ВСТУП 3-5 І. РОЗДІЛ 1. АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ АНТРОПОНІМІВ 6-14 1.1. Основні етапи вивчення імені власного в історії лінгвістики. 6-10 1.2. Українські імена. 10-14 ІІ. РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ЧОЛОВІЧИХ ІМЕН В М. КИЇВ 15-26 2.1. Тенденції в розвитку сучасних чоловічих імен. 15-18 2.2. Мотивація варіантності чоловічого імені (м. Київ). 18-21 2.3. Результати аналізу варіантності чоловічих імен по м. Київ. 21-26 ВИСНОВКИ 27-29 ЛІТЕРАТУРА 30-31 Додатки (анкети) 32-52
Курс:3
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Увага до системи власних імен, зокрема антропонімів, визначається їхнім особливим положенням у мові. Особисті імена людей, безумовно, є частиною лексичної системи мови, функціонують за її законами. Разом з тим, крім лексичного компонента, власні імена у свій понятійний зміст включають і етнографічну, історичну, соціальну, культурологічну інформацію й дуже швидко реагують на будь-які зміни, що відбуваються в суспільстві. Розробкою основних питань займалися В.Д. Бондалєтов, С.І. Зінін, В.М. Михайлов, О. О. Реформатський, В.П. Морошкін, Н.О. Петровський, О. М. Селіщев, А.В. Суперанська, О.М. Трубачов, М.М. Тупіков. В 90-ті роки XX сторіччя антропоніміка поповнилася роботами І.М. Ганжіної, М.В. Горбаневського, Ю.О. Карпенка, І. О. Корольова, В.О. Никонова, Н.В. Подольської, М.К. Фролова. В останні десятиліття вітчизняних учених цікавлять питання становлення регіональної антропонімії. Тільки запровадження в науковий оборот безлічі текстів різних територій нашої країни, що включають значну кількість особистих імен і прізвищ, допоможе уявити реальну картину формування антропонімічної системи в цілому. Головне завдання антропоніміки - опис шляхів формування загальноукраїнської системи іменування - може бути вирішена тільки шляхом вивчення регіональних антропонімічних систем «із обов'язковим обліком особливостей історичного розвитку конкретних територій, пов'язаних з певними соціально-економічними й історико-культурними особливостями. Дослідженню регіональної антропонімії присвятили свої роботи вітчизняні й закордонні ономасти. Це дозволило об'єктивно судити про картину становлення східнослов'янської антропонімічної системи. Певні успіхи, досягнуті ономастикою, доводять необхідність подальшого більш глибокого вивчення власних імен. Варто враховувати, що навіть у рамках однієї мови система власних імен не єдина. Саме тому розробка основних проблем антропоніміки безпосередньо зв'язана із всебічним вивченням регіональної антропонімії. Антропоніми міста Києва спеціальному дослідженню не піддавалися. Ми не знайшли серйозних узагальнень із питань становлення антропонімічної системи цього в минулому великого адміністративного центра. Зовсім не досліджені особисті імена з позиції соціально-станової приналежності жителів міста, не описані структурні моделі особистих імен різних верств городян, варіативність у вживанні. А разом з тим таке їхнє вивчення могло б дати відповідь на багато питань, пов'язаних з формуванням антропонімії міста Києва й на території України в цілому. У цьому, на наш погляд, й полягає актуальність роботи. Об'єктом дослідження стали чоловічі імена та їх варіанти. Предмет дослідження склали особисті чоловічі імена киян , виявлені методом суцільної вибірки із анкет у кількості 100 одиниць. Метою роботи є опис варіантів чоловічих антропонімів жителів міста Києва. Наукова новизна дослідження визначається невивченістю багатьох шарів лексики, у тому числі антропонімів. Відповідно до поставленої мети вирішуються наступні завдання: 1. Виявити варіанти чоловічих імен в м. Київ. 2. Проаналізувати антропонімічні формули особистих імен з урахуванням їх варіативності. 3. Зробити аналіз варіантів антропонімів що дає можливість простежити закріплення обов'язкових і додаткових варіантних компонентів антропонімічних формул. При аналізі конкретного лексичного матеріалу нами в роботі використовуються різні традиційні для лінгвістичного аналізу методи: метод цілеспрямованої вибірки: при зборі матеріалу; описовий: при описі зібраного матеріалу; кількісно-симптоматичний, оскільки в роботі виявляється кількісний склад досліджуваних антропонімів. У роботі використані наступні прийоми дослідження: спостереження, опис, зіставлення язикових фактів, а також статистична методика в її найпростішій формі. Теоретична значимість роботи визначається тим, що поставлені питання антропоніміки в лінгвістичному джерелознавстві розглядаються в аспекті становлення норм літературної мови. Практична значимість роботи полягає в наступному: - досліджені й описані матеріали можуть бути використані в ході практики студентів філологічного факультету; - ксерокопії анкет можуть бути використані як наочний посібник на заняттях. Структура роботи визначається поставленою метою й завданнями. Робота складається із введення, двох глав, висновку. Завершує роботу список літератури в кількості 28 одиниць. Всі наведені в роботі цитати відсилаються до цього списку та додатків – результатів анкетування. У вступі мотивується вибір теми, обґрунтована актуальність, науково-практична значимість і новизна опису варіантної чоловічої антропонімії м. Києва, дана докладна характеристика джерел, позначені мета й завдання дослідження, структура роботи, методи й прийоми аналізу варіантів чоловічої антропонімічної лексики.
Объём работы:
29
Выводы:1. Увага до системи власних імен, зокрема антропонімів, визначається їхнім особливим положенням у мові. Особисті імена людей, безумовно, є частиною лексичної системи мови, функціонують за її законами. Разом з тим, крім лексичного компонента, власні імена у свій понятійний зміст включають і етнографічну, історичну, соціальну, культурологічну інформацію й дуже швидко реагують на будь-які зміни, що відбуваються в суспільстві. 2. Конкретний науковий інтерес в галузі дослідження імен становить проблема динаміки сучасного українського іменника, яка досі належить до недостатньо вивчених. Доказом цього є відсутність в україністиці монографічних праць, присвячених проблемі динаміки імен. 3. У працях українських антропонімістів останнім часом чіткіше виділяється соціолінгвістичний аспект вивчення особових назв, що вимагає спеціальних досліджень. Чимало таких праць присвячено аналізу реально вживаних імен, які людина офіційно одержує при народженні. Оскільки антропоніми - складний соціальний феномен, то це вимагає й спеціального підходу до їх вивчення. 4. У наш час усталився досить постійний і компактний набір імен. Спостерігається, крім того, значна концентрація імен, тобто невелика кількість їх охоплює переважну більшість новонароджених. Так, за підрахунками, проведеними за даними загсів м. Одеси п'ять найпоширеніших чоловічих імен (Сергій, Олександр, Андрій, Володимир, Ігор) одержали майже три чверті всіх народжених у 1967 р. хлопчиків. Така ж група найпоширеніших імен (з незначними змінами) отримала першість у 1967 р. і в м. Києві. Всього у 1967 р. в Києві було використано лише 52 чоловічих імені. Серед чоловічих імен першість зайняли Олександр, Сергій, Олег, Володимир, Ігор. 5. Ці причини як домінували раніше, так існують і сьогодні: давати немовлятам імена, про які мріяли і які давним-давно придумані, тому що улюблені або ж належать близьким людям - комусь зі старших членів сім'ї або людині, яку в сім'ї дуже шанують. І ще більше піддані молоді батьки модним віянням, що виникають немов нізвідки, але міцно вкорінюються у свідомості цілих поколінь і формують політику імен іноді й на десятиліття. Втім, наполегливий дослідник, особливо якщо він є нашим сучасником, завжди може виявити «відправну крапку» моди на ім'я: героїв популярних кінострічок або літературних творів, кінозірок або сучасних героїв. 6. Знаменням часу бачаться й ті імена, які вживалися й раніше, але саме зараз придбали особливу популярність і суспільну значимість: Тарас, Богдан. Вони неодмінно асоціюються з реальними історичними особами, знаковими для українського народу: Тарасом Шевченко, Богданом Хмельницьким. Повернення до першоджерел, пошук свого рідного, прагнення національно самоідентифікуватися вже в 70- 80-х роках були характерні при виборі імен у середовищі української інтелігенції. Нині ж ці тенденції властиві широким соціальним шарам українського населення. 7. Ще одна особливість нинішнього часу: незважаючи на масу закордонних телесеріалів, що виплеснулися на вітчизняний телеекран, не наші імена не заполонили свідоцтва про народження юних киян. Артурів і Едуардів стало незмірно менше в порівнянні із двома попередніми десятиліттями. На зміну войовничому інтернаціоналізму прийшло національне самоусвідомлення, що, право ж, тільки збагачує словник власних імен кожного регіону нашої країни новими фарбами. 8. На основі отриманих даних можна зробити такі висновки: серед найуживаніших чоловічих імен тимчасово отримали статус найпопулярніших завдяки фактору моди такі антропоніми: Андрій (1965 1995 рр.); Валерій (1945 1973 рр.); Віктор (1945 1983 рр.); Дмитро (1974 1995 рр.); Ігор (1954 1995 рр.); Олег (1945 1984 рр.); Максим і Роман (1984 1995 рр.), Юрій (1945 1995 рр.). 9. Усталеність в українському чоловічому іменнику м. Києва таких наскрізних широко¬вживаних імен, як Анатолій, Василь, Іван, Павло, Олексій, також не випадкова. Якщо вибору імен Денис, Тарас, а також Максим, Роман, Олег, Ігор, як уже згадувалося, посприяв фактор моди, то стабільне функціонування названих імен здійснюється завдяки збереженню сімейних традицій, хоч і ослаблених часом, що й підтверджують наявні матеріали. І саме сімейні традиції сприяють збереженню таких маловживаних нині імен, як Адам, Борис, Георгій, Федір. Навіть популярний в усі часи антропонім Микола дається, як правило, на честь батька чи діда. 10. На вибір старих традиційних імен (в іменнику – маловживані), як стверджують інформанти, вплинули такі чинники: 1) прагнення відтворити занедбану культуру українського народу, яка обов’язково відображалася в іменнику; 2) підвищений інтерес окремих українців до історії рідного краю; 3) бажання вибрати дитині оригінальне українське ім’я та ін. 11. Як свідчать інформанти, оригінальність вибору імен батьками проявляється і в тому, коли вони використовують найменування літературних героїв: Руслан (поема “Руслан і Людмила” О.С.Пушкіна); імена історичних і міфологічних осіб: Аскольд (Аскольд – один із перших київських князів), Устим (Устим Кармелюк – український національний герой. Деякі батьки надають перевагу українським народним іменам: Назар, Тарас. Неординарність слов’янського імені Світлан, вжитого лише один раз в іменнику м. Київ, підкріплюється ще й оригінальністю найменування по батькові. 12. Мотиви вибору імен різноманітні. Одні батьки саме так називають, тому що вважають ці імена милозвучними (напр., Данило, Владислав), інші надають перевагу конкретним іменам, тому що ці імена носять люди добропорядні, мудрі; ще інші вибирають імена улюблених героїв художніх творів і кіно чи імена історичних та міфологічних осіб, а дехто створює своє ім’я, походження якого знає тільки найменувач.
Вариант:нет
Литература:1. Белей Л.О. Літературно - художня антропонімія як джерело розвитку національного іменника українців // Мовознавство. 1993. №3. С. 38-39. 2. Бондалетов В.Д. Динамика личных имен в XX в. // Личные имена в прошлом, настоящем, будущем. - М.: Просвещение, 1970. - С.92. 3. Бондалетов В.Д. Русская ономастика. - М.: Просвещение, 1983. -223с. 4. Брайченко С.Л. Улюблені жіночі імена мешканців Одеської області // Щорічні записки українського мовознавства. – Одеса, 1998. – Вип.5. – С.58 63. 5. Бутенко Н. П., Мамбеталиева К. Киргизские имена сегодня. - В кв.: Личные имена в прошлом, настоящем, будущем. - М., 1970.-С. 151. 6. Гумецька Л. Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV - XV ст. - К., 1958. - С. 28. 7. Демчук М.О. Слов'янські автохтонні особові імена в побуті українців ХІУ-ХУІІ ст. - К.: Наукова думка, 1988. - 170 с. 8. Касім О.Ю. Про динаміку українських особових імен Одещини //Мовознавство. - 1990. - № 3. - С.26-31. 9. Керста Р.И. Українська антропонімія ХУІ ст. Чоловічі іменування. - К.: Наукова думка, 1984. - 152 с. 10. Колесник Н.С. Особові імена - об'єкт дослідження фольклорної антропонімімки (теоретичні проблеми) // ономастиці України. - К.: НАН України, 1999. - С. 124-129. 11. Космакова Т.Д. Лінгвістичний аналіз антропонімів Правобережного Побужжя. Семантична та словотвірна характеристика назв осіб у пам'ятках української мови. Автореф. дис. ... канд. філол. наук. - Ужгород, 1980. – 23 с. 12. Кракалия Л. В. Автропонимия Советской Буковини: Автореф. дис.... канд. филол. наук. - Черновцы, 1974. - 36 с. 13. Масенко Л.Г. Українські імена та прізвища. – К.: Знамя, 1990. 14. Никонов В.А. Задачи и методы антропонимики // Личные имена в прошлом, настоящем, будущем. - М.: Наука, 1970. – 51 с. 15. Никонов В.А. Имя и общество. – М.: Наука, 1974. – 278 с. 16. Скорук І.Д. Розвиток чоловічого іменника м.Луцька в ХХ ст. // Мовознавство. – 1999. – №2-3. – С.25-42. 17. Скорук І.Д. Характеристика жіночого іменника м.Луцька в ХХ ст. // Наук. вісн. ВДУ: Журнал Волин. держ. ун ту імені Лесі Українки. Філол. науки. – 1999. – №6. – С.33-39. 18. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей: Словник-довідник// за ред. В.М.Русанівського. – К.: Наук.думка, 2005. – 333 с. 19. Суперанская А.В. Общая теория имени собственного. – М.: Наука, 1973. – 112 с. 20. Сухомлин І. Д. Питання антропоніміки в українській мові. - Дніпропетровськ, 1975. - 110 с. 21. Теория и методика ономастических исследований. - М.: Наука, 1986. - 256 с. 22. Худаш М. Л. З історії української антропонімії. - К., 1977. - 236 с. 23. Чувашова Л. Сучасний іменник Буковини // Наук. вісн. Чернівецького університету. Вип. 13: Слов’янська філо¬логія. – Чернівці, 1997. – С.67-75. 24. Чучка П.П. Антропонімія Закарпаття. Вступ та імена: Конспект лекцій. -Ужгород: Вид-во Ужгород. ун-ту, 1970. - 102 с. 25. Чучка П.П. Особові імена в усному мовленні (Розмовні варіанти українських особових імен) // Українське усне літературне мовлення. - К.: АН УРСР, Ін-т мовознавства, 1967. - С.175-186. 26. Чучка П.П. Розвиток імен і прізвищ // Історія української мови (Лексика і фразеологія). - К.: Наукова думка, 1983. - С.592-620. 27. Шевцова В.О. Суфіксальний словотвір особових чоловічих імен (На матеріалі середньонаддніпрянських лівобережних пам'яток другої половини ХУІІ - першої половини ХУІІІ ст.) // Мовознавство. - 1979. - № 2. - С.57- 61. 28. Щетинин Л.М. Имена и названия. – Ростов: Изд-во Ростовского ун-та, 1968. – 215 с.
Дополнительная информация:+ анкетування 100 чол. подробнее

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (279)