Світова організація торгівлі – позитивні та негативні наслідки впливу від вступу України в СОТ

Содержание: ЗМІСТ     ВСТУП          3 1. Мета створення та основні напрямки діяльності Світової організації торгівлі. (СОТ)     4 2. Основні характеристики тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі          8 3. Загальнонаціональні економічні наслідки вступу України до СОТ 14 ВИСНОВОК 21 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ     24  

Вступление:З перших днів здобуття Україною незалежності уряд нашої держави здійснює послідовну політику входження в міжнародне співтовариство. І на цьому шляху надзвичайно важливим завданням є формування нового торговельного режиму, інтегрованого у світовий економічний простір. Міжнародна організація, завданням якої є врегулювання торгово-політичних відносин учасників Організації на основі пакету Угод Уругвайського раунду багатобічних торговельних переговорів 1986-1994 р. Ці документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі. Є спадкоємицею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1947 р. Розпочала свою діяльність з 1 січня 1995 р. Відповідно до Угоди про створення СОТ, країнами-засновниками організації стали всі Договірні Сторони - учасники ГАТТ (129 держав), що надали списки зобов'язань щодо товарів і послуг і ратифікували пакет угод Уругвайського раунду. В даний час повноправними учасниками СОТ є 148 держав. Більше тридцяти держав мають статус спостерігача у СОТ. Переважна більшість з них, у тому числі Росія, Саудівська Аравія, Алжир, Казахстан, інші держави СНД (крім Туркменії) знаходяться на різних стадіях приєднання до СОТ. Крім цього, понад 60 міжнародні організації мають статус спостерігача в різних структурах СОТ, у т.ч. ООН, ЮНКТАД, МВФ, МБРР, регіональні угруповання, товарні асоціації. Під егідою ЮНКТАД/СОТ діє Міжнародний торговий центр (МТЦ), що сприяє країнам, що розвиваються, у сфері світової торгівлі. В 2008 році Україна стала повноправним членом СОТ, 05.02.08 на засіданні в Женеві, Генеральна рада на підставі звіту робочої групи й переліку ринкового доступу для товарів і послуг, затвердила рішення й схвалила протокол приєднання, який підписали президент України Віктор Ющенко й генеральний директор СОТ Паскаль Ламі.

Выводы:Вступ України до СОТ — це складне завдання, до вирішення якого урядовці та бізнесспільнота мають підходити дуже виважено. На цьому шляху виникає багато важливих питань про місце України в світовій економіці, потенційні переваги та недоліки членства або не членства у СОТ, макроекономічні та галузеві наслідки в обох сценаріях. В Україні вже введено в дію значну кількість нових законів, які наближають країну до відповідності нормам СОТ. Проте для того, щоб завершити переговори про вступ, Україні, перш за все, слід зосередитися на остаточному впровадженні законодавчих реформ. Мобілізація політичних сил, що стоять за цими законодавчими реформами, міцніша внутрішня підтримка — ось найважливіші компоненти успішного завершення переговорів про вступ до СОТ. Відповідно до інформації Міністерства економіки, після приєднання до СОТ Україна має ухвалити ще 11 законів і низку нормативних документів уряду. Зокрема, йдеться про мита на експорт соняшника, брухт чорних і кольорових металів, шкірсировини та худоби, дискусія про які з Євросоюзом призвела до затримки процесу вступу України до СОТ наприкінці минулого року. Відповідно до досягнутих домовленостей, мита діятимуть протягом перехідного періоду, що триватиме від 2 до 5 років. На думку експертів, тривалі строки підготовки до вступу у СОТ призвели до того, що різких змін в економіці приєднання України до цієї організації не принесе. Серед галузей, що отримають зі вступу зиск, називають металургію й хімію, які найбільше страждають від антидемпінгових розслідувань на розвинених ринках. Найбільші ризики, як вважають експерти, вступ до СОТ несе автовиробникам і деяким аграрним галузям. На думку міністра аграрної політики, серед них виробництво цукру, молока й овочівництво, які зіткнуться зі зростанням конкуренції й необхідністю виконувати підвищені стандарти якості. Водночас аналітики фондового ринку прогнозують, що приєднання України до СОТ збільшить приплив іноземних інвестицій у країну, які повинні компенсувати в платіжному балансі можливе зростання імпорту. Як припускають деякі експерти, аграрне й агропромислове лобі у Верховній Раді, представлене як у правлячій коаліції, так і в опозиційних фракціях, можуть ускладнити процес ратифікації угод про вступ України до СОТ. Ще однією проблемою при ратифікації експерти називають можливу протидію проросійського лобі в Раді, яке побоюється, що офіційний Київ може використовувати своє членство у СОТ як інструмент тиску на Москву, оскільки РФ ще продовжує переговори про приєднання до СОТ. Україна вела переговори про вступ до СОТ понад 14 років. Аналіз за допомогою прикладної МЗР для України показав, що економіка країни в цілому виграє від вступу країни до СОТ. Додаткове кумулятивне зростання ВВП становитиме понад 2%. Найбільший виграш отримають експортно-орієнтовані галузі, які характеризуються, великими частками витрат на робочу силу у доданій вартості. Мова йде, насамперед, про такі галузі як металургія або хімічне виробництво. Це відбудеться завдяки покращенню доступу на зовнішні ринки та поліпшенню можливостей для експорту внаслідок девальвації гривні та зменшення імпортних тарифів. Названі галузі також слугуватимуть своєрідними “локомотивами”, які “потягнуть” виробників проміжних ресурсів, особливо коксу, неенергетичних матеріалів, вугілля та торфу. Серед тих галузей, які зазнають скорочення, будуть найбільш захищені сьогодні сектори, а саме: харчова промисловість, сільське та рибне господарство. Зростання експорту внаслідок покращення доступу на зовнішні ринки продукції сільського господарства буде недостатнім, щоб компенсувати втрати від здешевлення імпорту продукції цієї галузі. Важливі переваги від вступу країни до СОТ отримають споживачі. Зростання виробництва, яке відобразиться у зростанні реальних доходів домогосподарств, та збільшення та розширення пропозиції товарів за нижчими цінами дозволить збільшити добробут населення більше ніж на 5%.

Литература:   Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. – Ч. І. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. – М.: Междунар. отношения, 1998. – 416 с. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 672 с. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, Видавництво «АртЕк», 2002. – 436 с. Овчинников Г.П. Международная экономика: Учебное пособие. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. – 384 с.