Антична філософія. Філософія екзистенціалізму

Содержание: Вступ 3 Розділ І. Анімізм – віра в існування душі 4 Розділ ІІ. Тотемізм як форма первісних вірувань            6 Розділ ІІІ. Фетишизм           7 Розділ IV. Магія як спосіб впливу на оточуючий світ   8 Розділ V. Шаманізм 10 Висновки      12 Список використаної літератури   14  

Вступление: Становлення й еволюція релігії взаємопов'язана з розвитком суспільства і людської свідомості, рівнем пізнання людиною навколишньої дійсності. Оскільки специфічною ознакою релігії є віра в існування надприродної сили, критерієм еволюції, рівня розвиненості релігії є уявлення віруючих про ці сили. До ранніх форм релігії належать: фетишизм — поклоніння неживим предметам; магія — дії та обряди, що здійснюються з метою надприродно впливати на явища природи, тварин чи людину; тотемізм — віра в надприродну спорідненість людини з тваринним і рослинним світом; анімізм — віра в душі й духів; культ предків. Первісні релігії були такими самими примітивними, як і суспільство, що їх породило. Надприродним для людини могло бути незвичайної форми дерево чи камінь, зображення тварини; дим, що відганяє комах, приємний запах чебрецю; зручна на полюванні палиця, стріла; шкіра тварини, маска, що приносить успіх у тяжкому добуванні їжі, тощо. Довкола цих предметів здійснювалися ритуальні дії, їх наділяли таємничою, надприродною силою. Отже, об’єктом нашого дослідження є релігійні уявлення первісних людей. Предметом дослідження – форми первісних релігійних вірувань: анімізм, тотемізм, фетишизм, магія, шаманство. Мета дослідження – узагальнення і систематизація даних наукової літератури про форми релігійних вірувань первісних людей.  

Выводы: Походження і розвиток людської духовності є однією з найскладніших і найцікавіших наукових проблем, у розв'язанні якої беруть участь всі науки про людину. Десятки тисячоліть біологічної еволюції були також часом кристалізації людської розумності та емоційності. Людина обживала світ не тільки в прямому значенні слова, вона обживала його і своєю думкою, збагачуючи себе враженнями і знаннями, формуючи те, що називається духовною традицією. Ця традиція формувалася надзвичайно повільно, на найменше зрушення витрачалися тисячоліття, але саме в первісне мислення, в первісну духовність проникає своїм корінням весь інтелектуальний світ, вся невичерпна духовна істота сучасної людини. Найбільш ранні форми прояву релігії, духовності людини – це магія, тотемізм, фетишизм, анімізм, шаманство. Анімізм (від лат. anima – душа, дух) – віра в існування душі і духів, обов'язковий елемент різних релігій. Термін, вживаний при розгляді духовного життя первісного суспільства. Термін «анімізм» введений англійським ученим Е. Тейлором. Магія (переклад з грец. – чаклунство, чарівництво) – обряди, пов'язані з вірою в надприродну здатність людини (чаклуна, мага) впливати на людей і явища природи. Магія виникла в первісних суспільствах і стала елементом обрядів багатьох релігій. Тотемізм (на мові північноамериканських індійців оджибве – «його рід») – комплекс вірувань і обрядів первісних суспільств, пов'язаних з уявленням про спорідненість між групами людей (звичайно родами) і так званими тотемами – видам тварин і рослин (рідше явищами природи і неживими предметами). Тотемізм був поширений у всіх народів світу, його пережитки збереглися в багатьох релігіях. Фетишизм (від франц. – ідол, талісман) – культ неживих предметів – фетишів, наділених, за уявленням віруючих, надприродними властивостями. Був поширений серед всіх первісних народів. Пережитки фетишизму – віра в амулети, обереги, талісмани, – які зберігаються у ряді релігій. Шаманство (від евенкийск. – шаман, саман – збуджена, несамовита людина) – рання форма релігії. Ґрунтується на уявленні про надприродне спілкування служителя культу – шамана з духами під час камлання (ритуал, що приводить в екстатичний стан; супроводжується співом і ударами в бубон). Основна функція шаманства – лікування хворих. Відомо багатьом народам Африки, Північної і Східної Азії, індійцям і ін.  

Литература: 1. Ерышев А.А. Религиоведение. – К.,1999. 2. Кабо В.Р. Первоначальные формы религии // Религии мира. – М.,1986-1987. 3. Капустин Н. Особенности эволюции религии. — М., 1984. 4. Классики мирового религиоведения. Антология. — М., 1996. 5. Крывелев И.А. История религии. — Т. 1.– М., 1975. 6. Мистика. Религия. Наука. Классики мирового религиоведения. Антология. — М., 1998. 7. Токарев С.А. Ранние формы религии. — М., 1989. 8. Фрезер Д. Золотая ветвь: исследование магии и религии. — М., 1976. 9. Элиаде М. Избранные сочинения. Очерки сравнительного религиоведения. — М.,1999.