Контрольна з теорії прийняття управлінських рішень за 4с курс НАУ

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Поняття управлінського рішення 5 1.1.Сутність управлінського рішення та його роль в процесі управління 5 1.2.Класифікація управлінських рішень 10 Розділ 2. Інформація та основні методи та моделі в теорії підготовки та прийняття управлінських рішень 16 2.1. Інформація як джерело прийняття управлінських рішень 16 2.2.Якісні методи та моделі прийняття управлінських рішень 21 Висновки 24 Список використаної літератури 25

Вступление:В процесі управлінської діяльності працівники апарату управління використовують знання різних наук і окремих галузей. Мистецтво управління (рішення) - це форма відображення, пізнання, обдумування і вирішення конкретної проблемної ситуації, дякуючи високому рівню творчості, майстерності, інтерпретації науки управління (управлінського рішення) і реалізації позитивного досвіду, евристичних особливостей, фантазії, ерудиції, звукової інтуїції працівників. Мистецтво управління (рішення), як і інші види мистецтва, проявляються через особистість, її індивідуальність, евристичність, своєрідність, фантазію, ерудицію, талановитість, позитивний досвід, знання теорії, предмета і його методів. Велику роль в мистецтві управління відіграє досвід керівника (спеціаліста). Ряд вчених відмічають, що мистецтво управління не природжене, а дається досвідом. Незважаючи на велику роль фантазії, досвіду, суб'єктивного підходу в мистецтві керівництва, основою управлінської діяльності являється об'єктивна діяльність, конкретна практика, облік факторів, що визначають проблему. Управлінські рішення виступають джерелами мистецтва управління тоді, коли розкрита глибина, всі тонкощі і нюанси конкретної проблеми ситуації. Істотними сторонами мистецтва управління (рішення) являються розуміння і усвідомлення політики нашої держави, її стратегії і тактики, оволодіння соціально-економічними, соціологічними, психологічними і іншими науками, а також знання конкретної практики. Разом з тим для керівників і спеціалістів необхідні і мистецькі знання. Так, в мистецтві управління і управлінських рішень широко використовуються мистецькі категорії: соціології мистецтва (партійність, ідейність, соціальність, народність); творчого процесу (майстерність, обдарованість, талант, геніальність); гносеології управління (художній метод, художня правда); естетичного освоєння світу (прекрасне, найвищі почуття, героїчне, незмінне, трагічне, цілісне); естетичної аксіології (естетична орієнтація, естетична цінність, естетична оцінка, естетичне почуття). Конкретний досвід, знання наук реалізуються в мистецтві управління (рішення) через натхнення, творчість, талант. Натхнення як фактор мистецтва формування і реалізації рішень ефективне тільки тоді, коли охоплює діяльність працівників сфери управління і виробництва. Найбільш високий рівень його в малих підприємствах, кооперативах, орендних підрозділах, націлених на кінцеві результати, високу відповідальність кожного.

Выводы:Рішення – це вибір альтернативи. Прийняття рішень – сполучний процес, необхідний для виконання будь-якої управлінської функції. В умовах ринкової економіки менеджер своїми рішеннями може вплинути на долі багатьох людей і організацій. У залежності від рівня складності задач, середовище прийняття рішень варіюється в залежності від ступеня ризику. Умови визначеності існують, коли керівник точно знає результат, що буде мати кожен вибір. В умовах ризику імовірність результату кожного рішення можна визначити з відомою вірогідністю. Якщо інформації недостатньо для прогнозування рівня імовірності результатів у залежності від вибору, умови ухвалення рішення є невизначеними. В умовах невизначеності керівник на основі власного судження повинний установити імовірність можливих наслідків. Кожне рішення сполучене з компромісами, негативними наслідками і побічними ефектами, значення яких керівник повинний співвіднести з очікуваною вигодою. Усі рішення, як запрограмовані, так і не запрограмовані, прийняті менеджером повинні бути засновані не тільки на судженнях, інтуїції і минулому досвіді, але і застосовувати раціональний підхід до прийняття рішень. При прийнятті рішень сучасний менеджер повинний: широко використовувати різні методи науки управління; оцінювати середовище прийняття рішень і ризики; знати і вміти застосовувати різні моделі і методи прогнозування для прийняття рішень.

Литература:1. Василик С.К. Ефективність діяльності акціонерного підприємства.- К.,1998. 2. Ванніарччі Падманат. Компютерна технологія прийняття рішень в управлінні акціонерним товариством.-К., 1999. 3. Маркелов А.Є.Методи та моделі прийняття рішень.- К.,2003. 4. Полуянова О.І. Розвиток методів аналізу і планування в акціонерному товаристві.- К., 2001. 5. Солонеу И.Л. Особливості прийняття управлінських рішень в умовах функціонування акціонерного товариства.- Харків, 2002. 6. Вопросы анализа и процедуры принятия решения/ Под.ред. Шахнова И.Ф. – М., Мир, 2001. 7. Евланов Л.Г. Основы теории принятия решений.- М.: Наука, 1999. 8. Евланов Л.Г. Теория и практика принятия решений.- М.: Наука, 2001. 9. Карнадская Н.Л. Принятие управленческого решения: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1999 г. 10. Ларичев О.И. Наука и исскуство принятия решений.- М.: Наука, 2001. 11. Планкетт Л. , Выработка и принятие управленческих решений, М.: «ПРИОР» 1998 г. 12. Ли Якокка, Карьера менеджера, Мн.: “Парадокс”, 2000 г. 13. Системи підпримки прийняття рішень/ В.Ф.Ситник, В.М.Гужва, В.М.Олейко.- К., Техніка, 2001. 14. Фатхутдинов Р.А. , Управленческие решения: Учебник. 4-е изд., перераб. И доп. – М.: ИНФРА-М, 2001 г. 15. М. Эддоус, Р. Стэнсфилд, Методы принятия решений, М.: ИНФРА-М -1999.