Вступление:Господарське право — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері державного управління економікою, виробництва та реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг з метою одержання прибутку. Господарський кодекс України визначає широке коло питань господарської діяльності, а саме: 1) основні засади господарської діяльності у країні, основні напрями та форми участі держави та місцевого самоврядування у сфері господарювання; 2) суб'єкти господарювання, порядок їх створення та функціонування; 3) майнова основа господарювання, порядок використання в процесі господарювання природних ресурсів, прав промислової власності, цінних паперів і корпоративних прав; 4) господарські зобов'язання, порядок укладення господарських договорів, встановлення цій, виконання та припинення господарських зобов'язань, визнання суб'єкта підприємництва банкрутом; 5) відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, відшкодування збитків, штрафні, опертивно-господарські і адміністративно-господарські санкції; 6) особливості правового регулювання окремих галузей господарювання — господарсько-торговельної діяльності, комерційного посередництва (агентських відносин), перевезення вантажів, капітального будівництва, інноваційної та фінансової діяльності, передачі для використання у підприємницькій діяльності виключних прав (франчайзинг); 7) зовнішньоекономічна діяльність, іноземне інвестування; 8) спеціальні режими господарювання, спеціальні (вільні) економічні зони, концесії та ін. Господарські відносини мають складний, розгалужений характер. За сферою господарської діяльності можна вирізнити групи видів господарських відносин. Це, зокрема, відносини у сферах: виготовлення і реалізації продукції; виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; торговельної діяльності; комерційного посередництва (агентських послуг); перевезення вантажів; капітального будівництва; інноваційної діяльності; фінансової діяльності; передачі для використання у підприємницькій діяльності виключних прав (франчайзинг); зовнішньоекономічної діяльності; іноземного інвестування; державного планування економічної діяльності та формування державного замовлення; управління державним майном; державного управління та контролю у сфері підприємницької діяльності (антимонопольні заходи, реєстрація та ліцензування, регулювання цін тощо). Суб'єктами господарювання, або суб'єктами господарського права, називають юридичні або фізичні особи, які на основі юридично відокремленого майна безпосередньо здійснюють передбачену законодавством та їхнім статутом господарську діяльність і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна. Ознаками суб'єкта господарського права є наявність: 1) певної організаційно-правової форми, в якій здійснюється господарська чи управлінська діяльність; 2) юридично відокремленого та закріпленого за суб'єктом майна (основні фонди, обігові кошти тощо) через прийняття установчих документів, самостійний баланс, відкриття рахунків у банках; 3) господарської правосуб'єктності, тобто можливості набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, виконувати зобов'язання, виступати в судових органах.