Актуальні проблеми соціальної психології

Содержание: ВСТУП 3 1. Сутність соціальної психології 4 2. Актуальні проблеми соціальної психології 6 3. Комплексний аналіз однієї з проблеми соціальної психології 7 ВИСНОВКИ 20 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 22

Вступление:Соціальна психологія вивчає установки та переконання, конформізм і незалежність, любов і ненависть. Отже, можна вважати, що соціальна психологія – це наука, яка вивчає, як люди думають один про одного, як впливають один на одного і як ставляться один до одного. Соціальна психологія – це галузь науки, що намагається зрозуміти природу й причини людської поведінки і мислення в соціальних ситуаціях. Інакше кажучи, соціальна психологія має на меті збагнути, що і чому саме так ми думаємо про інших людей і як взаємодіємо з ними. Для соціальної психології насамперед являє інтерес розуміння широкого кола умов, що формують соціальну поведінку і мислення окремої людини – її дії, почуття, переконання, спогади й умовиводи стосовно інших людей. Очевидно, що при цьому потрібно враховувати роль величезної кількості різних чинників. Більшість чинників, що впливають на соціальну взаємодію, можна розділити на п’ять великих категорій: 1) дії й особливості інших людей – що інші люди говорять чи роблять; 2) основні когнітивні процеси, такі як пам’ять і міркування, – процеси, що є основою наших думок, переконань, ідей і суджень про інших людей; 3) екологічні перемінні – прямий чи непрямий вплив чинників фізичного оточення, таких, наприклад, як температура, тиснява, самота тощо; 4) культурний контекст соціальної поведінки й мислення; 5) біологічні чинники і процеси, що мають значення для соціальної поведінки, включаючи певні аспекти нашої генетичної спадковості.

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Соціальна психологія – це галузь науки, що намагається зрозуміти природу й причини людської поведінки і мислення в соціальних ситуаціях. Соціальна психологія дозволяє вивчити психічні явища, які виникають у процесі взаємодії людей у різних організованих і неорганізованих (формальних і неформальних) соціальних групах. У структуру соціальної психології входять наступні три групи проблем: 1. Соціально-психологічні явища у великих групах (у макросередовищі). Сюди відносяться проблеми масової комунікації, механізми і ефективність впливу засобів масової комунікації на різні спільності людей, закономірності поширення суспільних настроїв, обрядів, звичаїв і т.д. 2. Соціально-психологічні явища в малих групах (у мікросередовищі). Вони включають проблеми психологічної сумісності в замкнутих групах, міжособистісних відносин, лідерства і інші. 3. Соціально-психологічні прояви особистості людини (соціальна психологія особистості). Тут розглядають, наскільки особистість відповідає соціальним очікуванням у великих і малих групах, як вона сприймає вплив малих груп, яка залежність самооцінки особистості від оцінки її групою, в яку входить особистість, і т.д. До проблем соціальної психології особистості відносяться проблеми, пов'язані з вивченням спрямованості клієнта, його самооцінки, самопочуття і самоповаги, стійкості його щодо сугестивності, питання, пов'язані з вивченням його соціальних установок, їх динаміки, перспектив розвитку. Питання соціальної психології куріння є першочерговим для розуміння природи даного феномену, а відтак і для боротьби з цим зловживанням; тільки соціальна психологія може, врешті, доказово відповісти на природне і просте (щоправда, тільки у своїй постановці) запитання: чому люди курять? В соціальній психології доведено, що не тільки установки здатні впливати на поведінку, але і навпаки, слідування певним поведінковим паттернам здатне істотно змінювати соціальні та особистісні установки людей. Та фундаментальна установка, як Я-концепція, значною мірою визначає, чи закурить людина, чи ні. Але, стаючи звичним, входячи як невід’ємна складова у життя людини, куріння, будучи врешті певним поведінковим актом, неодмінно повинно справляти зворотний модифікуючий вплив на особистість, тим більше, що переважно мова йде про людей, які саме знаходяться на етапі формування власного Я. Про один з таких впливів щойно йшлося, як про каузальну самоатрибуцію щодо причин куріння, коли їх покладають то у розслаблюючому, то, навпаки, у активуючому ефектах нікотину. Але куріння справляє більш глибокий вплив на формування моделей соціальної взаємодії. Щодо суспільних заходів, то, звичайно, на перше місце слід було б поставити заборону як реклами, так і більшої частини антиреклами куріння. Втім, дивлячись правді у вічі, слід визнати, що, навіть коли весь уряд країни такого економічного рівня, як Україна, одностайно поставить за мету заборону реклами сигарет, сили у боротьбі з тютюновими компаніями будуть нерівні. На жаль, наша держава просто не здатна захистити своїх громадян від цього згубного соціального явища.

Литература: Бабаян Э. А., Гонопольский М. Х. Наркология.- М.: Медицина, 1990.- 336 с. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судбы.- СПб.: Лениздат, 1992.- 400 с. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние.- СПб.: Питер, 2000.- 448 с. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Психотерапия зависимостей. Метод сказкотерапии.- СПб.: Речь, 2001.- 176 с. Кон И. С. Психология юношеского возраста: (Проблемы формирования личности). - М.: Просвещение, 1979.- 175 с. Лаврова И. Г., Орлов Ю. М., Малая Э. В. Влияние психологической установки на курение, социометрического статуса, техники общения и потребности в общении на никотинизм студентов // Гигиена и санитария.- 1981.- №8.- С. 49-51 Майерс Д. Социальная психология.- СПб.: Питер, 2000.- 688 с. Мостовий Ю. М., Акчурін О. М. Епідеміологічні, соціально-психологічні та економічні аспекти куріння тютюну серед учнівської та студентської молоді міста Вінниці // Вісник ВДМУ.- 2001.- №5.- С. 561-566. Радбиль О. С., Комаров Ю. М. Курение.- М.: Медицина., 1988.- 160 с. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста.- СПб.: Питер, 2000.- 624 с. Рекомендації з профілактики та лікування тютюнопаління / Смирнова І. П., Кваша О. О., Горбась І. М., Давиденко Н. В.- К., 2001,- 20 с. Родіонова Т. Ю. Духовна сфера як мішень психокорекціних впливів у роботі з наркозалежними пацієнтами // Практична психологія та соціальна робота.- 2002.- №4, - С. 40-44. Смирнов В. К. Клинические разновидности куреня табака (методические рекомендации).- М, 1985.- 16 с. Спасова В., Тотева С. Характеристика личностных особенностей курящих и некурящих, устанавливаемая с помощью двух психологических методик // Теоретические и клинические проблемы современной психиатрии и наркологи: Материалы международного симпозиума.- М., 1986. Франкл В. Человек в поисках смысла: сборник.- М.: Прогресс, 1990.- 366 с. Фромм Э. Бегство от свободы.- М.: Прогресс, 1989.- 272 с. Чепман С. Курение: откуда берется и почему сохраняется эта привычка // Всемирный форум здравоохранеения.- 1995.- №1.- С. 5-12. Чучалин А. Г. Болезни легких курящего человека // Тер. архив.- 1998.- №3.- С.5-13.