Розвиток системи водопостачання і водовідведення на Україні

Содержание: ВСТУП 3 1. РОЗВИТОК І РЕКОНСТРУКЦІЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ 4 2. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ З РОЗВИТКУ І РЕКОНСТРУКЦІЇ ЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ 8 3. НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ І РЕКОНСТРУКЦІЇ ЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ 12 ВИСНОВКИ 14 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 15

Вступление:Забезпечення населення України якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою залишається одним із найбільш соціально значимих питань, оскільки безпосередньо впливає на стан здоров'я громадян і визначає ступінь екологічної та епідемічної безпеки цілих регіонів. За ступенем водозабезпечення Україна займає одне з останніх місць серед країн Європи, а за водоємністю валового суспільного продукту випереджає їх. Потреба води задовольняється забором прісних вод із поверхневих та підземних джерел, шахтно-рудникових та морських вод, а також за рахунок використання води, залученої в оборотні системи водопостачання. Останнім часом, в основному, через впровадження квартирних приладів обліку води та скорочення промислового виробництва, намітилась тенденція до зменшення споживання води, її подачі у мережі та пропуску стоків. Натомість спостерігається стала тенденція до збільшення втрат води при транспортуванні. За даними Мінжитлокомунгоспу, зношеність основних фондів водопровідно-каналізаційного господарства в регіонах становить від 30 до 70 відс. і унеможливлює його безпечне функціонування. За даними Держкомстату станом на 01.01.2007, у ветхому та аварійному стані перебувало 34 відс. водопровідних та 32 відс. каналізаційних мереж. Втрата поданої в мережу питної води, в цілому, склала майже 38 відс., найбільші її втрати у Закарпатській області (86 відс.), м. Севастополі (81 відс.), АР Крим (72 відсотки). Практично вся вода, яка втрачається в системах водопостачання, підготовлена до споживання.  

Выводы:Сучасний стан систем централізованого водопостачання та водовідведення є кризовим, характеризується моральною та фізичною зношеністю основних фондів і потребує з боку органів влади невідкладних дій. В порушення вимог Законів України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про питну воду та питне водопостачання", органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування не вжито необхідних за ходів, які б забезпечили населення якісною питною водою в достатній кількості. В державі відсутній єдиний координатор робіт з розвитку і реконструкції централізованих систем водопостачання та водовідведення. Виконання заходів з розвитку і реконструкції централізованих систем водопостачання та водовідведення в Україні здійснюється без визначеної Міністерством з питань житлово-комунального господарства України (колишніми Держжитлокомунгоспом, Мінбудом) загальної потреби коштів. Центральний орган виконавчої влади із зазначених питань не володіє інформацією про фактичні витрати з усіх джерел фінансування на розвиток і реконструкцію централізованих систем. Збільшення фінансування з державного бюджету на розвиток і реконструкцію централізованих систем водопостачання та водовідведення не підвищило їх надійності, не зменшило втрат та не поліпшило якості питної води. Негативна динаміка стану водопровідно-каналізаційного господарства свідчить, що за рахунок бюджетних коштів фактично здійснюється "латання дірок" у мережах. Як наслідок, управління коштами державного бюджету, що виділяються на розвиток та реконструкцію централізованих систем, є неефективним.

Литература: Аквакультура як чинник соціальної динаміки: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.О. Китаєва; Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2006. — 19 с. Геохімія фтору питних вод України: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.02 / Н.О. Крюченко; НАН України. Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення. — К., 2002. — 17 с. До теоретичних положень автоматичного регулювання споруд водопостачання / Ю.В. Білявський // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2004. — Вип. 6. — С. 93-. Екологічна безпека систем водопостачання міст: методологія вивчення та управління: автореф. дис... д-ра техн. наук: 21.06.01 / С.Л. Василенко; Укр. НДІ екол. пробл. — Х., 2007. — 36 с. Закон України від 10.01.2002 № 2918 "Про питну воду та питне водопостачання".