Вступление:Актуальність дослідження. Дослідження грошей як соціокультурного феномена актуальне у зв’язку з формуванням у сучасну добу стану суспільного життя, означеного поняттям “фінансова цивілізація”, під яким мають на увазі проникнення “економічного” на всі рівні соціокультурного буття людини. Різке зростання маси грошей, яка пронизує каналами свого обігу всі сфери соціального організму, перетворення на товари все нових явищ соціальної дійсності, які дотепер не мали грошового еквівалента, кількісне і якісне підвищення грошових стандартів добробуту обертаються для людини все більшою залежністю, уніфікацією, витонченістю соціального контролю над усіма її життєвими проявами.
За результатами досліджень американської асоціації психологів та психіатрів, опублікованими у січні 2007 року, три чверті населення економічно розвинених країн щоденно переживають стрес, основною причиною якого є брак грошей та часу. При цьому існує стійка кореляція між прийняттям способу життя західного комерційного суспільства і наростанням напруженості, що має, окрім іншого, і виразні фізичні виміри, як, наприклад, стрімке зростання показників артеріального тиску і пов’язаних з ним захворювань в населення економічно розвинених країн.
У ХІХ – ХХ століттях саме під впливом монетарних механізмів відбулися глибокі зміни у традиційних соціальних та духовних структурах західного суспільства. Людина опинилася у світі, в якому поставлені під сумнів фундаментальні моральні цінності, дискредитоване науково обґрунтоване освоєння світу, раціональні моделі поведінки загрожують утратою “всього святого”, а її власне життя зведене до нескінченної гонитви за грошима. Гроші перетворилися з інструменту економічної діяльності на один із вимірів людської долі, позаяк багатство та бідність – не лише зовнішні обставини життя, але й діапазон екзистенційних моделей, у якому людина переживає своє буття у світі, “почуття тріумфу” або почуття приниженості і стан фрустрації. Коли бідність перетворюється на норму й правило життя більшості членів суспільства, це не лише послаблює економічні передумови зростання в майбутньому, але розповсюджує суспільну психологію бідних людей, характерні риси якої – депресивність, заздрість, занижена оцінка власної значущості, примітивізація потреб та інтересів, фетишизація багатства й грошей, страх перед ними.
Зміст альтернатив, які сьогодні є предметом вибору українського суспільства, це, з одного боку, цивілізована ринкова економіка, яка спирається на правову державу, та, з другого, квазіринкова олігархічно-кланова система, що підминає під себе і корумпує державну владу в усіх її гілках та відгалуженнях. Перша модель спирається на ті соціальні верстви, у світогляді яких домінують інтенції особистої громадянської та економічної активності, і важливо, що економічна та громадянська активність взаємопов’язані, хоча й не автоматично відповідають суспільному інтересові. Друга експлуатує клієнталістські очікування людей, виплекані дистрибутивно-патронажною політикою радянських часів.
Світове співтовариство визнало: Україна – країна з ринковою економікою. Гроші посідають важливе місце в системі ціннісних орієнтацій людини будь-якого цивілізованого суспільства, а для української людини їх сприйняття ускладнене низкою специфічних обставин. По-перше, весь соціальний досвід пострадянських років пронизаний гострими проблемами, пов’язаними, власне, з грошима: втрата заощаджень, катастрофічна інфляція першої половини дев’яностих років, масове зубожіння, фантастичне розбухання тіньових та кримінальних капіталів. По-друге, радянська економіка була організована за адміністративно-командною моделлю, гроші в ній не виконували повноцінно своїх економічних функцій, стосунки між державою і громадянином були побудовані за принципом “патрон-клієнт”. Зрештою, Україна не мала й історичного досвіду протестантизму, який протягом століть вчив європейців та американців, що заробляння грошей – це справа моральна, угодна Богові. Унаслідок цього сучасна українська людина схильна почувати себе беззахисною жертвою всевладдя грошей. У громадській думці існує негативне ставлення не лише до грошей самих по собі, але й до багатих людей, до тих, хто працює з грішми, до фінансової діяльності – як до шахраїв і шахрайства. Поки ці стереотипи мають достатній вплив на масову свідомість, просування до цивілізованої ринкової економіки наштовхуватиметься на внутрішній опір як в економічній, так і в соціальній сфері. Україна належить до так званих “країн пізнього розвитку”, які проходять ази ринкового мислення значно пізніше від інших народів. Один із засадничих принципів ринкової свідомості полягає в тому, що гроші – не демонічна нездоланна сила, а інструмент господарської діяльності, який люди винайшли так само, як знаряддя праці, мову, писемність, зброю тощо. Тому без глибокого розуміння соціальних функцій грошей та механізмів їх впливу на життєвий світ людини декларації про те, що “справжні”, “вищі”, духовні цінності неминучо переможуть матеріальний корисливий розрахунок, можуть залишитися лише оптимістичними добрими побажаннями, не підкріпленими розумінням того, за рахунок яких ресурсів це має статися.
Мета роботи. Дослідження здійснене з метою встановити походження, сутність, функції, еволюцією та функціонування грошей.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
З’ясувати соціальну природу культурного феномена грошей.
Окреслити коло функціонування грошей.
Дослідити еволюцією грошей.
Об’єктом дослідження є сутність та функціонування грошей як соціального та культурного феномена. Предметом дослідження є соціальні функції грошей.
Теоретичні та методологічні основи дослідження випливають з означення його предмета та поставлених завдань. Вони зумовлені метою – розкрити соціальну природу грошей як джерело інструментальної раціональності, що є рушієм економічного та технологічного прогресу, але разом з тим створює загрозу для екзистенційних цінностей людського буття.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури.