Выводы:Висновки
Статтями 1195 - 1199 Цивільного кодексу України регулюється порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичній особі, яка працювала за трудовим договором, фізичної особи-підприємця, малолітньої або неповнолітньої особи регулюється Відповідно до ст. 1195 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Розмір відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою потерпілим заробітку (його частини) у зв'язку з ушкодженням здоров'я, встановлюється виходячи зі ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Крім того, шкода відшкодовується без урахування пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
Відшкодування шкоди здійснюється щомісячними платежами, але за наявності обставин, які мають істотне значення, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.
Відповідно до ст.ст. 1203, 1208 Цивільного кодексу потерпілий має право на збільшення розміру відшкодування шкоди, якщо його працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди та у разі підвищення вартості життя (за заявою потерпілого на підставі рішення суду). В свою чергу, особа, яка завдала шкоди, має право вимагати зменшення розміру відшкодування, якщо працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, яка була в нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди.
Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого здійснюється відповідно до ст.1200 Цивільного кодексу України. В даному випадку право на відшкодування виникає у непрацездатних осіб, які були на утриманні потерпілого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов’язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження пам’ятника.
Щодо відшкодування шкоди юридичною особою, то відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації. У разі припинення юридичної особи, зобов’язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників.
Згідно з ст.1206 ЦК України якщо фізичній особі завдано шкоди, у зв’язку з ушкодженням здоров`я особою, яка вчинила злочин, остання зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово.
Законодавством передбачено обов’язок держави відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок злочину в тому випадку, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.