Кора півкуль головного мозку.

Содержание: ВСТУП 3 1. Загальні відомості про головний мозок 4 2. Характеристика кори півкуль головного мозку 5 ВИСНОВКИ 12 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 13

Вступление:Головний мозок людини займає всю порожнину черепу, кістки якого захищають масу мозку від зовнішніх механічних ушкоджень. У процесі росту й розвитку головний мозок набуває форми черепа. Зовні мозок нагадує драглисту масу жовтуватого кольору, тому в давні часи вважали, що це речовина, яка охолоджує кров, і при бальзамуванні трупів його не зберігали. Головний мозок— маса взаємозалежних нервових клітин, що формують у людини верхню частину центральної нервової системи. Кора великого мозку покриває дві півкулі головного мозку: праву та ліву. ПІВКУЛІ ВЕЛИКОГО МОЗКУ в дорослої людини - це найбільш сильно розвинена, сама велика і функціонально найбільш важлива частина ЦНС. Відділи півкуль прикривають собою всі інші частини головного мозку. Права і ліва півкулі відділені одна від одної глибокою подовжньою щілиною великого мозку, що досягає великої спайки мозку, або мозолистого тіла. У задніх відділах подовжня щілина впадає в поперечну щілину великого мозку, що відокремлює півкулі від мозочка.

Выводы:Головний мозок — маса взаємозалежних нервових клітин, що формують у людини верхню частину центральної нервової системи. Кора великого мозку покриває дві півкулі головного мозку: праву та ліву. Півкулі великого мозку ззовні покриті сірою речовиною, що утворює кору великого мозку, або плащ. У корі налічується 15 млрд. клітин, а якщо взяти до уваги, що кожна з них має від 7 до 10 тис. зв'язків із сусідніми клітинами, то можна зробити висновок про гнучкість, стійкість і надійність функцій кори. Поверхня кори значно збільшується за рахунок борозен і звивин. Кора філогенетична є найновішою структурою мозку, її площа приблизно 220 тисяч мм2. Кора великих півкуль головного мозку – еволюційно найбільш молоде утворення. У людини маса кори великих півкуль складає в середньому 78% від загальної маси головного мозку. Кора великих півкуль має виключно важливе значення в регуляції життєдіяльності організму, здійсненні складних форм поведінки і в становленні нервово-психічних функцій.

Литература: Аносов І.П., Хоматов В.Х. Анатомія людини у схемах: Навч. наоч. посіб.. — К. : Вища школа, 2002. — 191с. Аносов І.П., Хоматов В.Х., Станішевська Т.С. Анатомія людини: Навч. посіб. для студ. вищ. закл.. — К. : Твім інтер, 2006. — 304с. Бобрик І.І., Ковешніков В.Г., Лузін В.І., Роменський О. Анатомія людини: Підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації:В 3 т. / В.Г. Ковешніков (ред.) — Луганськ : Видавництво "Шико" ТОВ "Віртуальна реальність", 2005. — 327с. Бодян О.П., Зданюк В.В. Анатомія людини: Практикум / Кам'янець-Подільський держ. ун-т. — Кам'янець-Подільський, 2004. — 116с. Коляденко Г.І. Анатомія людини: Підруч. для студ. вищ. пед. навч. закл.. — 3.вид. — К. : Либідь, 2005. — 384с.