Товарознавча характеристика споживчої цінності біойогуртів

Содержание: ВСТУП 3 1. Характеристика асортиментної структури біойогуртів на ринку України 5 2. Характеристика якості та безпечності основної сировини для біойогуртів 12 3. Формування споживчої цінності біойогуртів в процесі виготовлення 17 4. Характеристика хімічного складу та харчової цінності біойогуртів 20 5. Характеристика динаміки якості та процесів, що протікають при зберіганні біойогуртів 23 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 27 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31

Вступление:Актуальність теми курсової роботи. Яскравий продукт подібний яскравій особистості - він нікого не залишає байдужим. От і йогурт такий: людям подобається, що він смачний і корисний, і тому в більшості країн його продажі ростуть стрімкими темпами. Біойогурти мають лікувально-профілактичні властивості і призначені для безпосереднього вживання в їжу, з метою поновлення порушеної та підтримки нормальної мікрофлори кишечника. Регулярне вживання біойогуртів забезпечує міцне здоров’я та прекрасне самопочуття. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз товарознавчої характеристики споживчої цінності біойогуртів. Об’єктом дослідження є біойогурти як динамічний сегмент молочної продукції, предметом дослідження є товарознавча характеристика споживчої цінності біойогуртів. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: розглянути асортиментну структуру біойогуртів на ринку України; охарактеризувати якість та безпечність основної сировини для біойогуртів; здійснити аналіз формування споживчої цінності біойогуртів в процесі виготовлення; охарактеризувати хімічний склад та харчову цінність біойогуртів; охарактеризувати динаміку якості та процесів, що протікають при зберіганні біойогуртів. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі товарознавства харчових продуктів. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Інформаційну базу дослідження наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у п’яти розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:Актуальність теми курсової роботи. Яскравий продукт подібний яскравій особистості - він нікого не залишає байдужим. От і йогурт такий: людям подобається, що він смачний і корисний, і тому в більшості країн його продажі ростуть стрімкими темпами. Біойогурти мають лікувально-профілактичні властивості і призначені для безпосереднього вживання в їжу, з метою поновлення порушеної та підтримки нормальної мікрофлори кишечника. Регулярне вживання біойогуртів забезпечує міцне здоров’я та прекрасне самопочуття. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз товарознавчої характеристики споживчої цінності біойогуртів. Об’єктом дослідження є біойогурти як динамічний сегмент молочної продукції, предметом дослідження є товарознавча характеристика споживчої цінності біойогуртів. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: розглянути асортиментну структуру біойогуртів на ринку України; охарактеризувати якість та безпечність основної сировини для біойогуртів; здійснити аналіз формування споживчої цінності біойогуртів в процесі виготовлення; охарактеризувати хімічний склад та харчову цінність біойогуртів; охарактеризувати динаміку якості та процесів, що протікають при зберіганні біойогуртів. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі товарознавства харчових продуктів. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Інформаційну базу дослідження наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у п’яти розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки. Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Історія існування йогурту обчислюється не одним десятиліттям. Відповідно до стандарту „Загальні технічні умови. Продукти молочні. Йогурти”: Залежно від застосовуваної сировини йогурт і біойогурт підрозділяють на: йогурт із натурального молока; йогурт із нормалізованого молока або нормалізованих вершків; йогурт із відновленого (або частково відновленого) молока; йогурт із рекомбінованого (або частково рекомбінованого) молока. Йогурт залежно від застосовуваних харчосмакових продуктів, ароматизаторів і харчових добавок підрозділяють на: фруктовий (овочевий) йогурт; ароматизований йогурт. йогурт вітамінізований. Йогурт залежно від нормованої масової частки жиру підрозділяють на: молочний нежирний; молочний зниженої жирності; молочний напівжирний; молочний класичний; молочно-вершковий; вершково-молочний; вершковий. Залежно від використовуваних смако-ароматичних речовин біойогурти випускаються наступних видів: без наповнювачів; фруктові; овочеві; солодкі (із цукром або підсолоджувачем); ароматизовані (із цукром або підсолоджувачем). Кожний із цих видів йогуртів може випускатися з масовою часткою жиру - 1,5%; 2,5%; 6,0%; 10%. Відповідно до стандарту „Загальні технічні умови. Продукти молочні. Йогурти”: Біойогурт - це кисломолочний продукт із порушеним або непорушеним згустком, підвищеним змістом сухих знежирених речовин молока, який виробляється зі знежиреного або нормалізованого по жиру й сухим речовинам молока або молочних продуктів, підданих тепловій обробці, шляхом сквашування їх протосимбіотичною сумішшю чистих культур термофільного молочнокислого стрептокока (Streptococcus thermophilus) і молочнокислої болгарської палички (Lactobacillus delbruecki subsp. bulgaricus), концентрація яких у живому стані в готовому продукті на кінець строку придатності повинна становити не менш чим 10% КОЕ в 1 г продукту, з додаванням біфідобактерій (Bifidobactericum) або молочнокислої ацидофільної палички (Lactobacillus acidophilus), або інших пробіотичних мікроорганізмів, концентрація яких у живому стані на кінець строку придатності повинна становити не менш 10 КОЕ в 1 г, а також з додаванням або без додавання різних харчосмакових продуктів, ароматизаторів і харчових добавок. Щоб поліпшити якості продукту й підвищити його "корисні" властивості, для закваски йогуртів використовують пробіотики. Пробіотики - живі мікробні компоненти їжі, які допомагають підвищувати протиінфекційний імунітет організму, стимулюють і регулюють травлення, нормалізують кислотно-лужний баланс кишечника, придушують ріст флори, здатної викликати кишкові захворювання, стимулюють синтез вітамінів групи В и фолієвої кислоти, знижують рівень холестерину в крові, нейтралізують токсини, активізують роботу лактази, що забезпечує краще засвоєння кисломолочних продуктів у порівнянні з молоком у людей з лактазною недостатністю. Найбільш відомими й розповсюдженими мікроорганізмами, що володіють пробіотичним ефектом, є біфідобактерії, лактобактерії, а також термофільні стрептококи й кефірні грибки. Ці мікроорганізми впливають на організм людини, що обумовлює їхнє широке застосування як закваски для готування кисломолочних продуктів. Біойогурти - це йогурти із пробіотичною активністю, концентрація живих мікроорганізмів наприкінці строку їхнього зберігання повинна бути не менш 107 КОЕ/г продукту (КОЕ - колонієутворюючі одиниці). Про лікувальну силу бактерій, які утримуються в біойогуртах і покликані нормалізувати роботу нашого кишечника, сьогодні відомо багато. Біойогурт можна робити як резервуарним, так і термостатним способом. Продукт із фруктово-ягідними (овочевими) наповнювачами виробляють тільки резервуарним способом. При виробленні продукту допускається використання стабілізаторів консистенції. Йогурт - найбагатше джерело кальцію, необхідного для зміцнення кісткової тканини. Також відомо, що корисні бактерії, що утримуються в біойогурті - Lactobacillus bulgaricus, Streptococcus thermophilus, Lactobacillus bifidus - сприяють поліпшенню травлення. Але йогурт володіє й іншими корисними властивостями, такими як активізація вітамінів групи В, зміцненням імунної системи. Йогурт бореться зі шкідливими бактеріями, заспокоює розстроєний кишечник. Крім того, що йогурт містить корисну пробіотичну мікрофлору, йогуртова закваска є ще й активним антагоністом умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів, що викликають різні захворювання й харчові отруєння. Ліофілізована біомаса біфідобактерій використовується для заквашування молока методом прямого внесення (DVS) після короткочасної активізації в стерилізованому молоці. Найважливішим при покупці кисломолочної продукції, у тому числі і йогуртів - є інформація про якість купуємої продукції. Адже можна відзначити, що кисломолочні продукти - це ті продукти, які необхідно вживати й дорослим і дітям. Тому доцільно нагадати, що так само як будь-який продукт, йогурт може бути як натуральним продуктом, так і його копією, що, звичайно, користі ніякої у собі не несе, а навпроти, тягне пагубні наслідки для організму й здоров’я в цілому. Відмітною рисою біойогуртів є відсутність консервантів, ароматизаторів, барвників, крохмалю й інших «поліпшуючих» добавок, за рахунок яких зменшується жива мікрофлора - основа всіх кисломолочних продуктів. У всіх розвинених країнах люди, для яких важливе благополуччя свого здоров’я й здоров’я дітей, віддають перевагу натуральним і екологічно чистим, біопродуктам. Такі великі німецькі виробники молочної біопродукції, як Andechser і Sobbeke роблять винятково 100 % натуральні біойогурти. Біойогурт можна зберігати тільки в холодильнику. І в супермаркетах він перебуває тільки на охолоджуваних полках. Строк зберігання ж «живого» - біойогурта - не перевищує тижня. Це строк, при якому всі корисні речовини, потрапляючи в організм, зберігають свої цілющі властивості й не шкодять загальному здоров’ю.

Литература: ДСТУ 2925-94 «Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни та визначення». ДСТУ 3230 – 95 «Управління якістю та забезпечення якості, терміни та визначення». Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004 – ХІІ. Закон України «Про захист прав споживачів» від 30 червня 1999 р. № 738 – ХIV. Стандарт „Загальні технічні умови. Продукти молочні. Йогурти”. Белашитская Т. П., Винник Г. В. А чем говорит упаковка?// Упаковка. – 1999 г. – №3. – с. 48 – 49. Волков А.С. Обзор рынка молочной продукции Украины // Журнал «Молочная промышленность». - №7. – 2005. – С. 42-49. Волков А.С. Россия и Украина: эволюция системы сбыта // Журнал «Молочная промышленность». - №3. – 2005. – С. 23-28. Гавва О. О. , Масло М. А. Особливості пакування харчових продуктів // Упаковка. – 2001 р. - № 4 . – стор. 36-38. Гринберг Н. Доу-пак – Саврименная упаковка для напитков // Тара и упаковка. – 2001 г. - № 5 . – с. 32-33. Житніков А.В. Біойогурти – на здоров’я. // Газета „Новини Полтави”. - №12. – 2005. Иванов Ю. Г. Кисломолочная продукция. – Смоленск: Русич, 1997 г. – 512 с. Інтернет ресурси: http://www.korespondent.net. Кирьякова Анна. Обзор ситуации на рынке йогуртов // Журнал „Експерт”. - №5. – 2005. – С. 33-36. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за редакцією проф. Апопія В. В., проф. Гончарука Я. А.) Львів, видавництво ЛККА, 2001 – 450с. Коробкина З. В. Товароведение вкусовых товаров. – М.: Экономика, 1986 р. - 208 с. Кравченко П.М. Растут обороты молочной промышленности // Журнал «Пивное дело». - №1. – 2006. – С. 25-27. Крапельникова Т.П. Молочні бренди. Проблеми просування на ринку // Журнал «Маркетинг». - №8. – 2004. Немарин М.О. Нові корисні бактерії // Газета «Львівський дзвін». - №7. – 2005. Нові види упаковок // Харчова і переробна промисловість. – 1997 р. - № 5. – стор. 36-39. Новости мира упаковки // Мир упаковки. 2006 г. - № 2. – стор. 14. Опарін Н.А. Нові можливості для розвитку молочної галузі // Газета «Україна молода». - №4(16). – 2005. Петляков Г. Я. Новые решения упаковки жидких продуктов // Пиво и напитки. – 1999 г. - № 5. – стор. 20. Пікож В. Крок за кроком // Упаковка. – 2001 р. - № 1. – Стор. 28-30. Рудольф В. В., Орещенко А. В., Яшнова П. М. Производство кисломолочной продукции: Справочник. – СПб: изд-во «Профессия», 2000 г. – 360 с. Самохвалов С. Транспортна тара // Харчова і переробна промиловість. – 1997 р. - № 4. – с. 34. Сирохман І. В., Задорожний І. М., Пономарьов П. Х. Товарознавство продовольчих товарів. Підручник. – К.: Лібра, 1998 р. - 632 с. Стельмах І.В. Чи буде розвиватися молочна промисловість? // Газета «Обрій». - №4. – 2007 року. Стрельникова М.В. Экспорт и импорт молочной продукции // Журнал «Пивное дело». - №4. – 2005. – С. 14-18. Тихомиров В. Г. Технология производства кисломолочной продукции. – М.: Колос, 1999 г. – 448 с. Товарный справочник. – М.: Экономика, 1997 г. – 174 с. Товарознавство продовольчих товарів (лабораторний практикум): Навчальний посібник / Є. В. Тищенко, Г. Б. Рудавська, М. П. Орлова та ін. – К.: Київ. держ. торг. – економ. Ун-т, 2000 р. – 411с. Український ринок йогуртів / Інтернет ресурси: http://www.korespondent.net. Шепелёв А. Ф., Мхитарян К. Р. Товароведение и экспертиза вкусовых и алкогольных товаров. – Растов – на – Дону: «МарТ», 2001 г. – 208 с.