Выводы:Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки і сформулювати наступні рекомендації щодо подальшого розвитку роботи виробників на ринку морозива.
Обсяги продажу морозива значно зросли, ознаменувавши початок літнього сезону. «Перспективи сезону-2008 оцінювати поки що рано, бо вони дуже залежать від погодного чинника, — говорить президент асоціації «Українське морозиво» Ігор Борковський. — Наприклад, торік в умовах переважно прохолодного літа українські молочні підприємства зменшили обсяги виробництва морозива на 2,1% до 105,5 тис. т. Водночас за 2001 і 2002 роки, які були досить жаркими, вони нарощували виробництво морозива більш як на 14%. Таким чином, загальна тенденція до збільшення попиту на морозиво зберігається».
Утім, у торішньому зменшенні обсягів виробництва дехто вбачає сигнал про те, що внутрішній ринок наближається до межі свого екстенсивного зростання. Отже, виробникам слід готуватися до того, що збільшувати обсяги продажу можна буде тільки за рахунок ринкової частки конкурента. Зовнішні ринки збуту вітчизняним виробникам морозива не допоможуть. Хоча українське морозиво зараз купують не тільки в Росії, а й у Латвії та Литві, Чехії та Словаччині й навіть США та Ізраїлі, а минулого року експорт учетверо перевищив імпорт (відповідно 880 і 220 тонн), конкуренція на ринках цих країн за лояльність споживача значно жорсткіша, ніж в Україні. Тому експортний ринок українськими виробниками всерйоз поки що не розглядається. «Морозиво «Геркулес» популярне й за кордоном, однак пріоритетом для нас усе-таки є вітчизняні споживачі, — розповідає директор з виробництва ЗАТ «Геркулес» Тетяна Мороговська. — Свого часу ми витіснили майже всіх закордонних конкурентів, однак, якщо зараз почнемо завойовувати зарубіжжя, ситуація може змінитися не на нашу користь».
Проте і в Україні територіальні ринкові ніші вже зайнято. Річ у тім, що, за винятком виробників загальнонаціонального масштабу — Житомирського маслозаводу (ТМ «Рудь»), Київського холодокомбінату № 2, фірм «Ласунка», Луганськхолод, «Троянда» і «Геркулес», вітчизняні виробники морозива орієнтуються переважно на ринок свого регіону і майже всі займають на місцевому ринку панівне становище.
Набагато ефективнішим способом мінімізації тиску з боку конкурентів є пошук відносно вільної асортиментної ніші. Адже фахівці зазначають, що такі ніші є. І виробники їх активно шукають. Так, за даними асоціації «Українське морозиво», нині в Україні випускається близько 140 видів морозива, з яких близько 40 — новинки. Фахівці говорять, що асортимент морозива на українському ринку значно ширший, ніж на російському, що свідчить про значно сильнішу конкуренцію. І якщо раніше, за словами Ігоря Бортковського, вироблялося тільки морозиво молочної та комбінованої категорій, то зараз з’явився масовий попит на продукцію третьої з основних асортиментних категорій морозива — фруктовий лід.
Водночас втрачає свою привабливість колись найпопулярніший сорт морозива — пломбір (стандартний та з різними фруктовими наповнювачами). Як зазначає президент Житомирського маслозаводу Петро Рудь, на пломбір з різними наповнювачами досі припадає 50-60% продажу продукції заводу завдяки ціновій доступності цього виду морозива. Однак останнім часом, за його словами, ринкова частка пломбіру постійно зменшується, поступаючись середньоціновим і дорогим сортам. Тож, поки більшість виробників «юрмиться» в нижній та середній цінових нішах, Житомирський маслозавод зосередив основні зусилля на виробництві дорогих сортів морозива. На думку представників компанії, елітні сорти морозива є локомотивом для просування на ринок менш дорогих видів продукції торгової марки «Рудь».