Суть, механізми і соціальні наслідки економічного зростання.

Содержание: ВСТУП 3 1. Сутність економічного зростання 4 2. Типи економічного зростання 6 ВИСНОВКИ 10 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11

Вступление:Проблеми економічного зростання гостро постали перед людством у XXI ст. Хоча вперше про економічне зростання заговорили меркантилісти, фізіократ Ф.Кене. Протягом останніх десятиліть однією з найважливіших цілей економічної політики уряду будь-якої країни є стимулювання економічного зростання, підтримка його темпів на стабільному рівні. Усе це вимагає чіткого уявлення про економічне зростання, фактори його стимулювання і стримування. Економічне зростання - складне явище. З цього приводу відомий американський історик-економіст Б.Селігмен зазначав, що задовільна теорія економічного зростання повинна враховувати природні ресурси, політичні інститути, законодавство, а також багато психологічних і соціальних факторів. Розробка такої всеохоплюючої теорії, на думку вченого, – майже нездійснене завдання. Головною метою економічного зростання є збільшення обсягів економічних благ, що сприяє поліпшенню життя населення, створенню стабільної сприятливої соціально-політичної ситуації в країні, підвищенню її міжнародного авторитету. З точки зору етимології (походження) терміну «зростання» близьким є поняття «розвиток», але останнє ширше за змістом. Економічний розвиток – це процес переходу країни від одного стану економіки до іншого, більш досконалого – тобто якісно нового на основі відповідних структурних та інституціональних зрушень. Комплексно це проявляється в якісному вдосконаленні всієї економічної системи.

Выводы:Таким чином, результати дослідження дають підставу зробити наступні висновки та узагальнення: Економічне зростання означає збільшення реального ВВП країни за рік порівняно з попереднім роком. Воно дає змогу повніше задовольняти потреби людей, скорочувати тривалість робочого дня і збільшувати час відпочинку, подовжувати тривалість освітньої та професійної підготовки молодого покоління, полегшує розв'язання проблеми обмеженості ресурсів. Загалом економічне зростання дає нації змогу повніше реалізувати її економічні цілі та здійснювати нові виробничі й соціальні програми. Для характеристики економічного зростання використовується ряд показників, за допомогою яких вимірюється результативність застосування окремих чинників виробництва. Економічне зростання визначають чотири групи факторів: 1. Фактори пропозиції: а) кількість та якість природних ресурсів; б) кількість та якість трудових ресурсів; в) капітал; г) технологія. 2. Фактор попиту – це таке макросередовище, в якому сукупні видатки достатні для того, щоб національна економіка змогла повністю реалізувати свій виробничий потенціал, який визначають фактори пропозиції. Від чинників сукупного попиту залежить реалізація національного продукту, що зріс, тобто всі елементи сукупного попиту повинні забезпечувати повну зайнятість всіх ресурсів, що збільшуються. Крім того, до чинників, пов'язаних з сукупним попитом, відноситься і ефективний розподіл ресурсів. 3. Фактор ефективності передбачає, що національна економіка продукує товари й послуги з найнижчими витратами (виробнича ефективність), і ресурси спрямовуються на виробництво найцінніших для суспільства життєвих благ (розподільна ефективність). 4. Четверта група – це соціокультурні та інституційні чинники, які можуть сприяти економічному зростанню або стримувати його.

Литература: Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2004. – 851 с. Базилевич В.Д., Попов В.М., Базилевич К.С. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес,2004. – 615 с. Богиня Д., Волинський Т. Питання макроекономічної стабiлiзацiї в Українi // Економiка України. – 2004. – №2. – 75 с. Бураковський І.В. та ін. Міжнародні економічні відносини: Система регулювання міжнародних економічних відносин. – К.: Либідь, 2004. – 247 с. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – К.: Основи, 2004. – 336 с. Долан Э. Макроэкономика. – СПб: Литера плюс, 2004. – 314 с. Задох А. Макроекономіка: курс лекцій. – К.: Знання, 2002. – 277 с. Климко Г.Н. та ін. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. – К.: Знання, 2004. – 251 с. Ковальчук В.М. Макроекономіка: теоретичний аспект. – Підручник. – Т.: Астон, 1996. – 260 с. Макконнелл Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. – М.: Республика, 2005. – 247 с.