Вступление:Актуальність теми. Входження незалежної України до світового наукового та інформаційного простору актуалізує питання всебічного збагачення, збереження та захисту інтелектуально-духовного потенціалу суспільства, що є гарантом динамічного розвитку країни. Документально-інформаційна підтримка національних інтересів держави в збереженні й якісному відтворенні вітчизняного наукового потенціалу стає одним з пріоритетних напрямів діяльності бібліотек.
Виокремлення масиву наукових видань як самостійного об’єкту історико-бібліотекознавчого дослідження, зумовлено вимогами загальносвітової ситуації, коли в умовах активного розвитку традиційного і міжгалузевого знання вчасне, розумне, диференційоване формування фонду означеної групи видань набуває першочергової важливості саме для міжнародної діяльності бібліотеки, яка забезпечує ознайомлення суспільства з первинною науковою інформацією та змістом наукової спадщини. Тому вирішення кола питань, пов’язаних з історичними чинниками і закономірностями формування фонду наукової літератури, змістом фонду цієї літератури, співвідношенням галузевої, видової та мовної структури, вдосконаленням системи його комплектування вважається актуальним та необхідним завданням у визначенні стратегії розвитку наукових бібліотек, в тому числі і Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (НБУВ).
Основоположні принципи формування масиву наукової літератури були закладені під час її заснування. За висловом одного з авторів концепції створення Національної бібліотеки Української Держави (1918 р.) В.О.Кордта, “одним з найважливіших і серйозних завдань кожної культурної держави є заохочення та розповсюдження освіти, наук і мистецтв серед своїх громадян, а першою умовою для досягнення цієї мети потрібно вважати наявність й доступність необхідної наукової літератури у найширшому обсязі”. Майбутня установа розглядалася як центральне книгосховище, що містить найбільше зібрання творів всесвітньої наукової літератури, котрі необхідні сучасникам та прийдешнім поколінням для винятково наукових і загальноосвітніх цілей.
Наукова спадщина багатьох століть представлена рукописними, друкованими і машиночитаними науковими творами, які збережено й введено до суспільного та наукового обігу бібліотек. Історичні особливості створення їх документних фондів, сучасний розвиток матеріальних форм фіксації і розповсюдження інформації, зокрема наукової, зумовили жанрове й видове розмаїття наукових видань, що представлені в складі її історико-культурних і сучасних фондів загального збереження. Тому, система наукових видань у структурі документного фонду бібліотеки в історичній ретроспекції і сучасному контексті його організації та наукового освоєння вперше стає предметом нашого дослідження.
Водночас сьогодні гостро відчувається невідповідність між швидким розвитком наукового знання, зафіксованого в документній формі, і обмеженими можливостями фахівців для його пошуку та освоєння. Це вимагає від універсальної наукової бібліотеки державного рівня вирішення завдання максимальної відповідності структури фонду наукової літератури структурі сучасного знання й запровадження інформаційного потенціалу науки до суспільного обігу.
Певні аспекти організації універсального фонду наукової літератури Бібліотеки було розглянуто фахівцями ще в 20-х р.р., наприклад, у доповідях і наукових матеріалах В.О.Кордта, публікаціях М.І.Сагарди, Ю.О.Меженка, В.Ф.Іваницького. Зокрема, підсумкам анкетування українських бібліотек, в яких може бути більш-менш значна кількість книжок наукового характеру, присвячено статтю Я.Л.Маяковського, де вперше зроблено спробу з’ясувати галузевий розподіл наукових книжкових фондів країни, вичерпний огляд існуючих класифікацій творів друку за соціальним призначенням того часу дано в аналітичній публікації Д.А. Балики.
На особливу увагу заслуговує комплексне вивчення розвитку саме фонду бібліотек сучасного періоду через призму функціонування в його структурі системи наукових видань як основи документного фонду універсальної наукової бібліотеки загальнодержавного рівня.
Мета дослідження полягає у вивченні питання міжнародного співробітництва в галузі бібліотечної справи. Основні завдання дослідження:
дослідити сучасний стан та перспективи розвитку міжнародного інформаційного суспільства;
вивчити історію питання міжнародного співробітництва в галузі бібліотечної справи;
охарактеризувати сучасну структуру міжнародного співробітництва в галузі бібліотечної справи. Об’єктом дослідження є бібліотечні фонди як сукупність усіх різноманітних книжкових, журнальних, газетних та інших друкованих і недрукованих джерел інформації, що запроваджуються Бібліотекою до міжнародного суспільного, наукового й культурного обігу.
Предмет дослідження – історія формування, реалії та перспективи розвитку міжнародного фонду наукової літератури як сукупності всіх видів наукової інформації, що, завдяки своїй історико-культурній та науково-інформаційній, освітній і пізнавальній цінності, є об’єктом фондотворення бібліотеки.
Методологічною основою є комплексний підхід до дослідження предмету, який ґрунтується на принципах історизму та наукової об’єктивності, використано історико-порівняльний, історико-бібліотекознавчий, системний підхід і книгознавчий аналіз. Для реалізації дослідницьких завдань застосовувалися такі спеціальні методи: історико-статистичний, моделювання.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що із залученням джерельної бази досліджено історію розвитку системи документопостачання бібліотек.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження можуть використовуватися в практиці діяльності бібліотек, а також для підготовки спеціальних курсів з історії бібліотечної справи, бібліотеко-, фондо- і книгознавства, написання реферативних робіт.
Джерельною базою дослідження є законодавчі акти, опубліковані праці про діяльність НБУВ, спеціальні дослідження, присвячені різним періодам розвитку установ, наукові праці з історії та теорії книгознавства, бібліотекознавства, документознавства, матеріали фахових науково-практичних конференцій.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.