Особливості нормування та оплаті праці жінок в Україні

Содержание: Вступ 3 Розділ І. Загальні положення про нормування праці жінок 5 1.1. Рівність прав жінок як один з ключових аспектів законодавства про працю 5 1.2. Специфіка нормування праці жінок в аспекті сучасної гендерної політики в Україні 8 Розділ 2. Реалізації державної політики щодо рівних конституційних прав та подолання гендерних проблем в аспекті оплати праці жінок в Україні 16 2.1. Зміст та основні принципи та характеристики оплати праці в Україні 16 2.2. Особливості регулювання оплати праці жінок 24 ВисновкИ 29 Список використаної літератури 31

Вступление:Актуальність роботи. Сьогодні жінки складають 54% від загального населення України. Рівність прав чоловіка та жінки - тобто гендерна рівність - офіційно зафіксована в чинному українському законодавстві. Але, на жаль, реалії є іншими. Так, наявна відсутність паритетного представництва жінок у прийнятті важливих стратегічних рішень на вищих представницьких та управлінських рівнях. Серед підприємців кількість жінок складає 30%. В основному вони зайняті в малому та середньому бізнесі, у великому бізнесі жінки - рідкість. У Верховній раді 6 скликання є 10% жінок. У міністерствах та відомствах, серед губернаторів - тобто, на керівних посадах - кількість жінок також дуже невелика. Крім того проблемним залишається економічне становище жінок. На практиці середня заробітна плата жінок складає 68,6%, тобто дві третини від зарплати чоловіків. Ця проблема набуває особливої гостроти, коли жінка досягає пенсійного віку - адже розмір пенсії залежить від рівня заробітної плати. Пенсія жінок, за прогнозом, через 20-30 років становитиме у середньому 40-45% пенсії чоловіків. До того ж жінка працює фактично на чотири-шість годин більше, ніж чоловік. А праця у домашньому господарстві, незважаючи на те, що вона не з легких, не враховується як продуктивна. В Україні у галузях освіти, медицини, культурі, сфері послуг працюють переважно жінки. Рівень оплати праці в цих галузях є найнижчим, оскільки вони фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Нещодавно Європарламент ухвалив доповідь щодо існуючої в Євросоюзі нерівності між жінками та чоловіками в оплаті праці. За даними доповіді, в середньому європейська жінка отримує на 15 відсотків нижчу платню порівняно з чоловіком за однаковий обсяг роботи. Цей показник навіть вищий у приватному секторі, де нерівність у платні сягає 25 відсотків. Незважаючи на те, що закон про рівні права жінок і чоловіків діє в Євросоюзі вже більше 30 років, гендерна нерівність в оплаті праці все ще зберігається і коливається від 4 до 25 відсотків у різних країнах Європейського співтовариства. У зв'язку з цим Європейський Парламент доручив Єврокомісії вже до кінця 2009 року розробити та представити на розгляд депутатів нові законодавчі пропозиції щодо захисту жінок від трудової експлуатації та впровадження системи компенсацій її жертвам. У зв’язку з вищевикладеним, актуальність питання нормування та оплати праці жінок в умовах сьогодення є очевидним. Метою цієї роботи є теоретичний аналіз та дослідження ключових аспектів специфіки системи нормування та оплати праці жінок. Головними завданнями дослідження є: ґрунтовне дослідження трудового законодавства України на предмет визначення кола норм та розкриття їх особливостей в аспекті нормування та оплати праці жінок, дослідження характеристик існуючих пільг та гарантій праці жінок та практики їх закріплення в умовах трудового договору та нормах чинного законодавства України. Об'єктом дослідження є праця жінок. Предметом дослідження є система норм, що регулюють особливості відносини в процесі здійснення трудової діяльності жінками в частині нормування та оплати праці останніх. Методологічна основа дослідження базується на позитивному та критичному аналізі нормативно - правової інформації, наукової літературі з цього приводу, методі, принципах, джерелах трудового права. В дисертації були використані формально - логічний та історичний методи, метод порівняльно - правового, техніко - юридичного та системного аналізу. Джерельна база. Для написання роботи використано нормативні матеріали органів влади та управління, наукові роботи вітчизняних та закордонних фахівців в галузі, що досліджується, статті в спеціалізованих періодичних виданнях. Структура цієї роботи. Робота містить наступну структуру: вступ, два розділи з окремими підрозділами, висновок, список використаної літератури. Обсяг роботи відповідає рекомендованим нормативам.  

Выводы:З вищевикладеного теоретичного дослідження особливостей нормування та оплати праці жінок вважаю за потрібне зробити наступні висновки: 1. В сучасних ринкових відносинах жінкам проблематично на рівних з чоловіками конкурувати на ринку праці. Цій категорії громадян без сумніву потрібна державна допомога – забезпечення всіх конституційних прав і гарантій. 2. Жінки залишаються найбільш вразливою категорією на ринку праці. Існуючі в суспільстві гендерні стереотипи заважають ефективному розвитку сучасного ринку праці і викликають ряд проблем: низька заробітна плата жінок в порівнянні з заробітною платою чоловіків; вікова дискримінація, низький соціальний статус жінки в суспільстві. Так найбільша відмінність у заробітній платі жінок і чоловіків – у високооплачуваних галузях, зокрема, в установах фінансової діяльності та державного управління, де середньомісячна заробітна плата жінок була на третину меншою, ніж у чоловіків. Найменшу заробітну плату одержують жінки, які зайняті в охороні здоров’я та надання соціальної допомоги. Так, середньомісячна заробітна плата за листопад 2007 року в фінансовій діяльності складає – 4791 грн., а охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – 1414 гр., тобто у 3,4 рази менше. В Україні жінки контролюють лише 5-10% економічних ресурсів. Вони становлять 38% усіх підприємців, які займаються індивідуальною діяльністю, очолюють 26% малих підприємств, 15% - середніх, 12% - великих. Бізнесом у промисловості керують лише 2% жінок. 3. В новій доповіді Міжнародної організації праці зазначається, що глобальна економічна криза призведе в 2009 році до серйозного скорочення зарплати мільйонів працівників в усьому світі. Ґрунтуючись на оцінках Міжнародного валютного фонду, експерти МОП припускають, що реальна заробітна плата у світі наступного року зросте у кращому разі на 1,1% (в 2008 році зростання було 1,7%), а в багатьох країнах, зокрема у промислово розвинених, цей показник може знизитися. За прогнозами, зростання зарплати в промислово розвинених країнах знизиться з 0,8% 2008-го до 0,5% наступного року. 4. Як і раніше, зберігається істотна різниця в оплаті праці жінок і чоловіків, і зменшується вона дуже повільно. І хоча співвідношення середньої зарплати жінок до середньої зарплати чоловіків збільшилося приблизно у 80% країн, величина такої зміни невелика, а в деяких країнах - незначна. У більшості країн зарплата жінок становить у середньому 70-90% від зарплати чоловіків, однак в інших регіонах, особливо в Азії, нерідко зустрічається й набагато менший відсоток. 5. Реформування системи оплати праці в Україні є найважливішим завданням що потребує невідкладного здійснення. 6. Говорячи про українські реалії слід відзначити, що згідно з результатами дослідження, проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України за підтримки Програми розвитку ООН, проблема ґендерної нерівності залишається актуальною для українського суспільства, причому характерне зростання усвідомлення цього явища і чоловіками, і жінками. Продовжує недооцінюватися роль жінки в суспільно-політичному та громадському житті, причому такі оцінки характерні навіть для експертів з ґендерних питань. За результатами дослідження, кожен другий громадянин України визнає наявність у суспільстві гендерної нерівності. При цьому більшість населення (62%) вважає, що обмежуються права жінок. 7. Вагомих результатів у подоланні гендерної нерівності можна досягти тільки за умов усвідомлення суспільством в цілому і кожною людиною зокрема, що інтелектуальний та професійний стан і розвиток людини не залежить від статі, соціального походження, кольору шкіри.

Литература: Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.1950 р., ратифікована 17.07.97 р. // Офіційний вісник України. – № 13. – 1998. Конвенція МОП № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення 1952 року Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 р., /Ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII ( 2148-08 ) від 19.10.73 р. // Бюлетень Міністерства юстиції України, 2002, 00, 2. Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996. – № 30. Кодекс законів про працю України N 322-VIII від 10.12.71. В редакції Закону N 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38 Закон України „Про оплату праці” від 24 березня 1995 року N 108/95 ВР.//В редакції Закону N 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38 Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. //В редакції закону N 1829-ІІІ від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.391 Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 9 липня 2003 року N 1058-IV.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 49-51, ст.376 Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року N 889-IV.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 37, ст.308 Закон України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР. (В редакції Закону N 980-IV від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6) Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV. (В редакції Закону N 660-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.192) Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 року N 2240-III. (в редакції Закону N 1096-IV від 10.07.2003 ВВР, 2004, N 6, ст.38.) Закон України „Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 року N 3356-XII.(В редакції Закону N 20/97-ВР від 23.01.97, ВВР, 1997, N 11, ст. 89) Закон України „Про відпустки” від 15 листопада 1996 року N 504/96-ВР. В редакції Закону N 1114-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.55 Постанова КМУ від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 16.05.95. Постанова КМУ « Про порядок визначення розміру допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв’язку із вагітністю та пологами особам, які мають постійно обчислювальний доход, та особам, доход яких повністю може бути обчислений лише за результатами роботи за рік» від 28 червня 1997 року № 651. Бабаскін А. Ю., Баранюк Ю. В. Трудове право України. — К., 2004. — 607с. Бараник З.П. Статистика ринку праці. Навч.посіб. – К.: КНЕУ, 2005 – 167 с. Бухгалтерський облік у галузях економіки : Підручник для студ. вищ. навч. закл. / В.Б. Захожай, М.Ф. Базась. – К.: МАУП, 2005. – 968с. Гендерні стратегії сталого розвитку України/за наук.ред. Л.С.Лоба нової. – К.:Фенікс, 2004. – 432 с. Гендерний розвиток в Україні: Реалії і перспективи. -К.:ТОВ “Навчальна книга”, - 103 с. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками. Завт. Наказом МОЗ України від 10.12.1999 р. – №241 – Законодавство про охорону праці. – К., 1995. – Т 3. Грузінова Л.П., Короткін В.Г. Трудове право України. — К., 2003. — 128с Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник / За ред. М.В. Кружельного. – 6-те вид. - К.: А.С.К., 2003. – 266с. Журженко Т. Социальное воспроизводство и гендерная политика в Украине. – Харьков: Фолио, 2001. Законодавство України про працю: Збірник законодавчих та нормативних актів: Кодекс законів про працю. Трудовий договір. Оплата праці. Охорона праці. Трудові спори (конфлікти) / Микола Ілліч Камлик (упоряд.). — К., 2003. — 944с. Ісакова Н., Кавуненко Л., Велтер Ф., Смоллбоун Д. Підприємці-жінки в Україні: шлях у бізнес // Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2004. - №2. Іващенко О. Робота і практики трудової зайнятості в суспільстві, що трансформується: у пошуку нових стандартів // Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2002. - №2. Ірина Грабовська. Проблеми та перспективи жінки в сучасній українській політиці// Суспільне життя. Сучасність. №6-2001 Консультації - про оплату праці. Газета „Праця і зарплата” // № 13 (497) квітень 2006р. Мезенцева Е. Гендерная проблематика в экономической теории // Введение в гендерные исследования. Ч. І: Учебное пособие / Под. ред. И.А. Жеребкиной. – Харьков: ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001. Мезенцева Е.Б. Гендер в программах социально-экономического развития: анализ международного опыта // Гендер и экономика: мировой опыт и экспертиза российской практики / Под ред. Е. Мезенцевой. – М., 2002. Науково-практичний коментар до законодавства України // Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – 4-те вид. доповн. і перероб. – К.: Видавництво А.С.К. – 2003 .– 1024 с. (нормативні документи та коментарі). Новини законодавства. Консультант приватного підприємця // № 1 (97) січень 2006р. Обеспечение равенства полов: политика стран Западной Европы. Под. ред. Ф. Гардинер М. : Идея – Пресс, 2000.- 312с. Онищенко Т., Рудяк Ю. Оплата праці: податковий та бухгалтерський облік. — 2-ге видання, перероб. та доп. — X.: Фактор, 2003. —320 с. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок. Затв. Наказом Міністерства охорони здоров’я від 29.12.93. №256 Законодавство про охорону праці. – К., 1995. – Т. 3. – с. 32. Пилипенко П.Д., Бурак В.Я. Трудове право України. — К., 2004. — 536с. Пузирний В. Правовий захист жінок при працевлаштуванні і прийнятті на роботу// Право України. – 2004 р. – січень. Суковата В. Стереотипи підприємництва у масовій свідомості: тендерний аналіз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2001. - №2. – с. 131-143. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юорид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, 3. Я. Козак та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. — 544 с. Чубар Л.: Права жінок в Україні, як об’єкт правового захисту// Право України. – 2000. – травень.