Вступление:Актуальність дослідження. У перші роки свого життя дитина оволодіває унікальним скарбом — мовленням, що дає їй змогу називатися людиною, зв'язує воєдино її минуле, сучасне й майбутнє, забезпечує спілкування, порозуміння, взаємодію з іншими представниками людства в цілому й найближчим оточенням зокрема. Отже, роль мови й мовлення у становленні особистості, її успішному функціонуванні в різних умовах життєдіяльності важко переоцінити.
Завдання розвитку мовлення в системі дошкільної освіти завжди посідали вагоме місце, що відбилося в усіх програмах навчання й виховання дітей. Проте сам підхід до усвідомлення завдань розвитку мовлення на основі опису, загальні підходи до організації мовленнєвої роботи в дошкільних закладах освіти змінювався неодноразово відповідно до чинної в різні часи становлення дошкільної лінгводидактики освітньої парадигми.
Сучасна філософія освіти визначила гуманістичні людиноцентристські спрямування основних стратегічних напрямів навчання й виховання дітей, що позитивно вплинуло також і на переорієнтацію завдань та змісту мовленнєвої роботи в дошкільних закладах освіти. Так, центральним завданням розвитку мовлення дітей на етапі дошкільного дитинства визначено виховання мовної особистості, тобто такої особистості, яку характеризує достатній рівень мовленнєво — комунікативної компетентності, яка вільно і творчо застосовує мову в різних ситуаціях життєдіяльності. Відтак, з-поміж ключових понять, якими оперувала й оперує традиційна дошкільна лінгводидактика, а саме: розвиток мовлення, навчання мови, — особливого змісту й значення набуває поняття мовленнєве виховання, яке є ширшим за попередні й орієнтує не тільки на розвиток мовної здібності, формування мовленнєвих умінь і навичок, а передусім на засвоєння „нормативного" мовлення й виховання високого рівня мовленнєвої культури.
Проблематика навчання опису була предметом дослідження у дошкільній лінгвометодиці (В.В.Гербова, А.Я.Зрожевська, С.В.Ласунова). Вченими описано варіативні методики навчання описового мовлення дітей дошкільного (М.М.Алексєєва, А.М.Богуш, А.М.Бородич, Л.В.Ворошиніна, Н.В.Гавриш, Е.П.Короткова, Г.М.Ляміна, Є.І.Тихеєва, О.С.Ушакова, В.І.Яшина та ін.). Хоча питання навчання дітей старшого дошкільного віку описувати інтер’єр не достатньо висвітлене у сучасній науці, що й зумовило актуальність нашої роботи.
Мета дослідження – визначити, теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати педагогічні умови навчання опису інтер’єру дітей дошкільного віку та розробити її методику.
Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:
Науково обґрунтувати зміст феномена “навчання опису інтер’єру”.
Уточнити сутність понять: “опис”, “інтер’єр”.
Виявити критерії, показники, охарактеризувати рівні сформованості мовленнєвих навичок старших.
Визначити й обґрунтувати педагогічні умови реалізації запропонованої методики.
Розробити й апробувати експериментальну методику навчання опису інтер’єру дітей старшого дошкільного віку.
Об’єкт дослідження – навчально-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку. Предмет дослідження – методичні засоби та прийоми в навчанні опису інтер’єру дошкільників. Методологічні засади дослідження склали: філософські погляди на наступність як категорію діалектики (Е.А.Баллер, В.В.Гринін, Г.Н.Ісаєнко та ін.); положення про взаємозв’язок мови, мовлення й мислення (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, О.О.Леонтьев, О.Р.Лурія, Д.Б.Ніколенко, С.Л.Рубінштейн, І.О.Синиця), роль мови у становленні мовної особистості (А.М.Богуш, О.О.Леонтьєв, Л.І.Мацько, Л.М.Паламар та ін.); психолінгвістичні підходи до комунікації та мовленнєвих операцій і дій (Т.В.Ахутіна, І.О.Зимняя, О.О.Леонтьєв, А.К.Маркова, Л.П.Федоренко), рефлексії над мовленням (Т.В.Ахутіна, О.О.Леонтьєв, О.Р.Лурія).
Теоретичними засадами дослідження виступили теорії поетапного формування мисленнєвих дій, засвоєння понять і змістового узагальнення (П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін), психологічного змісту навчання рідної мови (Л.С.Виготський, О.О.Леонтьєв), рівнів усвідомленості мови (С.Н.Бернштейн, О.М.Леонтьєв), розвивальної освіти (В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, Л.Е.Журова), мовленнєвої діяльності (Т.В.Ахутіна, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, І.О.Зимняя, О.О.Леонтьєв, О.Р.Лурія, С.Л.Рубінштейн), інтегративна теорія мовлення (І.М.Румянцева); психологічні теорії навчання дітей рідної мови і її засвоєння (П.П.Блонський, Д.Б.Ельконін, Г.С.Костюк, Г.О.Люблінська, С.Д.Максименко, А.К.Маркова, Н.О.Менчинська, Д.Ф.Ніколенко, Т.О.Піроженко та ін.); підходи мовознавців до проблеми мови й мовлення, зокрема: “функціонально-смислових типів мовлення”, “опис”, “мова опису” (Л.А.Булаховський, І.О.Білодід, О.М.Біляєв, Р.І.Вихованець, М.А.Жовтобрюх, Л.І.Мацько, О.О.Нечаєва, М.Я.Плющ, О.О.Потебня, В.М.Русанівський, Л.В.Скуратівський, Л.В.Щерба та ін.); концептуальні підходи щодо принципу наступності навчання та виховання (А.М.Богуш, М.С.Вашуленко, Л.О.Калмикова, А.М.Кухта, М.Р.Львов, Н.Є.Шиліна та ін.).
Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: а) теоретичних (аналіз лінгвістичної літератури з метою визначення істотних ознак опису; психолого-педагогічної, лінгвометодичної та програмно-методичної літератури для з’ясування сучасного стану досліджуваної проблеми; аналіз та класифікація дитячих описів; моделювання занять: уроків із розвитку мовно-мовленнєвих умінь, розробка мовленнєвих вправ і дидактичних ігор; порівняльна характеристика результатів навчання опису; формулювання висновків); б) емпіричних (спостереження, опитування дітей старшого дошкільного віку та діагностика їхнього мовлення для з’ясування рівня розвитку мовленнєвих навичок і вмінь продукувати описи; бесіди з учителями і вихователями з метою виявлення їхньої обізнаності з особливостями опису); педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний), статистична обробка даних.
Базою дослідження виступив: Дитячий садок «Слов’яночка» м. Києва. Експериментом було охоплено 50 дітей старшого дошкільного віку.
Наукова новизна одержаних результатів: визначено і науково обґрунтовано педагогічні умови методики навчання дітей старшого дошкільного віку описувати інтер’єр.
Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні в дошкільний навчальний заклад запропонованої методики.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.