Експериментальна психологія

Содержание:Вступ      I. Хід дослідження            1. Методики дослідження               2. Результати дослідження      Висновки Список використаної літератури           Додатки

Вступление:ВСТУП В особистості кожної людини домінує її соціально обумовлена сторона - спрямованість. Але в той же час не можна недооцінювати й біологічно обумовлені особливості її особистості, особливостей вищої нервової діяльності (ВНД), що проявляються в темпераменті. Темперамент - сукупність індивідуальних особливостей особистості, що характеризують динамічну й емоційну сторону її діяльності й поведінки. Причина індивідуальних особливостей поведінки обумовлена властивостями нервових процесів порушення й гальмування і їхні різні сполучення. Навчання І.П. Павлова про вплив нервової системи на динамічні особливості поведінки виділяє три основні властивості нервової системи - сила, урівноваженість, рухливість процесів порушення й гальмування. Залежно від комбінацій цих трьох особливостей нервових процесів людини розрізняють чотири основних типи темпераменту: сангвінік (сильний, урівноважений, рухливий тип ВНД); флегматик (сильний, урівноважений, інертний тип ВНД); холерик (сильний, неврівноважений тип ВНД); меланхолік (слабкий тип ВНД). Темперамент, характер, особистість – у цих поняттях є складна внутрішня діалектика. Ми використовуємо їх для визначення людської індивідуальності - того, що відрізняє дану людину від всіх інших, що робить її унікальною. Експериментальну вибірку становлять 20 осіб,  вік досліджуваних - 15 - 27 років. З них 10 осіб чоловічої статі, 10 - жіночої. Дослідження проводилось за методикою Айзенка.  

Выводы:ВИСНОВКИ Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки про взаємовідношення типів темпераменту й характеру. За параметрами реактивності й активності виявляється той факт, що навіть у випадку ідеального збігу типів характеру й темпераменту вони не «перекривають» один одного, а залишають волю інтерпретації, тобто діагноз у відношенні незалежних один від одного масових проявів властивостей активності й реактивності може бути не точним. Це говорить про те, що поведінка людини, її темперамент і характер не можна розглядати ізольовано від сутності особистості в її цілісності, як би широко не розверталися її властивості в особистісних опитувальниках. Властивості темпераменту виявили, що показники в роботі й у спілкуванні можуть бути змішані. Це ще раз доводить, що темперамент задає динаміку психіки поведінки, але не визначає їхній зміст і напрямок. Від однакового темпераменту можна перейти до різних характерів і навпаки. Темперамент вроджений, оскільки обумовлений властивостями нервової системи людини. Виходить, людина не може змінити свого темпераменту, але в стані якось коректувати його. На основі проведених спостережень можна відзначити, що сангвінік- дитина активна, товариська. Але її інтереси й захоплення непостійні й нестійкі. Успіхи в навчанні багато в чому залежать від зацікавленості в предметі й емоційному відношенні до вчителя. Для успішного навчання дитині необхідна розрядка своєї невгамовної енергії, наприклад, фізичні вправи, заняття танцями. Дії холерика рвучкі. Він відрізняється підвищеною збудливістю, великою емоційністю. Інтереси такої дитини досить постійні. Говорить він голосно, різко, часто з вигуками. Навчальний матеріал запам’ятовує швидко, пам’ятає довго. Працює старанно, але не акуратно. Педагогам необхідно враховувати, що прояв холеричного темпераменту значною мірою залежить від спрямованості особистості. Необхідно зацікавлювати таку дитину якимись дорученнями, пропонувати їй роль ведучої або ведучого в іграх. Нові форми поведінки у флегматика виробляються повільно, але є стійкими. Він рівний і спокійний, рідко виходить із себе. Така дитина не відрізняється товариськістю, але прихильності його міцні й довгострокові. У спілкуванні з такою дитиною педагогам потрібно враховувати, що він повільно перебудовує свої навички. Такій дитині важко різко перемкнутися з одного виду діяльності на іншу. Реакція меланхоліка часто не відповідає силі подразника, особливо сильне в нього зовнішнє гальмування. У такої дитини низька працездатність, їй важко над чимось зосередитися, дуже швидко наступає стомлення. Її настрій може мінятися через дуже незначні причини. Будь-яке зауваження дорослого викликає в дитини зніяковілість. Батькам і педагогам можна порадити заохочувати будь-яку активність меланхоліка, розробити для нього чіткий і зручний ритм роботи. Про вчинки й помилки краще говорити наодинці, не забувати хвалити й заохочувати за які-небудь досягнення й успіхи.  

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.    Абдюкова Н.В. Психологічні особливості характеру. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2004. 2.    Ананьев Б. Г. Проблема формирования характера. – Л.: Педагогика, 1999. 3.    Антонова-Турченко О.Г. Психологічні особливості розвитку особистості. – К.: РНМК, 2002. 4.    До проблеми викладання курсу "Експериментальна психологія" / В. Горбунова // Соц. психологія. — 2005. — N 5. — С. 169-176. 5.    Експериментальна психологія / І.С. Гічан, О.І. Гічан. — К., 2003. — 182 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 177-178. 6.    Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус): Навч. посіб. / С.Д.Максименко, Е.Л.Носенко; Міжрегіон. акад. упр. персоналом.—К.,2002.—128с. 7.    Експериментальна психологія в схемах і таблицях: навч. посіб. / В.В. Горбунова. — К.: Професіонал, 2007. — 207 с. 8.    Експериментальна психологія: Курс лекцій / О.І. Бондарчук; Міжрегіон. акад. упр. персоналом. — К., 2003. — 118 с. 9.    Ковалев А.Г., Мясищев В.Н. Психологические особенности человека, т. 1.  – Л.: Педагогика, 1997. 10.    Краткий психологический словарь. Ред. Л.А. Карпенко, А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский. – СПб: Феникс, 1998. 11.    Лейтес Н.С. Опыт психологической характеристики темпераментов. – Типологические особенности высшей нервной деятельности человека, т. 1. Под ред. Б. М. Теплова. – М.: Высшая школа, 1996.