Становлення судової влади в Україні та її роль в захисті прав і свобод людини і громадянина

Содержание:Вступ 3 1. Історико – теоретичний огляд розвитку судової влади в Україні 5 2. Статус органів суду 10 2.1. Поняття і юридична природа судової влади 10 2.2. Судова система України 13 2.3. Правовий статус суддів 18 3. Роль судової влади України в захисті прав і свобод людини і громадянина 25 Висновок 36 Література 38

Вступление:Актуальність. Розбудова України як правової держави і формування громадянського суспільства зумовили необхідність здійснення в Україні судово-правової реформи. Однак у суспільну свідомість усе наполегливіше впроваджується думка про те, що основне завдання цієї реформи полягає у піднесенні соціального престижу суду, в тому, щоб зробити його надійним гарантом захисту прав і свобод особи, забезпечити справедливе розв'язання конфліктних ситуацій, надати суду такого статусу, за якого він був би недосяжним для сторонніх втручань, незалежним і підкорявся одному лише закону. Проте це далеко не єдине й не основне завдання при здійсненні судово-правової реформи; основним є створення судової влади, а це не є ідентичним реформуванню судової системи в цілому і, зокрема, суду як органу правосуддя. Шлях до незалежності суду пролягає через формування судової влади, яка становить єдине ціле як один із трьох видів влади. Одним із основних реальних інститутів захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні є судова влада і це чітко закріплено в ст. 55 Конституції України, зокрема, в п. 1 її зазначено: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом». Відповідно, реформування судової влади насамперед накладає певний відбиток на реальний захист прав і свобод громадян. Сьогодні вже можна відмітити, що судова реформа, незважаючи на ряд об'єктивних та суб'єктивних причин, важко, але все ж таки рухається в напрямі демократизації судової системи в Україні. Правова преса п'ять років перехідного періоду була заповнена пропозиціями і міркуваннями юридичних авторитетів щодо можливих шляхів її проведення. Однак коли реформа втілюється на практиці, в суддів виникають певні проблеми. Першим негативним явищем проведення судової реформи був її початок, коли з 29 червня 2001 р. по день публікації відповідних законів суди та правоохоронні органи були розгублені, не знали як їм чинити. Цей незначний правовий курйоз наштовхує на серйозні роздуми. За свій 25-річний юридичний стаж автор статті не пам'ятає нічого подібного в правовому полі держави. Тому, метою даної роботи є становлення судової влади в Україні та її роль в захисті прав і свобод людини і громадянина. Виходячи з поставленої мети, в даному дослідженні поставлені наступні завдання: - дослідити історико – теоретичний огляд розвитку судової влади в Україні; - охарактеризувати статус органів суду; - проаналізувати роль судової влади України в захисті прав і свобод людини і громадянина. При написанні даної роботи було використано такі методи дослідження: спеціально-юридичний, порівняльно-правовий, історико-порівняльний. Об’єктом дослідження є центральний інститут органів судової влади. Предметом дослідження є чинне законодавство, монографічні та публіцистичні дослідження з питань діяльності органів судової влади в Україні

Выводы:Джерелом державної влади в демократичній країні є народ, а законодавець (парламент) як основний носій суверенної влади народу делегує судовій владі повноваження, що стосуються здійснення конституційного контролю та правосуддя. Таким чином, судова влада набуває самостійності і незалежності, у тому числі й від законодавчої влади. Судова влада — це надання спеціальним органам держави — судам — повноважень вирішувати віднесені до їхньої компетенції питання, які виникають при застосуванні права, і здійснення цих повноважень шляхом конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного та господарського судочинства із дотриманням процесуальних форм як гарантії законності і справедливості прийнятих судами рішень. Розмежовують чотири основних етапи процесу набуття судовою владою самостійності, який розпочався з часу утвердження державного суверенітету та незалежності України: — набуття цією владою самостійного значення у структурі влади новоствореної держави; — розвиток судової системи до прийняття Конституції України 1996 р.; — подальше реформування судової системи у руслі реалізації положень чинної Конституції; — збалансування судової системи на демократичних засадах. Місце і роль судової влади в суспільстві дуже важливі, і хибним є твердження, що судова влада — це третя влада, оскільки незалежна судова влада може існувати у суспільстві лише за умови реального розподілу влади. Україна, здобувши незалежність, проголосила намір створити демократичне суспільство та побудувати правову державу, в якій мають усебічно забезпечуватися права і свободи людини, і цей намір проголошено у Декларації про державний суверенітет України, в якій зазначено: «Державна влада в республіці здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову». Одним із нагальних завдань розвитку державності в Україні було і залишається подальше реформування судової системи, що передбачає становлення в Українській державі незалежної судової влади, діяльність якої має бути спрямована на захист прав людини, забезпечення соціальної стабільності та режиму законності у державі і повинна здійснюватися виключно засобами правового характеру. Отже, для забезпечення судами основних свобод і недоторканності людини та громадянина необхідно а) реформувати органів судової влади шляхом реалізації конституційно-правових норм з питань судово-правової реформи в Україні, б) продовжити прийняття нормативно-правових актів (на рівні законів та підзаконних актів, в тому числі і процесуальних), що закріплюють порядок утворення і функціонування судових органів та їхніх структурних підрозділів, в) для повсякденного ознайомлення суддів з організацією роботи різних ланок судів, узагальнювати судову практику судів загальної юрисдикції і впроваджувати н в суддівську діяльність, г) підвищити рівень правосвідомості та правової культури суддів шляхом їхнього ефективного правового навчання та виховання з метою усунення із судової практики байдужості, тяганини, низького професіоналізму тощо, д) максимально забезпечити суддів фінансовими і матеріально-технічними ресурсами.

Литература:1. Закони України, спрямовані на реалізацію судово-правової реформи. Офіційне видання. Видавничий дім Ін Юре. — К., 2001 2. Законодавство України, що регулює діяльність судів та визначає статус суддів судів України (за станом на 1.09.1994 р.). — Українська правнича фундація. — К., 1994. 3. Закон України «Про судоустрій України» // Уряд, кур'єр. — 1002. —27 берез. 4. Штогун С.Г. Судова реформа наполовину // Уряд, кур'єр. — 2001. — 31 серп. — С. 5 5. Марочкін І.Є., Сібільова Н.В., Толочка О.М. Організація судових та правоохоронних органів // Право. — Харків, 2001. — С. 29 6. Комментарий к Конституции Российской Федерации.-М.: Изд-во БЕК, 1996.- С. 505 7. Арчер ТІ. Английская судебная система. - М., 1958. — С. 257—261; Брзбан Г. Французское администрятинноо право. — М., 1988. — С. 367; Ведель Ж. Административное іірііио Фран-ции. — М., 1973. — С. 34—35. 8. Сравнительное конституционное право. — С. 645 9. Фукидид. История. — Т. 1. — Кн. 2. — М., 1915. - С. 120 10. Арістотель. Політика/Пер. здавньогр.тапередм. О. Кислюча. — К., 2000. — С. 82 11. Локк Джон. Избранные философские произведения в двух томах. — Т. 2. — М., 1960. С. 50-51. 12. Брынцев В.Д. Судебная власть (правосудие). Пути реформирования в Украине. — X., 1998. - С. 149-150. 13. Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-ї річниці незалежності України. — К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. — С. 202 14. Конституція України. — К., 1996. — С. 95 15. Законодавство України, що регулює діяльність судів та визначає статус судців України. — К., 1994. - С. 65 16. Про Концепцію судово правової реформи в Україні Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року // Відомості Верховної Ради - 1992 - №30 - Ст 426 17. Олійник А Ю Окремі проблеми визначення поняття конституційних свобод і недоторканності людини в Україні // Науковий вісник НАВСУ — 2003 - № З С. 146 18. Про судоустрій в Україні Закон України від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради - 2002 - № 27-28 — Ст. 180 19. Кримінальний кодекс України Закон України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради - 2001 - № 25-26 - Ст. 131 20. Бойко В Проблеми правосуддя в Україні і шляхи їх вирішення // Право України - 2002 - № З. С. 4 21. Про адвокатуру Закон України від 19 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради — 1993 - № 9 - Ст. 62 22. Стефанюк В, Богданов Л, Попов Ю Організаційно-правові та технічні засади аудюфіксування судового процесу // Право України — 2002 — № 4. С. 12 23. Про мови в Українській РСР Закон Української РСР від 28 жовтня 1989 року // Відомості Верховної Ради - 1989 - № 45 - Ст 631 24. Стефанюк В, Богданов ЛПроблеми конституційного та адміністративного правосуддя при застосування норм Конституції України та інших законів // Право України - 2002 - № 2. С. 5 25. Стефанюк В, Проблеми конституційного та адміністративного правосуддя при застосування норм Конституції України та інших законів // Право України - 2002 - № 2. С. 5