Державне регулювання операцій емітентів на ринку цінних паперів

Содержание:Вступ             3 Розділ 1. Теоретично-методичні основи діяльності емітентів на ринку цінних паперів            5     1.1 Емітунт, як суб’єктринку цінних паперів           5     1.2 Основні операції емітентів на ринку цінних паперів           9 Розділ 2. Державне регулювання операцій емітентів на ринку цінних паперів в Україні та недоліки даного регулювання              13     2.1 Завдання, спрямованість та форми державного регулювання операцій емітентів на ринку цінних паперів (обмеження щодо залучення або розміщення коштів, фінансові нормативи, ліквідність)             13     2.2 Недоліки державного регулювання діяльності емітентів, що відображається на операціях, здійснюваних даним суб’єктом ринку цінних паперів              19 Розділ 3. Шляхи удосконалення та зарубіжний досвід державного регулювання ринку цінних паперів             25     3.1 Напрям удосконалення державного регулювання діяльності елементів фондового ринку України             28     3.2 Розробки оптимальної схеми державного регулювання операцій емітентів           28 Висновки                33 Список використаної літератури              36

Вступление:Актуальність теми. У сучасному світовому господарстві істотно змінюється та помітно посилюється роль фінансових ринків. На початку нового століття розвиток міжнародних фінансових ринків характеризується посиленням процесів глобалізації, лібералізації та інтернаціоналізації, інституціоналізації і універсалізації фінансових інститутів, розширенням ринків цінних паперів, втіленням фінансових інновацій і технологій. Зміни світової фінансової системи зумовили переоцінку ефективності існуючих національних та наднаціональних регулятивних структур. Поглиблення господарських зв`язків та зростання взаємозалежності національних фінансових систем вимагають підвищення ролі регулювання операцій емітентів на ринку цінних паперів, які відіграють вирішальну роль у мобілізації. Формування державного регулювання операцій емітентів на ринку цінних паперів в умовах трансформаційних економік характеризується якісними та кількісними змінами у самому механізмі регулювання, яке здійснюється з урахуванням сучасних тенденцій розвитку світових фінансових ринків. Актуальність наукової розробки даної теми для України сьогодні зумовлюється дією наступних взаємопов’язаних між собою факторів. По-перше, фінансове ресурсозабезпечення економічного розвитку в умовах переходу до ринкової економіки неможливе без використання механізмів ринку цінних паперів; по-друге, стабільний економічний розвиток країни залежить від адекватної системи регулювання операцій емітентів на ринку цінних паперів, яка формує економічні, правові та соціальні передумови, необхідні для залучення капіталів у реальний сектор; по-третє, задля побудови власної оптимальної моделі розвитку та регулювання ринку цінних паперів з урахуванням особливостей економічного розвитку України необхідним є визначення ефективних принципів, методів та інструментів існуючих систем регулювання ринків цінних паперів; по-четверте, враховуючи спрямованість стратегічого курсу України на широку інтеграцію у світове господарство, і до світових фінансових ринків. Вивчення державного регулювання операцій емітентів на ринку цінних паперів, безумовно, актуальним з науково-практичної точки зору і відповідно можливості його широкого використання в умовах системної трансформації економіки України. Упродовж розвитку економічної думки проблеми ринку цінних паперів та його регулювання розглядалися в роботах Дж. Кейнса, А. Маршалла, Дж. Хікса, які започаткували дослідження капіталу, його різних форм та змін у широкому соціально-економічному контексті. В подальшому цей різновид капіталу досліджували М.Агарков, М.Алексеєв, М.Альохін, Е.Бредлі, М.Гамільтон, Дж.Герлі, Р.Гільфердінг, Л.Гітман, Р.Голдсміт, А.Гропеллі, М.Джонк, М.Дикмен, У.Зилберг, Дж.Лорі, Г.Маркович, Я.Міркін, Є.Нікбахт, Дж.Сорос, Р.Тьюлз, Ф.Фабоцці, С.Фішер, В.Шарп та інші. Останнім часом проблемі становлення та функціонування ринку цінних паперів приділяють увагу в своїх працях О.Барановський, М.Бурмака, С.Глущенко, М.Гольцберг, В.Євтушевський, В.Корнєєв, В.Кудряшов, В.Кузьмінський, Д.Леонов, В Лінніков, О.Мендрул, А.Мертенс, О.Мозговий, О.Оскольський, В.Шелудько та інші вчені.  Однак, у зазначених роботах, присвячених розкриттю різних аспектів функціонування ринків цінних паперів, не міститься чітких заходів держави щодо регулювання операцій емітентів на ринку цінних паперів в умовах трансформації економіки. Крім того, у сучасній українській економічній літературі ще грунтовно не досліджувались складові та інструментарій системи регулювання ринків цінних паперів у перехідній економіці, враховуючи макроекономічні та інституціональні передумови становлення цих ринків. З огляду на актуальність теми метою курсової роботи є теоретичне осмислення специфічних закономірностей державного регулювання ринків цінних паперів. Досягнення поставленої мети курсової роботи передбачає розв`язання наступних завдань дослідження: – розкрити сутність емітента, як суб’єкта ринку цінних паперів; – визначити основні операції емітентів на ринку цінних паперів; – розкрити завдання, спрямованість та форми державного регулювання операцій емітентів на ринку цінних паперів; – охарактеризувати недоліки державного регулювання діяльності емітентів, що відображаються на операціях, здійснюваних даним суб’єктом ринку цінних паперів; – визначити напрями удосконалення державного регулювання діяльності емітентів на фондового ринку України; – розробити оптимальну схему державного регулювання операцій емітентів. Об’єктом дослідження є процес становлення ринку цінних паперів в Україні. Предметом дослідження є особливості державного регулювання операцій емітентів на ринку цінних паперів. Методи дослідження. Дослідження побудовано на основі логіко-діалектичного методу пізнання. При цьому автор користувався такими інструментами економічного аналізу, як індукція та дедукція, функціонально-системний аналіз, визначення прямих та зворотних зв’язків між економічними явищами та процесами, спостереження, статистичний метод.

Выводы: З проведеного дослідження можна зробити висновок, емітентами цінних паперів в Україні є ті, хто зацікавлений у короткостроковому або довгостроковому фінансуванні своїх поточних і капітальних видатків і при цьому може довести, що йому як позичальникові, боржникові й підприємцеві можна довіряти. Взагалі емітенти цінних паперів можуть самі розмістити (тобто продати) свої зобов'язання у вигляді цінних паперів. Однак складний механізм емісії в умовах конкуренції, потреба в гарантованому розміщенні цінних паперів вимагає не тільки більших видатків, але й професійних знань, спеціалізації, навичок. Тому емітенти в переважній більшості випадків користуються послугами професійних посередників - банків, фінансових посередників, інвестиційних компаній. Всі вони в цьому випадку, як організатори й гаранти, є посередниками на ринку цінних паперів. Ті, хто вкладає кошти в цінні папери з метою отримання доходу, є інвесторами. На ринку грошових цінних паперів у якості інвесторів домінують банки, які в той же час як посередники частково розміщають короткострокові папери у своїх клієнтів. На ринку пайових цінних паперів спостерігається історична еволюція від переваги індивідуальних інвесторів до домінування інституційних інвесторів. Поява інституційних інвесторів - важливий етап у розвитку ринку цінних паперів. Виникає можливість надзвичайного розширення кола покупців фінансових інструментів, і відповідно розосередження ризику інвестування коштів у цінні папери. Приватні особи, як маса, населення починають вкладати кошти в цінні папери лише тоді, коли вони досягають достатнього рівня особистого багатства, яким потрібно управляти, тобто тримати у формі капіталу - фінансових активів, що приносять дохід. Розвиток фондового ринку в Україні відбувається поступово. Практично усі суб'єкти економічних відносин, безпосередньо стикаються з обліком операцій з цінними паперами, а значить, виникає потреба враховувати в практичній діяльності особливості операцій з цінними паперами, так чи інакше, брати участь на ринку цінних паперів. Необхідно відмітити, що сьогодні перед українським ринком цінних паперів постає ряд проблем, швидке і ефективне рішення яких стане поштовхом до його подальшого розвитку. Це такі завдання, як: - контроль за діями учасників ринку цінних паперів з метою обмеження монополістичної діяльності; - комп'ютеризація фондового ринку і створення єдиного інформаційного простору для підвищення інформованості суб'єктів ринку; - захист інтересів інвесторів і потреба удосконалення процедури реєстрації цінних паперів та захист їх від підробки; - встановлення чітких засобів відповідальності державних та комерційних структур за порушення процедури випуску та обігу цінних паперів. В ході державних реформ була досягнута деяка стабілізація в економіці, зокрема значно були уповільнені темпи інфляції, забезпечувалася певна стабільність національної валюти, що, певно, сприяло становленню та зміцненню біржового ринку і торгівлі цінними паперами. Зараз підприємства можуть інвестувати кошти в державні цінні папери та одержувати при цьому деякий прибуток. Тим не менше, процеси, що відбуваються в нашій країні, повинні призвести до нормального функціонування системи цінних паперів, що в кінцевому рахунку покращить інвестиційний клімат в Україні, сприятиме розвитку національного виробництва. Основними перспективами розвитку сучасного ринку цінних паперів на нинішньому етапі є : – концентрація і централізація капіталів; – інтернаціоналізація і глобалізація ринку; – підвищення рівня організованості і посилення державного контролю; – комп'ютеризація ринку цінних паперів; – нововведення на ринку; – секьюритизація; – взаємодія з іншими ринками капіталів. Тенденції до концентрації і централізації капіталів має два аспекти стосовно ринку цінних паперів. З одного боку, на ринок втягують нові учасники, для яких дана діяльність стає основною , а з іншої йде процес виділення великих, ведучих професіоналів ринку на основі як збільшення їхніх власних капіталів(концентрація капіталу), так і шляхом їхнього злиття в ще більш великі структури ринку цінних паперів(централізація капіталу). У результаті на фондовому ринку з'являються торговельні системи які обслуговують велику частку всіх операцій на ринку. У той же час ринок цінних паперів притягає усі великі капітали суспільства. Інтернаціоналізація ринку цінних паперів означає, що національних капітал переходить границі країн, формується світовий ринок цінних паперів, стосовно якого національні ринки стають другорядними. Ринок цінних паперів приймає глобальний характер. Торгівля на такому глобальному ринку ведеться безупинно. Його основу складають цінні папери транснаціональних компаній. Надійність ринку цінних паперів і ступінь довіри до нього з боку масового інвестора прямо зв'язані з підвищенням рівня організованості ринку і посилення державного контролю за ним. Крім того, світова криза значно вплинула на фінансовий ринок України. За нових умов держава має стати активним учасником фінансового ринку не тільки як регулятор, а й як власник окремих фінансових інститутів та активів. Причому, на нашу думку, це матиме не тимчасовий характер, а триватиме досить довго. Існують підстави прогнозувати появу нових форм та механізмів втручання державних органів у діяльність фінансових інститутів, висування жорстких вимог до діяльності провідних менеджерів компаній, обмеження їхніх фінансових апетитів. Водночас криза може відіграти і цілком позитивну роль: у моменти тотального здешевлення всіх активів на ринку виживуть тільки найсильніші учасники, всі неефективні організації або зникнуть, або будуть поглинуті лідерами, відтак у фінансовому секторі реальною стане концентрація капіталів. У цих умовах існує свій шанс і для України – нарешті прийде розуміння того, що орієнтація вітчизняної економіки лише на традиційні галузі себе вичерпала. Місце України у світовому економічному просторі необхідно починати відвойовувати заново – через проведення структурних реформ та розвиток сучасних перспективних галузей.  

Литература:1.    Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292. 2.    Рішення ДКЦПФР «Про затвердження положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні» від 29.07.1998 р. 3.    Рішення ДКЦПФР «Про визнання такими, що втратили чинність, рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів» від 23.06.2006 р. – http// www.rada.gov.ua. 4.    Лист Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв «Про отримання інформації з системи реєстру» від 14.09.2001 р. 5.    Берт С. Закон України „Про цінні папери та фондовий ринок”: порівняльні коментарі до деяких положень щодо розкриття інформації на фондовому ринку та використання інсайдерської інформації // Журнал „Юридичний радник”. – 2006. – №3. 6.    Богачев С.В. Фондовые методы развития промышленных корпораций: вопросы теории и практики: Монография / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти.- Донецк, 2002. – 294 с. 7.    Голоднюк І., Данейко П., Домбровскі М., Михайличенко М. Розвиток ринку фінансових послуг в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи. К.:CASE Україна, 2006. –21 с. 8.    Державне регулювання розвитку фондового ринку в Україні: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Р.Є. Демчак; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — К., 2005. — 20 с. 9.    Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3 / Редкол.: ...С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.:Видавничий центр"Академія", 2002. – 952с. 10.    Інноваційна стратегія українських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Геєц., А.К. Кінах, А.К. Семиноженко – К.: Знання України, 2002. – 326 с. 11.    Кутыркин А.Н. Финансовый рынок с элементами технического анализа. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. – 192 с. 12.    Любкіна О.В. Портфельне інвестування як напрям активізації фондового ринку України //Вісник Академії праці і соціальних відносин. - 2002. - № 2(15). - С. 142-145. 13.    Любкіна О.В. Проблеми та перспективи розвитку фондового ринку України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економика. – 2000. – Випуск 46. - С. 57-59. 14.    Международные финансы: Учеб. пособие / А.Г. Семенов, Н.А. Бударина. – Донецк: ДонНУ, 2003. – 247 с. 15.    Мезенцева О.О. Міжнародні моделі державного регулювання ринку цінних паперів 16.    Механізм інтеграції України у світовий фондовий ринок: Дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / О.М. Шарнопольська; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2005. — 173 с. 17.    Мозговой О.Н. Фондовый рынок Украины. – К.: УАННП "Феникс", 1997. – 276 с. 18.    Мокогон О. Облігації підприємств // Юридичний журнал. – 2005. – № 1. С. 110-114. 19.    Організаційно-правове регулювання діяльності учасників фондового ринку України: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Ю.О. Ровинський; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Одес. регіон. ін-т держ. упр. — О., 2005. — 20 с. 20.    Попова А.В. Поняття, ознаки та види професійних учасників ринку цінних паперів // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 1. С. 348-355. 21.    Посполітак В.В. Учасники ринку цінних паперів// Юридичний журнал. – 2005. – № 1. С.115-122. 22.    Пропозиції фінансової групи „Автоальянс” щодо покращення функціонування фондового ринку України 23.    Розвиток ринку фінансових послуг в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи. К.: Міжнародна експертна група CASE Україна, 2006. – 22 с. 24.    Ромашко О.Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000.- 240с. 25.    Рынок ценных бумаг. В. А. Галанов М.: Финансы и статистика: 2006 г., 448 с. 26.    Сітухо О. Деякі проблемні питання правового регулювання організації торгівлі цінними паперами // Юридичний журнал. – 2005. – № 1. С.125-128. 27.    Современные инструменты рынка ценных бумаг: Монография / А.Н. Кутыркин, С.В. Богачев, В.В. Рыбак, О.М Савинова / НАН Украины Ин-т экономики пром-сти. – Донецк.: ООО «Норд Компьютер», 2000. – 83 с. 28.    Стратегія економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 роки "Шляхом європейської інтеграції" / Авт. Колектив: А.С.Гальчинський, В.М.Геєць та ін. –К.:ІВЦ Держкомстату України, 2004. –416 с. 29.    Федеральный закон «О рынке ценных бумаг» от 22.04.1996 г. – http//base.consultant.ru 30.    Фондовий ринок України: особливості формування та перспективи розвитку: Дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / О.В. Любкіна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 173 с.: рис. — укp. 31.    Demirguk-Kunt A., Maksimovich V. Funding Growth in Bank-Based and Market-Based Financial Systems: Evidence from Firm Level Data. – Washington, 2001. – 36 p.- (WB Policy Research Working Paper) 32.    Levine R., Zervos S. Stock Markets, Banks, and Economic Growth. – Washington, 1996. – 46 p.- (WB Policy Research Working Paper, № 1690). 33.    Samuel C. Stock Market and Investment: The Signaling Role of the Market. – Washington, 1996. – 48 p.- (WB Policy Research Working Paper).