Выводы:Особливості розвитку науки та виробництва обумовили такі характерні закономірності наукової інформації, як її концентрація та розсіювання , а також прискорене зростання обсягів. Крім того, динамізм сучасного науково-технічного розвитку, зміни в структурі науки і господарства, обумовлені ринковими процесами, поява нових дослідницьких і технологічних методів посилює професійну мобільність вчених і фахівців, яка пов'язана з розвитком міжгалузевого знання. Оскільки професійна мобільність в період створення суспільства знань стає загальною закономірністю діяльності вчених та фахівців, постійна зміна змісту інформаційних потреб складає великі труднощі в прагненні передбачити, яка література буде потрібна для їх задоволення.
Слід зазначити, що виділяються дві групи суперечностей у бібліотечній системі. Перша група — це внутрішні суперечності у розвитку окремих книгозбірень і бібліотечних мереж: протиріччя між технологією, системою організації та використання бібліотечних ресурсів, з однієї сторони, й новими суспільними та індивідуальними інформаційними потребами і не завжди досконалою організацією їх задоволення, з іншої. Вирішення протиріч між інформаційними запитами та бібліотечними ресурсами створює ефективні умови для досягнення основної мети бібліотечного сервісу — найбільш повного задоволення інформаційних потреб при максимальному використанні ресурсів книгозбірні. В кожний даний момент структура бібліотечних ресурсів не може повністю відповідати структурі інформаційних потреб, які розвиваються випереджаючими темпами. Існуюча в якийсь період відповідність може бути порушена насамперед тому, що розвиток науки і виробництва приводить до збільшення кількості фахівців, виникнення нових інформаційних потреб, що в свою чергу змінює їх структуру. Ця нова структура інформаційних потреб виникає незалежно від того, виникають відповідні структурні зміни в бібліотечних ресурсах, чи ні. Однак задовольнити нові інформаційні потреби можна не стільки відповідними змінами в структурі бібліотечних ресурсів, які також мають постійно удосконалюватись, а, насамперед, шляхом ефективного впровадження у роботу книгозбірень обслуговування читачів в автоматизованому режимі, забезпеченні телекомунікаційного доступу користувачів до документів, інформації та знань, накопичених у фондах інших бібліотек, активному використанні електронних інформаційних ресурсів тощо.
Друга, зовнішня група суперечностей — це протиріччя, які стосуються взаємодії системи бібліотек. Вирішення цих суперечностей сприяє зміцненню єдності бібліотечної системи і в той же час допомагає вирішити й внутрішні протиріччя в окремих книгозбірнях і бібліотечних мережах. Так, протиріччя між тенденцією світового розвитку бібліотечних ресурсів, які зростають, з одного боку, і відомчою організацією бібліотек, з другого, проявляється у вигляді невідповідності між процесом бібліотечної інтеграції і формами та методами організації міжвідомчої взаємодії бібліотек. Ця суперечність вирішується шляхом сполучення централізованого планового розвитку з розширенням ініціативи та самостійності книгозбірень і бібліотечних мереж, удосконалення організаційної структури управління бібліотеками, застосування в бібліотечному функціонуванні прогресивних інформаційних технологій.
Зростання кількості публікацій, диференціація структури фондів бібліотек, ускладнення запитів читачів у плані підвищення вимог до повноти та точності й особливо до оперативності обслуговування першоджерелами та бібліографічною інформацією ставить перед книгозбірнею такі проблеми, які не можна вирішити тільки шляхом розширення й удосконалення традиційних форм її діяльності. Нові технології і сучасні засоби комунікації дозволяють це зробити. Інтенсивне впровадження комп'ютерних технологій у практику бібліотечно-інформаційної діяльності, яка є одним з основних проявів процесу інформатизації суспільства в цілому, забезпечує своєчасний і швидкий доступ користувачів до джерел інформації, одночасно підвищуючи ефективність операцій обслуговування користувачів.
Формування фонду електронних, зокрема онлайнових, документів стає невід'ємною складовою процесу формування загального фонду книгозбірні. Однак, якщо формування фондів бібліотек забезпечується відповідною законодавчою базою держави (www.nbuv.gov.ua/eb/law/), то комплектування бібліотек електронними документами потребує законодавчої підтримки та відповідної нормативно-методичної бази.
Для формування фонду електронних документів та довідково-пошукового апарату електронної бібліотеки оптимальним є технологічний процес, що ґрунтується на конвеєрній обробці документального потоку з використанням автоматизованої бібліотечної інформаційної технології, на технологічних етапах якого здійснюється доповнення бібліографічних записів рефератами наукових публікацій, систематичними індексами та електронними адресами документів.
Застосування інформаційної технології конвеєрного формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки дозволяє здійснювати технологічну обробку мережевих надходжень електронних документів. Технологічні рішення, які запропоновано для формування електронної бібліотеки НБУВ, дозволяють заощадити усі виробничі ресурси та уникнути дублювання робіт й забезпечують ефективне наукове опрацювання документів для введення їх у суспільний обіг та бібліотечно-інформаційне обслуговування споживачів.