Основні поняття та визначення в безпеці життєдіяльності

Содержание: ВСТУП 3 1. Основні поняття та визначення в безпеці життєдіяльності 4 2. Служба беспеки об'єкта економіки, її структура, підпрядкування, фінансування, завдання 13 ВИСНОВКИ 18 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 20

Вступление:Людина постійно взаємодіє з навколишнім середовищем, перетворює це середовище, а воно, у свою чергу, впливає на життєдіяльність самої людини. Тобто взаємодія людини із середови-щем, що її оточує, відбувається при наявності прямих і зворотних зв’язків. Результат взаємодії людини з навколишнім середовищем може змінюватися в широких межах: від позитивного до катастрофічного, що супроводжується загибеллю людей і руйнуванням компонентів середовища. Негативні впливи, які виникають раптово, періодично або постійно діють у системі “людина – життєве середовище” і визначаються як дія небезпек. Економічний розвиток суспільства безпосередньо залежить від його господарської діяльності. Особлива увага приділяється підприємству як первинній і провідній ланці економіки держави, оскільки саме тут створюються конкретні економічні блага, які стають першоосновою національного багатства. Ринкові відносини суттєво ускладнюють умови господарювання і посилюють конкурентну боротьбу між господарюючими суб’єктами, що може погіршувати їхній економічний стан і як наслідок – призводити до банкрутства. Тому завжди актуальним завданням в ринкових умовах господарювання є забезпечення економічної безпеки національних підприємств. Економічна безпека підприємства - це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки і устаткування), при якому гарантується найбільш ефективне їх використання для стабільного функціонування і динамічного науково-технічного і соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (погрозам).

Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Небезпека – це центральне поняття безпеки життєдіяльності і являє собою явища, процеси, об’єкти, властивості, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю чи життю людини як прямо, так і згодом. Життєвий досвід людини показує, що шкоду людині може нанести будь-яка діяльність: робота на виробництві (трудова діяльність), різні види відпочинку, розваги та навіть діяльність, пов’язана з навчанням. Умови, за якими небезпека може реалізуватися в подію, називаються небезпечною ситуацією. Катастрофа (грец.) – переворот, знищення, загибель, випадкове горе, дія якого може продовжуватися в напрямі, що визначається дією, яка відбулася. Аварія – це випадковий вихід з ладу машин, кораблів, літаків, їх пошкодження, руйнація, нещасний випадок, велика невдача. Крім небезпечних ситуацій, існують і екстремальні. Класифікація та систематизація явищ, процесів, об’єктів, які здатні завдати шкоду людині (таксономія небезпек), повністю не розроблена. Прикладом таксономії небезпек може бути такий поділ: за походженням (природна, техногенна, екологічна); за локалізацією (космос, атмосфера, літосфера, гідросфера); за наслідками (захворювання, травми, загибель, пожежі); за шкодою (соціальна, технічна, екологічна); за сферою прояву (побутова, виробнича, спортивна, дорожньо-транспортна). Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється для кожного суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування і досягнення головної мети своєї діяльності. Забезпечення всебічної безпеки підприємства потребує створення спеціального підрозділу з метою реалізації захисних заходів - служби безпеки. Створення служб безпеки обумовлено загостренням конкурентної боротьби на зовнішньому та внутрішньому ринках та поширенням промислового шпіонажу. Створення служб безпеки відображає об'єктивну потребу ділових кіл у зменшенні комерційних ризиків та підвищенні безпеки підприємницької діяльності. Як правило, ці служби очолюють колишні співробітники правоохоронних органів чи відставні офіцери розвідки та контррозвідки. Значна частина працівників - особи, які раніше приймали безпосередню участь у вирішенні питань забезпечення безпеки в державних установах. Служба безпеки підприємства створюється залежно від величини самого підприємства. Як правило, такі служби в основному створюються на великих підприємствах. В окремих випадках залежно від важливості вони можуть створюватись і на середніх підприємствах. Служба безпеки підприємства постійно має бути готовою до подолання кризової ситуації, що може постати у зв'язку з зіткненням інтересів бізнесу та злочинного світу. Для управління безпекою окремі підприємства створюють так звані кризові групи, до складу яких входять керівники підприємства, юрист, фінансист і керівник служби безпеки. Мета кризової групи - протидіяти зовнішнім загрозам з метою безпеки підприємства. Кожне підприємство можуть уточнювати і за необхідності встановлювати власні специфічні функції для охоронного персоналу з метою повного забезпечення надійної охорони суб'єкта виробництва.

Литература: Бедрій Я. Безпека життєдіяльності. – Львів: Афіша, 2000. – 275 с. Гавриленко О. П. Основи екології та безпека життєдіяльності. – К.: Ніка-Центр, 2004. Гайченко В. А., Коваль Г. М. Основи безпеки життєдіяльності людини. – К.: МАУП, 2004. Джигерей В. С. Безпека життєдіяльності. – Львів: Афіша, 2000. – 256 с. Єлисєєв А. Г. Охорона праці. – К., 1995. Желібо Є. П. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2001. – 320 с. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. – Суми, 2000