Рентабельність підприємства і методи її підвищення

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА 6 1.1. Економічна сутність рентабельності підприємства та рентабельності продукції 6 1.2. Методи вимірювання рентабельності ті її аналізу 9 1.3. Управління рентабельністю 21 РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ „МІКРОПРИЛАД” 35 2.1. Загальна економічна характеристика підприємства ТОВ „Мікроприлад” 35 2.2. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства 38 2.3. Основні тенденції щодо формування рентабельності підприємства 52 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ТРАНСФОРМІЧНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ 66 3.1. Основні заходи щодо удосконалення системи управління рентабельністю на підприємстві ТОВ „Мікроприлад” 66 3.2. Впровадження системи бюджетування як методу оптимізації витрат на підприємстві 67 3.3. Впровадження принципів управління прибутком як методу підвищення прибутковості діяльності 77 ВИСНОВКИ 92 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 93 ДОДАТКИ 97

Вступление:ВСТУП Актуальність теми. Ринкова економіка в Україні з часом набирає все більшу силу. Разом з нею набирає силу і конкуренція як основний механізм регулювання господарського процесу. Конкурентноздатність підприємству, організації, будь-якому іншому суб'єкту може забезпечити тільки правильне управління рухом капіталу і фінансових ресурсів, що знаходяться в їх розпорядженні. Фінансовий менеджмент, або управління фінансовими ресурсами і відносинами, охоплює систему принципів, методів, форм і засобів регулювання ринкового механізму в галузі фінансів з метою підвищення конкурентноздатності господарюючого суб'єкта. Раніш вважалося, що в бізнесі для управління фінансами достатня кваліфікація бухгалтера або економіста, тому що фінансові операції не виходять за рамки звичайних безготівкових розрахунків, основою яких є грошовий обіг. Але поступовий розвиток форм підприємництва в нашій країні показав, що починає діяти закон переходу кількості в якість. Зараз бізнесу потрібний великий потік капіталу і відповідно великий потік споживачів продукції (робіт, послуг). Обсяг і розмах діяльності сучасного підприємства вимірюється значними сумами, переважають фінансові операції, пов'язані з інвестиціями, рухом і збільшенням капіталу. Для управління фінансами вже необхідні професіонали зі спеціальною підготовкою в галузі фінансового бізнесу - фінансові менеджери (фінансові директори). Знаючи теорію фінансів, основи менеджменту, фінансовий менеджер набуваючи досвід, виробляючи в себе інтуїцію ринку стає ключовою фігурою бізнесу. В Україні відбуваються глибокі економічні зміни, обумовлені поверненням країни в річище загальних економічних процесів світового розвитку. Йде корінна перебудова старого механізму управління економікою, його заміна ринковими методами господарювання. Ринкова економіка, при всій розмаїтості її моделей, відомих світовій практиці, характеризується тим, що являє собою соціально орієнтоване господарство, що доповнюється державним регулюванням. Величезну роль як у самій структурі ринкових відносин, так і в механізмі їхній регулювання з боку держави грають фінанси. Вони - невід'ємна частина ринкових відносин і одночасно важливий інструмент реалізації державної політики. Ось чому сьогодні як ніколи важлива робота фінансового менеджера. Підйом економіки України неможливо уявити без участі в цьому висококваліфікованих кадрів з великими теоретичними знаннями і гарною практичною школою, що дозволяє їм здійснювати об'єктивний захист інтересів інвесторів, акціонерів, позикодавців та інших учасників фінансових відносин. От чому в даний час в Україні приділяється багато уваги підготовці та навчанню професіоналів у сфері фінансової діяльності. Метою даної роботи є дослідження теоретичних підходів до управління рентабельністю підприємства, а також дослідження ефективності управління рентабельністю на досліджуваному підприємстві та надання рекомендацій щодо її вдосконалення. Для написання роботи було поставлено наступні завдання: - дослідити сутність та економічний зміст рентабельності підприємства; - дослідити методичні основи оцінки рентабельності; - визначити принципи управління рентабельністю підприємства; - провести оцінка рентабельності підприємства на прикладі підприємства «Мікроприлад»; - навести основні техніко-економічні характеристики підприємства; - провести фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства; - визначити основні тенденції щодо формування рентабельності підприємства; - дослідити напрямки підвищення рентабельності підприємства в трансформічних економічних умовах; - запропонувати засоби впровадження системи бюджетування як методу оптимізації витрат; - запропонувати засоби впровадження принципів управління прибутком як методу підвищення прибутковості діяльності підприємства. Об'єктом дослідження даної дипломної роботи є підприємство ТОВ „Мікроприлад”. Предметом дослідження є рентабельність підприємстві. При аналізі джерел, для виявлення загальних і особливих рис у процесах і подіях, автор використовував загальнонаукові методи - логічний і проблемно-порівняльний, у сполученні з використанням структурно-функціонального і діалектичного підходів, також при аналізі фінансових показників було використано методи статистичного дослідження та економічного аналізу. Інформаційною базою дослідження виступають наукові розробки вітчизняних та зарубіжних науковців щодо теоретичних основ фінансової справи і фінансового менеджменту, публікації у спеціальній і періодичній пресі, нормативно-правові акти та звітність досліджуваного підприємства. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Выводы:ВИСНОВКИ В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. В першому розділі роботи було проведено дослідження сутності та економічного змісту рентабельності підприємства, методичних основ оцінки рентабельності і визначення принципів управління рентабельністю підприємства. Рентабельність безпосередньо пов’язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отри¬маного прибутку. Рентабельність — це відносний показник, тоб¬то рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. Серед показників ефективності діяльності господарюючого суб’єкта важливе місце за умов ринку посідають показники ефективності використання капіталу, які відображають швидкість (прискорення або уповільнення) руху капіталу та його віддачу, і рентабельність (або доходність, прибутковість є показником міри ефективності використання капіталу, який набув широкого застосування у світовій практиці. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони характеризують доходність підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну. На підприємствах розглядаються і аналізуються такі показники рентабельності: 1. Загальна рентабельність виробництва (рентабельність фон¬дів). 2. Рентабельність товарної продукції. 3. Рентабельність реалізованої продукції (рентабельність продажів). 4. Рентабельність одиниці продукції. Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може здійснюватися на основі показників прибутку від їх випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можна брати в таких варіантах: собівартість продукції (виробнича); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат (заново створена вартість); вартість продукції в цінах виробника (вартість за мінусом непрямих податків). При дослідженні прибутковості капіталу важливим є проведення факторного аналізу. Аналіз впливу факторів можна проводити із різним ступенем їх деталізації. Управління рентабельністю є складовою частиною задачі фінансового менеджменту „Управління прибутком підприємства”. Планування рентабельності підприємства є етапом аналітичного методу планування прибутку від реалізації товарної продукції, що будується на вивченні факторів, які визначають рівень прибутку та рентабельності у базовому періоді (оптимальність структурної побудови асортименту продукції, дотримання нормативів витрачання матеріалів і сировини, рівень ефективності виробництва, дотримання технічних та якісних параметрів по товарній продукції, що впливають на її оптову ціну, тощо) та факторів, які повинні мати місце в плановому періоді (зростання виробництва, зниження собівартості продукції, зміна ринкового рівня цін тощо). В другому розділі роботи було проведено оцінку рентабельності підприємства на прикладі підприємства «Мікроприлад», наведено основні техніко-економічні характеристики підприємства, проведено фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства, визначено основні тенденції щодо формування рентабельності підприємства. Об’єктом дослідження в роботі виступає підприємство ТОВ „Мікроприлад”. Підприємство створено в 1993 році і знаходиться в місті Києві. Сфера діяльності підприємства — постачання основних видів комплектуючих виробів, приладів і устаткування від ведучих світових виробників для створення автоматизованих систем управління: електронна комплектація, інтегральні мікросхеми, дискретні напівпровідникові прилади, пасивні компоненти, оптоелектронні вироби, електромеханічні компоненти , промислові клавіатури та ін. Аналіз сукупності всіх показників з урахуванням специфіки діяльності підприємства дає змогу зробити висновок, що підприємство має гарну фінансову стійкість, хоча в динаміці деяких показників і спостерігається зниження. Поріг рентабельності підприємства складає 7577,49 тис. грн., що означає – для покриття всіх витрат підприємству необхідно продавати продукції не менше ніж на 7577,49 тис грн. на рік (в такому разі рентабельність підприємства буде нульовою). Так як підприємство реалізувало продукції на значно більшу суму (42839 тис. грн.), у нього з'являється запас фінансової стійкості на 35261,51 тис. грн. Тобто тільки при зниженні продажу продукції за рік на 93,75% підприємство не отримає прибутки. Запас фінансової стійкості зменшився майже на 1% або на 2624 тис. грн. Рівень рентабельності за маржинальним доходом та операційним прибутком збільшилась, так у 2006 році 1 гривня виручки приносить 29 коп. маржинального доходу та 24 копійки операційного доходу. Дещо знизилась рентабельність активів, у 2006 році 1 грн. активів приносить 0,0391 грн. чистого прибутку. Рентабельність власного капіталу збільшилась та склала 5,12%, що означає – кожна гривня власного капіталу у 2006 році принесла 0,0512 грн. чистого прибутку. Позитивною тенденцією є зменшення терміну окупності необоротних активів. Але зростання цього показника супроводжується зменшенням рентабельності виробничих фондів. Термін окупності оборотних активів, навпаки, зріс на 12 років. Зависоким є показник терміну окупності власного капіталу (20 років). Відбулося збільшення рентабельності продукції за валовим прибутком на 2%. Негативним моментом є зниження показників рентабельності позикового капіталу на 4%, рентабельності оборотних активів на 4%. Найбільш рентабельним є такі групи продукції як транзистори - 40,29% рентабельності, матричні клавіатури і кнопкові перемикачі - 39,7% рентабельності, діоди - 31,8% рентабельності. Кварци і реле, кабельна продукція та корпуса для апаратури мають рентабельність близько 30%. В третьому розділі роботи було досліджено напрямки підвищення рентабельності підприємства в трансформічних економічних умовах, запропоновано засоби впровадження системи бюджетування як методу оптимізації витрат, та засоби впровадження принципів управління прибутком як методу підвищення прибутковості діяльності підприємства. Бюджет продажів – операційний бюджет, що містить інформацію про запланований обсяг продажів, ціні й очікуваному доходові від реалізації кожного виду продукції. Роль цього бюджету настільки велика, що пропонуємо на ТОВ „Мікроприлад” створення окремого підрозділу зі своєю інфраструктурою, якісно і постійно займається вивченням ринку, аналізом портфеля продукції і т.д. Якість складання бюджету продажів безпосереднім образом впливає на процес бюджетування й успішну роботу компанії. Бюджет продажів на ТОВ „Мікроприлад” складається з використанням прогнозу продажів, цін на готову продукцію але він планується на квартал. Для більш точного планування пропонується його складати на кожний місяць. Розрізняють три підходи до реалізації системи контролю плану підприємства: 1. простий аналіз відхилень, орієнтований на коректування наступних планів; 2. аналіз відхилень, орієнтований на наступні управлінські рішення; 3. аналіз відхилень в умовах невизначеності; 4. стратегічний підхід до аналізу відхилень. На ТОВ „Мікроприлад” використовується тільки простий аналіз відхилень, що орієнтований на коректування наступних планів. Проводиться контроль стан виконання плану шляхом зіставлення бюджетних показників і їхніх фактичних значень. Якщо відхилення носить істотний характер, то фінансовий менеджер приймає рішення про необхідність вносити відповідні корективи в бюджет наступного періоду. У противному випадку ніякі коригувальні дії не виробляються. Проводячи моніторинг виконання плану за 2005 – 2006 роки бачимо, що в 2006 році план не було виконано. Така ситуація виникла в першу чергу через відсутність поточного моніторингу (контролю) виконання плану та використання на підприємстві простого аналізу відхилень. Тому для удосконалення контролю за виконанням фінансового плану пропонуємо проводити контроль: аналіз відхилень, орієнтований на наступні управлінські рішення; аналіз відхилень в умовах невизначеності; стратегічний підхід до аналізу відхилень, що дозволить не тільки контролювати але й більш точно складати фінансовий план на підприємстві. Аналіз відхилень, орієнтований на наступні управлінські рішення, припускає більш детальний факторний аналіз впливу різних відхилень параметрів бізнесу на грошовий потік. За рахунок цього виробляється декомпозиція впливу всіх, разом узятих, відхилень на величину підсумкового грошового потоку. Технологія проведення такого контролю виглядає в такий спосіб: 1. Установлення усіх факторів, що впливають на величину грошового потоку. 2. Визначення сумарного відхилення грошового потоку від бюджетного значення. 3. Визначення відхилення річного грошового потоку в результаті відхилення кожного окремого фактора. 4. Складання таблиці пріоритетів впливу, що розташовує усі фактор один по одному, починаючи з більш значимих. 5. Складання остаточних висновків і рекомендацій у частині управлінських рішень, спрямованих на виконання бюджету. Основна ідея складається у відповіді на питання: яке відхилення мав би річний грошовий потік, якби кожен фактор діяв окремо. Це означає, що необхідно зробити багаторазове перерахування бюджету для кожного окремо діючого фактора за умови, що цей параметр прийняло значення, що спостерігається по факті виконання бюджету. Зрозуміло, що для проведення такого аналізу повинна використовуватися на ТОВ „Мікроприлад” необхідна комп'ютерна програма, що дозволяє оперативно перераховувати плани. Невизначеність у відношенні параметрів бізнесу породжує невизначеність результуючого річного грошового потоку і/або прибутку. Оцінити невизначеність грошового потоку можна за допомогою імітаційного моделювання. Для цього на ТОВ „Мікроприлад” встановити стандартну програму, що дозволяє робити багаторазове статистичне моделювання всієї безлічі невизначених параметрів бізнесу (відповідно до заданих інтервалів невизначеності) і побудувати інтервал невизначеності для річного грошового потоку або прибутку.

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Господарський Кодекс України 2. Закон України „Про підприємства в Україні” № 887 від 27 березня 1991. (зі змінами і доповненнями) 3. Закон України „Про господарські товариства” №1576 від 19 вересня 1991. (зі змінами і доповненнями) 4. Закон України „Про підприємництво” № 698 від 7 лютого 1992. 5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 6. Положення (Стандарт) Бухгалтерського обліку 2 „Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 7. Положення (Стандарт) Бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 8. Анализ себестоимости каждого товара по методике ABC // Журнал «Консультант» № 23, 2005 год 9. Ареф'єва О. В. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. посіб. / Європейський ун-т. — К. : Видавництво Європейського університету, 2004. — 94с. 10. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.1, - К.:Ника-Центр, 2002. – 523 с. 11. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.2. - К.:Ника-Центр, 2002. 12. Бреслав Е. Как управлять себестоимостью // Журнал «Генеральный Директор», № 3 за 2006 год 13. Вумек Дж.П., Джонс Д.Т. «Бережливое производство: Как избавиться от потерь и добиться процветания вашей компании.» М., 2004. 14. Вумек Дж. П., Джонс Д.Т., "Бережливое производство. Как избавиться от потерь и добиться процветания вашей компании", — М., 2005. 15. Герасимчук Зоряна Вікторівна, Вахович Ірина Михайлівна. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Луцький держ. технічний ун-т. — Луцьк : Надстир'я, 2004. — 515с. 16. Гриньова Валентина Миколаївна, Коюда Віра Олексіївна. Фінанси підприємств: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. — 3.вид., перероб., доп. — Х. : ВД "ІНЖЕК", 2004. — 432с. 17. Джордж М.Л., "Бережливое производство + шесть сигм в сфере услуг: Как скорость бережливого производства и качество шести сигм помогают совершенствованию бизнеса", — М., 2005. 18. Дайле А. Практика контроллинга: Пер. с нем. — М.: Финансы и статистика, 2001. — С. 182. 19. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Г. О. Швиданенко, С. Ф. Покропивний, С. М. Кли¬менко та ін. — К.: КНЕУ, 2000. — 221 с. 20. Имаи М. Гемба кайдзен, "Путь к снижению затрат и повышению качества", — М., 2005. 21. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. – метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 263 с. 22. Корнюшин В. Пять моделей управления затратами // Журнал «Финансовый Директор», № 5 за 2006 год 23. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності – Х.: Фактор, 2002. – 144 с. 24. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. 2-ге вид. – К.: ТОВ „Знання”, 2001 – 378 с.Лукша П. Как сократить издержки // Журнал "Генеральный директор", №6, 2006 25. Краснова Вікторія Василівна, Жнякін Борис Олександрович. Фінансовий менеджмент підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — Донецьк : Альфа-прес, 2005. — 208с. 26. Кузьменко Людмила Валентинівна, Кузьмін Володимир Веніаминович, Шаповалова Валентина Михайлівна. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник: Для студ. екон. спец. вищих навч. закл.. — Херсон : Олді-плюс, 2003. — 255с. 27. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. — К.: КНЕУ, 2001. — 387 с. 28. Лайко Петро Афанасійович, Мних Микола Володимирович. Фінанси підприємств: Підручник для студ. вузів / Академія муніципального управління. — К. : Знання України, 2004. — 428с. 29. Молвинский А. Как сократить затраты // Журнал «Финансовый Директор», № 5 за 2006 год, - с. 23 30. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 132 с. 31. Определение себестоимости методом Activity based costing // «Финансовый директор», 2003, № 7–8, с. 38 32. Савчук В.П. Стратегическое управление издержками // Журнал «&.СТРАТЕГИИ», № 3 за 2002 год – с. 32 33. Смирнова Н. Как найти лишние издержки // Журнал «Консультант» № 23, 2005 год 34. Ситник Людмила Степанівна. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник для студ. еколномічних спец. вищ. гавч. закладів / Донецький національний ун-т. — Донецьк : ДонНУ, 2005. — 368с. 35. Слав'юк Ростислав Анатолійович. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — 3.вид., перероб. і доп. — К. : Центр навчальної літератури, 2004. — 460с. 36. Терещенко О.А. Фінансова санація та банкрутство підприємств. — К.: КНЕУ, 2000. – 287 с. 37. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. — 4-те вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 571 с., іл. 38. Хамидуллина Г.Р. «Управление затратами: Планирование. Учет. Контроль. Анализ издержек обращения.» М., 2004. 39. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Методика финансового анализа. — М.: ИНФРА, 2004 40. Шелудько Валентина Миколаївна. Фінансовий менеджмент: Підручник. — К. : Знання, 2006. — 439с. — (Серія "Вища освіта XXI століття"). — Бібліогр.: с. 432-435. 41. Шершньова З.Є., Оборська С.В., Стратегічне управління: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. – 395 с. 42. Шубина Т.В. Организация документооборота для управления дебиторской задолжностью // Финансовый менеджмент №5 / 2005, с. 22 43. Шубина Т.В., Богрецов А.Б. Планирование и анализ использования активов организации // Финансовый менеджмент №6 / 2004, с. 12 44. Юдина Л.Н Бухгалтерская отчетность организации как источник информации для финансового анализа // Финансовый менеджмент №5 / 2005, с. 32 45. Horvath P. Controlling. 4., überarb. Aufl. — München: Vahlen, 1991. — S. 447; 46. Zuend A. Treasurer und Controler — Umrisse zweier moderner Berufsbilder im Finanz- und Rechnungswesen grösserer Unternehmungen. — Büro und Verkauf, 1973. — S. 99—73. 47. http://www.micropribor.com.ua