Соціальне регулювання: аргументи „за” та „проти”

Содержание:Зміст Вступ 3 1. Соціальне регулювання та його види 4 2. Необхідність соціального регулювання 8 3. Соціальна політика держави 17 Висновок 30 Література 31

Вступление:Вступ Соціальна ринкова економіка вимагає формування такої системи соціального захисту, яка б гарантувала належний рівень життя, соціальну злагоду та соціальну адаптацію до суспільно-економічних перетворень, захист від соціальних ризиків і реалізацію гарантій в сфері соціального забезпечення. Захист від конкретних видів соціальних ризиків, в умовах ринкової економіки, найбільш ефективний в рамках окремих видів соціального регулювання, бо дозволяє охопити більшість населення. Система соціального регулювання є найбільшою складовою частиною системи соціального захисту України. В зв’язку з чим, її організація та розвиток стають пріоритетними в колі інших питань реформування системи соціального захисту. Після тривалих дискусій щодо співвідношення соціального забезпечення та соціального страхування, останнє визнане організаційно-правовою формою соціального забезпечення. В науці права соціального забезпечення поняття “організаційно-правова форма” не має усталеного академічного визначення. Під ним розуміють спосіб організації системи матеріального забезпечення та соціального обслуговування в разі настання соціального ризику. На відміну від інших організаційно-правових форм соціального забезпечення, соціальне страхування передбачає попередню участь осіб у формуванні та управлінні коштами соціального забезпечення. Утім організаційно-правова форма визначає не тільки спосіб формування коштів та принципи організації системи. Вона також передбачає особливість правових умов і порядок обчислення розміру соціального забезпечення. Головними рисами, що визначають особливість соціального регулювання, виступають: умова про неможливість існування “спеціальних підсистем”, що встановлюють підвищений рівень соціального забезпечення за однакових програм страхування та наявність превентивного аспекту соціального захисту.

Выводы:Висновок Соціальне регулювання розуміється як іманентний суспільству й визначальний соціальний порядок процес. Конкретний соціальний порядок установлюється в результаті дії безлічі найрізноманітніших факторів. У їхньому числі виділяють наступні. 1. Так звані «стихійні» регулятори як безпосередній прояв природних законів природи й суспільства. Фактори стихійного регулювання носять природний характер і можуть виражатися у вигляді конкретних подій загальносоціального масштабу, явищ економічного порядку, феноменів масового поводження й т.п. Це, наприклад, збільшення тривалості життя людей, масові сезонні захворювання, демографічні процеси, міграція населення, інфляційні очікування й т.д. У своєму прагненні до порядку суспільство й держава прагнуть взяти під свій контроль дані фактори, однак це вдається далеко не завжди. Іноді ж їхній вплив взагалі не відображається суспільною свідомістю або відображається неадекватно. 2. Соціальні норми як регулятори, пов'язані з волею й свідомістю людей. 3. Акти індивідуального регулювання, що виступають у вигляді цільового, адресного впливу суб'єктів один на одного. Зазначені фактори можуть грати в суспільстві як стабілізуючу, так і дестабілізуючу роль. Прийнято вважати, що стабілізація, упорядкування суспільних відносин забезпечуються дією соціальних норм і актів індивідуального регулювання, а дія стихійних регуляторів виступає фактором дестабілізуючого впливу. Однак якщо як підстава оцінки прийняти критерій стійкого функціонування суспільства, те всі регулятивні фактори можуть мати й позитивне, і .негативний вплив. Разом з тим функціональна характеристика стабілізації, упорядкування суспільних відносин повинна бути віднесена насамперед до соціальних норм.

Литература:Література Андрусенко Г.О., Мостовий Г.І. Державне регулювання макроекономічними процесами: Опорний конспект лекцій. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. – 168 с. Будаговська С., Кілієвич О., Луніна І. Пахомова Т., Романюк О. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закладів освіти:У 2 ч. / Світлана Будаговська (заг.ред.). — 2. вид. — К. : Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2005. — 517с. : мал. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: навчальний посібник – К.: “Знання ПРЕС”, 2000. Губарєв О. О., Щербаха О. М., Сотніков В. І., Бриль М. С., Колесніченко І. М. Макроекономіка: Навч. посібник / Харківський держ. економічний ун-т / М.А. Сіроштан (ред.). — Х. : ВД "ІНЖЕК", 2004. — 178с. : рис. Гриньова В.М., Новікова М.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2004. – 756 с. Державне регулювання економіки. Навчальний посібник / С. М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін. – Вид. 2-ге, доопрацьоване і доповнене. – К.: КНЕУ, 2004. – 440 с. Державне управління і менеджмент: Навч. посіб. у таблицях і схемах /Г.С. Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов та ін.; За заг. ред. Г.С. Одінцової. – Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.