Выводы:ВИСНОВКИ Проведене дослідження основних аспектів функціонування та реформування ЖКГ України на базі ЖУ "Південне ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд". Основні результати дослідження полягають у наступному: Житлово-комунальне господарство – це сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених підприємств і видів діяльності, орієнтованих на позитивну динаміку рівня та якості життя населення, що забезпечують стабільну, збалансовану соціальну орієнтацію потенціалу підвідомчих територій. Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) має низку специфічних особливостей, що характеризують його як складну, багатоелементну, динамічну організаційно-економічну систему. Підприємствам та об’єднанням ЖКГ притаманна внутрішня економічна й організаційна єдність. За своїм змістом і структурою житлово-комунальне господарство – складний та багатогранний об’єкт управління, який обумовлює специфічні особливості побудови організаційної системи управління і державного регулювання для забезпечення надійності функціонування підприємств галузі, підвищення ефективності роботи комплексу. Особливістю функціонування ЖКГ є те, що воно представлене “чистими” природними монополіями і підгалузями, які розвиваються за законами конкурентного господарства. До останніх належить експлуатація житла, санітарне очищення територій тощо. Ще однією характерною особливістю ЖКГ є те, що комплекс переважно надає послуги, а не виробляє товари, а отже належить до виробничої і невиробничої інфраструктури. Третя особливість ЖКГ пов’язана із забезпеченням життєдіяльності передусім міського населення, однак слід зазначити, що визначення ЖКГ як специфічно міського господарства є неточним, у менш розвинутій і складній формі воно наявне і в сільських населених пунктах. Незважаючи на те, що більшість населених пунктів у сільській місцевості майже не мають спеціального технічного обладнання, а підприємства ЖКГ сільських поселень навіть організаційно не виділяються з різного роду комбінатів, розвиток ЖКГ на селі вимагає не меншої уваги, ніж у містах. Все це говорить про необхідність інтеграції сільської комунальної служби в єдиний житлово-комунальний комплекс. Інша характеристика ЖКГ пов’язана з комплексністю галузі, яка характеризується великою кількістю підгалузей, що входять до її складу: житлове господарство, водопостачання та водовідведення, комунальна енергетика, теплопостачання, міський електротранспорт, зовнішній міський благоустрій, дорожнє господарство, санітарне очищення міст (вуличне прибирання, будинкова очистка з утилізацією твердих побутових і харчових відходів), зелене господарство (озеленення міст, квітництво), готельне господарство, ритуальне обслуговування, ремонтно-будівельне виробництво, монтаж, капітальний ремонт та експлуатація ліфтового господарства, власна промисловість і капітальне будівництво, проектні, конструкторсько-технологічні та науково-дослідні роботи, технічна інвентаризація основних фондів. Комунальне підприємство – це підприємство, яке знаходиться в повній чи переважній власності територіального співтовариства і виконує в його інтересах такі види діяльності: надання послуг, тепло-, водопостачання, водовідведення, благоустрій і т.д. Враховуючи важливість нормального функціонування ЖКГ, його вплив на соціальну сферу України, необхідно вдатися до кардинального реформування галузі, що має передбачати насамперед формування його нової структурної побудови, яка б поєднувала найкращі надбання зарубіжних моделей управління комунальною сферою. Реформа ЖКГ має бути законодавчо, організаційно та економічно забезпечена на чотирьох рівнях: на рівні державних органів виконавчої влади; обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування; комунальних підприємств різних форм власності; споживачів послуг. Житлове управління «ПІВДЕННЕ» (ЖУ «ПІВДЕННЕ») є відособленим структурним підрозділом дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд». ЖУ «ПІВДЕННЕ» створене з метою здійснення експлуатації житлового фонду та надання житлово-комунальних послуг населенню відповідно до чинного законодавства України. Цінова та товарна політика ЖУ "Південне" визначається типом послуг та способом формування і встановлення тарифів на дані послуги. Згідно Закону про комунальні послуги розрахунок тарифів ЖУ "Південне" проводить, виходячи з вартості основних чинників, які формують собівартість послуг, затвердження таких тарифів проводять відповідні органи та комісії призначені органами виконавчої влади або депутати органів місцевого самоврядування. Ціни\тарифи на житлово-комунальні послуги не формують ринкові фактори. У більшості випадків ціни не покривають усі витрати виробника, та не містять надбавки рентабельності, а відшкодування повної вартості послуг проходить за рахунок субвенцій та дотацій органів місцевої влади, тому змінити структуру формування ціни встановити відповідні знижки, або надбавки комунальні підприємства не мають можливості. Населення Києва, яке користується послугами ЖУ «ПІВДЕННЕ», у більшості випадків може розраховуватися за послуги підприємства, категорія, яка відноситься до «умовних боржників» або «боржників», є такими через проблеми, які склалися із доходами, хоча у більшості випадків причиною є відсутність з певних причин державної допомоги (субсидії) на дану квартиру. Щоб не допустити зростання заборгованості населення, особливо категорії «бідні», підприємству необхідно стимулювати отримання державних допомог для таких квартир. Тарифна політика підприємств житлово-комунального господарства – це на сьогодні одне з найгостріших, найболючіших питань економіки України. В зв’язку з цим – одна з дискусійних як в науковому, так і в соціальному плані питання. Останнім часом спостерігаються різні суперечливі підходи до формування тарифної політики на ринках комунальних послуг, що, безумовно, пов’язано із її соціальною складовою: це і мораторії на підвищення тарифів, і адміністративне зниження цін на окремі послуги, і намагання привести ціни і тарифи у відповідність до соціального стану споживача тощо. Така розбіжність у поглядах на тарифну політику дуже небезпечна для суспільства та економіки взагалі, оскільки бізнес розвивається в умовах невизначеності і постійної зміни правил гри, а населення ментально не готово до приведення цін і тарифів до економічно обґрунтованого рівня. У наш час рівень розвитку житлово-комунального господарства не задовольняє потреб населення, а матеріально-технічна база підприємств і організацій цієї галузі потребує розширення та удосконалення. Галузь потребує створення автоматизованих систем управління житлово-комунальним господарством із використанням нових електронно-обчислювальних машин на всіх рівнях, що забезпечить підвищення ефективності цієї галузі народного господарства, приведе до поліпшення наданих населенню комунальних послуг. Досвід країн з розвинутою ринковою економікою показує, що житлово-комунальне господарство є ключовим компонентом будь-якої економіки та економічної діяльності в цілому. Для створення необхідних передумов реформування житлово-комунального господарства необхідно запровадити економічно обґрунтовані та прозорі тарифи на послуги, стимулювати населення до погашення боргів минулих років та своєчасної оплати послуг, прискорити прийняття та реалізацію програмних документів щодо здійснення структурних перетворень у житлово-комунальному господарстві, створення конкурентного середовища та підвищення якості послуг. На користь цього свідчить і досвід країн Східної Європи, яким свого часу теж довелось кардинально змінювати ситуацію у житлово-комунальному господарстві, успадковану від економіки радянського типу. Досвід країн світу засвідчує, що організація товариств власників житла, співвласників багатоквартирних будинків, по-перше, дозволяє раціонально управляти будинками або групами будинків, сприяє демонополізації ринку експлуатаційних послуг; по-друге, захищає права власників житла і є раціональним способом впливу на вартість та якість послуг, що надаються; по-третє, створює умови для залучення додаткових джерел фінансування, утримання, ремонту, обслуговування і реконструкції житлового фонду. На нашу думку, потребує удосконалення фінансово-правовий механізм державного регулювання природних монополій, які наявні у житлово-комунальному господарстві. Основними кроками в цьому напрямку мають стати: 1) зміна наявного механізму цінового регулювання шляхом переходу від неефективного лімітування цін і тарифів на відповідному ринку до впровадження ринкових засад їх формування і відповідного моніторингу цих механізмів; 2) започаткування на конкурсних засадах і впровадження контролю за наданням ліцензій і діяльністю ліцензованих компаній; 3) вжиття додаткових заходів податкового стимулювання. Для досягнення ефективного функціонування житлово-комунального комплексу, на нашу думку, необхідно удосконалити організаційний механізм управління галуззю. Нова структура управління житлово-комунальним комплексом має передбачати перехід до економічних методів управління, посилення господарської самостійності підприємств і об’єднань, їх самозабезпечення і самофінансування. Разом з тим посилюються координаційні функції управління, спрямовані на забезпечення узгодженої взаємодії всередині комплексу, поєднання галузевих і територіальних інтересів, що забезпечується шляхом створення відповідних органів управління житлово-комунальним комплексом. З метою удосконалення структури управління житлово-комунальним комплексом, забезпечення раціонального сполучення галузевих і територіальних методів управління пропонуються принципово нові схеми управління цим комплексом на основі створення спеціального органу, що поєднає галузевий і територіальний підходи і реалізує програмно-цільову форму управління. Житлово-комунальне господарство м. Києва – це важлива соціальна галузь, яка суттєво впливає на розвиток економічних відносин. Непомітна на перший погляд, вона, тим не менше, вражає своїм масштабом: так, у ній функціонують кілька тисяч підприємств і організацій, експлуатується майже 25 відсотків основних фондів держави, зайнято 5 відсотків працездатного населення країни. Підприємства та організації різних форм власності в сучасних умовах надають населенню понад 40 видів послуг на суму понад 6 млрд. гривень щороку. Відтак проблеми галузі мають більш ніж вражаючий характер – на все впливають величезні масштаби необхідної реорганізації. Вирішити це завдання одразу неможливо навіть за всього бажання. У ході роботи нами розроблений план дій, який зробить перспективним житлово-комунальне господарство м. Києва.