Особливості консультативної роботи щодо розвитку моральної самосвідомості підлітків

Содержание:Зміст Вступ 3 1.Підлітки як особлива вікова категорія 6 2. Особливості розвитку складових моральної свідомості підлітків 27 3. Складові моральної свідомості 34 Висновки 44 Список використаної літератури 47

Вступление:Вступ Актуальність теми. В період соціальних перетворень, які відбуваються в нашій державі, з’явилися нові проблеми, пов’язані з духовним розвитком громадян, джерело виникнення яких знаходиться не лише в особливостях перехідного періоду, але і в недоліках організації морального виховання підростаючого покоління, зокрема, формування такої сукупності якостей особистості, як моральна культура та її найважливіша складова – моральні ставлення. Ефективність процесу морального виховання значною мірою залежить від узгодження зусиль усіх виховних інститутів і, насамперед, дошкільного закладу та сім’ї. Зміст освіти нині не завжди будується з урахуванням наукових досягнень та принципів гуманізму. Це веде до переосмислення ролі взаємодії дошкільного закладу та сім’ї в моральному вихованні дітей. Із зростанням вимог суспільства до особистості, до підвищення її моральної культури виникла необхідність широких досліджень розвитку та функціонування моральних ставлень. Це особливо важливо, коли йдеться про дошкільний вік, коли закладаються основи особистості. Аналіз літературних джерел показав, що проблема моральних ставлень особистості була об’єктом роздумів філософів і педагогів минулого М.Бердяєва, М. Драгоманова, В.Духновича, С. Русової, Г.Сковороди тощо. Фундаментальні ідеї морального розвитку особистості розроблені в педагогічних працях П.Блонського, А.Макаренка, В.Сухомлинського, К.Ушинського, І.Франка, С.Шацького. Соціально-філософські аспекти даної проблеми розкриті в працях С.Анісімова, В.Буянова, С.Ковалєва, К.Кулаєва, Д.Ніколенка, В.Овчиннікова, А.Тонких. Значний вклад в розробку методологічних та теоретичних проблем формування гуманістичного світогляду та ціннісно-орієнтованої системи моральних ставлень учнів внесли роботи Б.Кобзаря, В.Котирло, Е.Моносзона, Р.Рогової, Г.Філонова; системному підходу до проблем виховної роботи присвячені праці Ю.Бабанського, І.Беха, В.Бондаря, А.Караковського, І.Мар’єнка, В. М’ясіщева; дослідженню шляхів виховання розвиненої особистості - Д.Джоли, І.Іванова, А.Йоголевич, А.Капської, О.Киричука, В.Кузя; діяльності педагога щодо розвитку якостей старшокласника у навчально-виховному процесі – І.Зязюна, В.Кан-Калик, М.Нікандрова, М.Поташнік, О.Савченко тощо. Проблемі морального виховання у позаурочний час значну увагу приділяли О.Богданова, Л.Канішевська, Н. Кудикіна, О.Матвієнко, Л.Нестеренко, Л.Руднєва, К.Чорна та інші. Питання активізації особистості як суб’єкта виховання знайшли відображення в працях І.Беха, М.Боришевського, І.Кона, О.Нікітіна, Ю.Приходько, В.Татенка . Важливе значення для нашої роботи мали праці психологів О.Бодалєва, Л.Божович, Л.Виготського, В.Давидова, О.Кононко, Г.Костюка, О.Леонтьєва, В.Мухіної, А.Петровського, Т.Титаренко, присвячені проблемам розвитку особистості. Аналіз досліджень показує, що розробка питань формування поглядів, переконань, системи моральних ставлень підлітків на сучасному етапі потребує оновленого підходу з метою поглибленого вивчення зв’язків усіх виховних інститутів, зокрема взаємодії шкільного закладу, позашкільних установ та сім’ї у формуванні моральних ставлень школярів до навколишнього світу. Соціальна та педагогічна значущість проблеми морального ставлення обумовили вибір теми дослідження: “ Розвиток моральної самосвідомості підлітків в умовах сьогодення “. Об’єкт дослідження – процес розвитку моральної свідомості підлітків. Предмет дослідження: складові моральної самосвідомості підлітків. Мета дослідження полягає в визначенні складових моральної самосвідомості підлітків. Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження: Здійснити теоретичний аналіз літератури та практики з проблеми дослідження. Теоретично обґрунтувати особливості розвитку складових ставлень підлітків у навчально-виховному процесі та позаурочній діяльності. Вивчити динаміку моральних ставлень підлітків. Дослідити складові моральної свідомості. Методи дослідження. Для розв‘язання поставлених завдань та перевірки гіпотези були використані такі методи: теоретичний аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури з проблеми дослідження, а також систематизація та узагальнення отриманої інформації. У дослідженні також використано комплекс методів – історичний, аналізу, вивчення передового соціально-педагогічного досвіду.

Выводы:Висновки Виходячи з накопиченого в психологічній літературі досвіду, сформулюємо положення, на якому ґрунтується наше дослідження. 1. Підлітковий вік є сенситивним періодом в онтогенезі самосвідомості, коли формуються нові компоненти структури самосвідомості особистості, специфічні саме для цього вікового етапу. 2. Розвиток здатності до самопізнання як основі самокорекції і самовдосконалення - найважливіша передумова успішного становлення особистості підлітка. 3. Цілеспрямоване формування здатності до самопізнання в підлітків має потребу в забезпеченні визначених психологічних умов і вимагає спеціального керівництва діяльності самопізнання з боку дорослих. Моральні ставлення особистості є суттєвим компонентом її моральної вихованості. Формування моральних ставлень у навчальному колективі – це проекція суспільних відносин, сутності суспільної моралі. Ми в нашому дослідженні розглядаємо моральні ставлення як особливий вид суспільних відносин, сукупність залежностей і зв’язків, які виникають у людей у процесі їх моральної діяльності. Моральні ставлення тісно пов’язані з практикою людського спілкування. Характерною рисою соціальної роботи в Україні є те, що вона тісно пов'язана з соціальним захистом та соціальною педагогікою. Наприклад, український фахівець Алла Малько висловлює думку, що соціальна робота є комплек¬сом різноманітних видів допомоги: соціально-побутової, медико-соціальної, соціально-правової, соціально-педагогіч¬ної, оскільки допомога завжди предметна, спрямована на задоволення тих чи інших потреб. Разом з тим авторка вва¬жає основою соціальної роботи соціальну педагогіку, бо без неї діяльність соціальних працівників «перетворюється на сізіфову працю подолання наслідків без урахування при¬чин» 5. Моральні ставлення дітей підліткового віку мають різні рівні сформованості – високий, середній та низький. Високий (стійкий) рівень характеризується глибоким дієвим знанням моральних норм поведінки та дотриманням такої поведінки; характеризується проявом відповідального ставлення до діяльності, їхні стосунки з ровесниками доброзичливі, вони уважні та чуйні у ставленні до інших людей. Для середнього рівня є характерним переважанням емоційних компонентів над когнітивними. Учні інколи пасивні в навчальній діяльності, що підкреслює їх не завжди відповідальне ставлення до навчання. Для низького (нестійкого) рівня – двоїста характеристика моральних ставлень. З одного боку, ці діти визнають необхідність змін у ставленні до навчально-виховної діяльності. А з іншого боку - у діяльності їх цікавить зовнішній ефект, особистісне лідерство та амбіції. Як правило, у цих дітей та їх батьків матеріальні цінності переважають над духовними та моральними. Своєрідність соціальної ситуації розвитку підлітка полягає в тому, що він включається в нову систему відносин і спілкування з дорослими і товаришами, займаючи серед них нове місце, виконуючи нові функції. Тип сім’ї за її впливом на формування моральних ставлень дітей може бути сприятливим, задовільним, несприятливим. До першого (сприятливого) типу відносяться родини, де добре розуміють, що відбувається у суспільстві. У внутрішньо родинних стосунках має місце гуманістичний стиль спілкування та поведінки не лише дорослих між собою, але й старших з молодшими. В такій сім‘ї спостерігається позитивна трудова та моральна атмосфера, цікавий відпочинок. Другий тип сім’ї ми назвали задовільним для розвитку моральних ставлень. До нього були віднесені сім’ї , які зазнають труднощів в організації виховного процесу з дітьми. Такий тип сім’ї ми характеризуємо як задовільний для формування особистості, або іншими словами відносно сприятливий, або нестійкий. Батьки намагаються надати всі умови для нормального розвитку дітей, хочуть виростити хорошу в їх розумінні людину, але невисокий рівень загальної культури, недостатній освітній та педагогічний потенціал не дозволяє правильно організувати життєдіяльність членів сім’ї та їх трудову активність. В неповних сім’ях як завжди звужується можливість контролю за поведінкою дитини, а також рівень вимогливості до неї. Однак порушення структури сім’ї здійснюють негативний вплив не самі по собі, а у поєднанні з іншими показниками, такими як матеріальний стан (середній або нижче середнього). До третього несприятливого типу сім’ї відносяться сім’ї з негативним впливом на дітей. Для них характерні ослаблена морально-трудова атмосфера, постійна конфліктність, жорстокість, принизливі ставлення між членами сім’ї, відсутність всякої культури духовних запитів та турботи про дітей. Невміння та небажання батьків розуміти свою педагогічну культуру, шукати способи зміни внутрішньо-сімейних взаємин роблять спілкування дорослих та дітей нестійким, вибухонебезпечним, а становище останніх в сім’ї – нестерпним. Тому діти намагаються компенсувати відсутність любові та турботи батьків про них шляхом самоствердження “на вулицях”.

Литература:Список використаної літератури Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. – К., 2001. – 206с. Алиева М.А., Гришанович Т.В., Лобанова Л.В., Травникова Н.Г., Трошихина Е.Г. Я сам строю свою жизнь. СПБ: Речь, 2004.- 216 с. Бодалев А.А. Личность и общение. – М., 1993. – 272с. Введення у соціальну роботу: Навч. Посібник / Семигіна Т., Грига І. – К., 2005. Вікова психологія / під ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1996. – 270с. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986. – 573с. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища школа, 1995. – 237с. .Дети социального риска и их воспитание./ Под науч. ред. Л.М.Шипицыной. СПБ.: Речь, 2003.-144 с. Злобина Е.Г. Общение как фактор развития личности. – К., 1991. – 116с. Зимняя И.А. Социальная работа как профессиональная деятельность// Социальная работа.– 2002.– №2.– стр. 54-67. Зимняя И.А. Функционально-ролевой аппарат и методы социальной работы// Российский журнал социальной работы.– М., 2006. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. – М., 1987. – 190с. Капська А. Й. Соціальна робота. − К., 2006. − 320с. Киященко Н.И., Лейзеров Н.Л. Художественная культура и гармоническое развитие личности. – К., 1982. Козубовська І.В., Сагарда В.В. та ін. Соціально-правові основи діяльності психологічної служби в системі освіти: Навчально-методичний посібник. – Ужгород:УжДУ, 2002. – 300 с. Кон И.С. Психология старшеклассника. – М., 1980. – 191с. Левитов Н.Д. Психология старшего школьника. – М., 1995. – 214с. Лукашевич М. П., Мтович І. І. Теорія та методи соціальної роботи.- К.: МАУП, 2006 Малахов В.А. Искусство и человеческое мироотношение. – К., 1988. – 211с. Мастерство психологического консультирования. ( Под редакцией А.А.Бадхена, А.М.Родиной )- СПБ, 2007.- 184 с. Машковский И.И. Содружество добра и красоты. – К.: Мистецтво, 1996. – 72с. Майерс Д. Социальная психология. –СПб., 2007. Методичні рекомендації по підготовці вчителя до педагогічної діяльності / укладач Бурлака Я.І. – К., 1986. – 17с. Обучение социальной работе: Преемственность и инновации / Под ред.Ш.Рамон, Р.Сарри: Пер.с англ. – М.:Аспект Пресс, 1996. – 157 с. Олиференко Л.Я. и др. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска: М. – 2002. – 256 с. Поліщук В.А. Питання професійного відбору майбутніх соціальних педагогів // Соціальна робота в Україні. – 2005. - № 6 Попович Г. Соціальна робота в Україні та за рубежем.-Ужгород: Ґражда, 2007.- 134 с. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие для студентов средних педагогических учебных заведений / И.В.Дубровина, А.Д.андреева, Е.Е.Данилова, Т.В.Вохмянина; под ред. И.В.Дубровиной. 2-е изд., стереотип. — Издательский центр "Академия", 2005. — 160 с. Раттер Майкл. Помощь трудным детям. М, 1999.-432 с. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник.-К.: УДЦССМ, 2007- С. 103. Специальная педагогика: Учеб. Пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Л.И. Аксенова, Б.А. Архипов, Л.И. Белякова и др.; Под ред. Н.М. Назаровой. – 2-е изд., стереотип. – М.: Издательский центр «Академия»,2007. – 400с. Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту. – М., 1987. – 181с. Фролов А.А. Социальное воспитание и наследие А.С. Макаренко//Педагогіка. - №6. – 2002 33, C. 71 – 77. Художественная культура и гармоническое развитие личности / отв. ред. Гончаренко Н.В. – К., 1992. – 239с. Шульга Т.И., Слот В., Спаниярд Х. Медодика работы с детьми «группы риска». М.: 2001.-128 с. Шляхи удосконалення художньо-естетичної освіти учнівської молоді в умовах відродження національної культури / відпов. ред. Щолокова О.П. – К., 1992. – 280с. Щолокова О.П. Художньо-естетичне виховання школярів засобами світової художньої культури: - К., УДПУ, 2003.