Методика нарахування та відображення в обліку і звітності акцизного збору

Содержание:Зміст Вступ 3 1. Сутність та сплата акцизного збору 5 2. Перевірка правильності нарахування акцизного збору 10 Висновок 15 Список використаної літератури 17

Вступление:Вступ Сучасна податкова політика України фактично розроблялась та реалізовувалась без достатнього наукового обґрунтування макро- і мікроекономічних наслідків її запровадження, а тим більше на основі постійних і хронічних змін різних податків та розміру їх ставок, без прогнозування впливу цього процесу на стан ділової активності у бізнесовому середовищі, рівень життя населення. Саме такі чинники не дозволили перетворити податкову систему України в ефективний інструмент економічної політики, а поставили її в один ряд серед причин загострення кризових явищ у соціально-економічній системі. В Україні акцизні збори, передусім з імпортних товарів, виступають одними з найбільш ризикових джерел формування доходної частини бюджету. Нестабільність законодавства, що регулює акцизне оподаткування, зумовлена, головним чином, високою кон’юнктурою інтересів різних бізнесових та політичних кіл. Наслідком такої рухливості цієї частини податкового законодавства виступає нестабільність на ринку підакцизних товарів, першочерговим проявом чого є значний обсяг “тіньової” діяльності, пригнічення внутрішнього ринку з боку контрабандного імпортного товару, а відтак – втрата значних бюджетних надходжень та скорочення обсягів фінансування соціальних програм. Головні умови справляння акцизного збору в Україні на сьогоднішній день визначені чинним Декретом Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”. Згідно із статтею 1 зазначеного Декрету акцизний збір - це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягується з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів. Соціальна спрямованість регулюючого впливу акцизного оподаткування охоплює низку найважливіших аспектів людської діяльності, що загалом визначає статус громадянина як активного суб’єкта ринку. Визначено, що головними аспектами соціальної спрямованості акцизів виступають: рівень платоспроможного попиту в сегментах підакцизних груп товарів; зміна структури витрат громадянина та вплив її на рівень загальної платоспроможності; рівень зайнятості у сферах, що формують технологічний ланцюг виробництва та збуту підакцизних товарів; рівень споживання шкідливих для здоров’я людини та екологічного стану навколишнього середовища товарів.

Выводы:Висновок Таким чином, акцизний збір — це непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їхню ціну. Платниками податку в бюджет є суб’єкти підприємницької діяльності — виробники (за реалізації товару) або імпортери підакцизних товарів (за перетину митного кордону). Акцизний збір обчислюється за ставками, що визначаються у двох варіантах: у твердих сумах з одиниці реалізованого товару; за ставками у відсотках до обороту з продажу товарів. Аналіз зазначених термінів сплати акцизного збору дає змогу дійти таких висновків: найбільш негативний вплив на фінансовий стан суб’єктів господарювання справляє сплата акцизного збору на імпортовані товари. Суб’єкти господарювання зобов’язані сплатити акцизний збір під час «розмитнення» товару, а за алкогольні та тютюнові вироби — під час придбання марок акцизного збору за рахунок своїх оборотних коштів. Відшкодування цих коштів відбудеться тільки після реалізації товарів. Отже, має місце іммобілізація оборотних коштів суб’єктів господарювання на сплату акцизного збору. Період іммобілізації залежить від часу між сплатою акцизного збору і реалізацією товарів, що імпортуються. Слід звернути увагу, що в разі імпорту підакцизних товарів не дозволяється використовувати векселі для розрахунків з бюджетом (крім імпорту паливно-мастильних матеріалів). Відтак немає можливості відстрочування сплати акцизного збору. Імпортерам підакцизних товарів не дозволяється користуватись векселями і для сплати податку на додану вартість (крім імпорту бензину); у підприємств, що виробляють і реалізують підакцизні товари, також може мати місце іммобілізація оборотних коштів на сплату акцизного збору. Це пояснюється тим, що оподаткований оборот, який ураховується для обчислення акцизного збору, визначається за фактом відвантаження підакцизних товарів. Коли станеться затримка в оплаті відвантаженої продукції, може мати місце іммобілізація оборотних коштів на сплату збору. Така ситуація частіше трапляється за щоденної та подекадної сплати податку; якщо оплата покупцями підакцизних товарів здійснюється авансом або одночасно з відвантаженням продукції постачальником, іммобілізації оборотних коштів у постачальника на сплату акцизного збору може і не статися. Більше того, за подекадної та місячної сплати податку постачальник певний час використовуватиме у власному обороті частину акцизного збору, що підлягає перерахуванню в бюджет. Негативний вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств податку «акцизний збір» (як і інших непрямих податків) матиме місце тоді, коли встановлення або підвищення ставок податку супроводжується підвищенням цін, обмежує обсяг виробництва і реалізації товарів, призводить до нагромадження нереалізованих товарів. При перевірці правильності обчислення оподатковуваного обороту слід мати на увазі, що зараз існують такі групи підакцизних товарів: алкогольні напої; тютюнові вироби; легкові автомобілі та деякі інші транспортні засоби; бензин та дизельне паливо. Як свідчить світовий досвід застосування акцизів у податкових системах різних країн світу, зменшення частки специфічних акцизів порівняно з універсальними у валовому внутрішньому продукті відбувалось внаслідок значно вищого рівня фіскальної ефективності останніх через їх набагато ширшу базу оподаткування та значно більшу еластичність споживання підакцизних товарів щодо цін і доходів споживачів. Водночас завдяки високій еластичності відносно динаміки валового внутрішнього продукту акцизні збори відіграють роль досить високоефективного “вбудованого стабілізатора” економічного циклу. Крім того, світова практика застосування акцизного збору доводить його високу ефективність у регулюванні споживання так званих товарів підвищеного соціального ризику та предметів розкошу.

Литература:Список використаної літератури Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Голос України. — 1996. — 13 липня. Закон України „Про систему оподаткування”(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 39, ст.510) із змінами за станом на 10.01.2002 внесеними згідно із Законом N 2922-III. Закон України «Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року № 509-XII (в редакції Закону України № 551-IV від 20 лютого 2003 року). Панасюк В.М. Ковальчук Є.К. Бобрівець С.В. Податковий облік: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 260 с. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 360 с. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с., іл. Фінансовий менеджмент./За ред. Проф. Г.Г. Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002. - 496 с.