Проблеми формування глобального середовища

Содержание:Зміст Вступ 3 Проблеми формування глобального середовища 4 Висновки 20 Список використаних джерел 21

Вступление:Вступ Сучасна економіка України має розглядатися як невід’ємна частка світової економічної системи. Водночас слід враховувати, що ситуація у світовій економіці стрімко змінюється, поглиблюються процеси регіоналізації і глобалізації, відбувається транснаціоналізація продуктивних сил і капіталів, утверджується інноваційна модель економічного розвитку. Однією з найскладніших проблем зовнішньоекономічної стратегії України є підтримання правильного співвідношення різних векторів міжнародного співробітництва. Процес входження пострадянських країн у світову економіку виявився дуже важкий. Це відмічають як вітчизняні, так і закордонні експерти з міжнародних проблем. Країна, яка має космічні технології, на жаль, стала експортером переважно сировини, напівфабрикатів та дешевої робочої сили. Подолати цю суперечність можна лише через гнучку адаптацію до глобального економічного середовища із врахуванням обмежень щодо економічної безпеки держави. Процеси глобалізації не мають завершених форм, вони перебувають лише на стадії становлення. Напрями і форми впливу глобалізації на розвиток національних економік окремих держав значною мірою залежать від інтересів впливових особистостей — олігархів, які їх реалізують через діяльність міжнародних структур. Боротьба за розподіл і перерозподіл світового економічного простору і вплив глобалізації на розвиток національних економік здійснюється з позицій трьох-чотирьох економічних центрів, основними з яких прийнято вважати США, Європейський Союз (ЄС), Східно-Азіатські альянси, де провідна роль належить Японії.

Выводы:Висновки Таким чином, торговими суперечками має займатися Всесвітнє торгове товариство (ВТТ). Навіть у межах окремих міжнародних угруповань відбуваються постійні сутички, схрещуються національні інтереси. Більше того, всередині країн, які об'єднались у міжнародні альянси, далеко не всі поділяють думку щодо корисності таких кроків. Розвиток процесів глобалізації деякі дослідники безпосередньо пов'язують з наростанням злиденності, спустошенням довкілля, руйнацією національних культур, етнічних особливостей невеликих націй і водночас збагаченням заможних держав. З цим можна погодитись. Таким чином, її слід розглядати як складний багатоаспектний процес, наслідки якого можуть бути різними, а отже, їх необхідно передбачати і керувати ними. Це не тільки зумовлює поширення впливу США на світогосподарські зв'язки, а й формує їхню однобічність, дає змогу нав'язувати американську ділову етику іншим регіонам. За підрахунками західних учених, еміграція висококваліфікованого фахівця рівнозначна вкладанню в економіку обраної ним держави мільйона доларів. Підраховано, що внаслідок еміграції з Росії висококваліфікованих фахівців ця країна тільки в економіку США інвестувала понад трильйон доларів. При цьому багаті держави, використовуючи можливості глобалізації, свідомо формують програми задоволення потреб своєї економіки у фахівцях за рахунок постсоціалістичних країн. Водночас останні лише пасивно фіксують міграцію населення і продовжують готувати кадри для розвинених держав.

Литература:Список використаних джерел Путь в XXI век: стратегические проблемы и перспективы российской экономики / Рук. авт. колл. Д.С.Львов — М.:ОАО «Издательство «Экономика», 1999. — 793 с. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи). Інститут економічного прогнозування; за ред. акад. НАНУ В.М.Гейця. — К.: Логос, 1999. — 500 с. Проблеми забезпечення економічної безпеки і сталого розвитку України / Відп. ред. С.І.Пирожков, Б.В.Губський, А.І.Сухоруков. — К.: НІУРВ, 2000. — 130 с. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України: — К.: КНЕУ, 2003. — 948 с. Доронин И., Загашвили В., Приписнов В. Мировая хозяйственная конъюнктура в 2000-2001 г. // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 8). Доронин И., Загашвили В., Приписнов В. Мировая хозяйственная конъюнктура в 2000- 2001 г. // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 8. – С. 19.