Соціологія нації

Содержание:Вступ    3 1. Історія соціологічної думки на Україні    4 2. Соціологія української нації    8 Висновки    14 Список літератури    15

Вступление:У системі суспільних, гуманітарних наук соціологія посідає важливе місце. Це зумовлено тим, що вона є наукою про суспільство, його процеси та явища; охоплює загальну соціологічну теорію (теорію суспільства), яка виступає як теорія та методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук. У просторі соціологічної науки проблемами етнічного та національного займається етносоціологія, що визначається як галузь соціології, що досліджує суть і функції різних етнічних спільнот з метою з'ясування закономірностей їх взаємодії та вироблення механізмів включення в систему соціальних відносин. Як наукова дисципліна, соціологія націй існує на стику соціології, етнографії та історії. До найважливіших проблем, які вона досліджує, належать: етнічна зумовленість характерних рис культури та побуту соціальних спільнот; етнічні впливи на формування ціннісних орієнтацій; зв'язок національних чинників із особливостями соціальної структури, міграційної і трудової мобільності, урбанізації тощо; соціальна детермінованість національної самосвідомості, міжнаціональних відносин; сутність міжнаціональних конфліктів; етномовні процеси (білінгвізм тощо). Етносоціологія зосереджується на вивченні етнічної специфіки загальних соціальних явищ, дослідженні етнічних проблем — національної самосвідомості, мови, звичаїв та інших елементів культури. В Україні як окрема дисципліна вона почала формуватися на межі 50—60-х років XX ст. Однак її засади були закладені раніше, сформувавшись у лоні етнографії, історії, фольклористики та інших наук, які цікавилися особливостями національної культури, традиціями народу. Актуальність теми дослідження зумовлена важливістю вивчення соціології української нації, її предмету та особливостей становлення. Мета реферату – розкрити специфіку становлення соціології нації, вказати на предмет її дослідження, розглянути погляди відомих соціологів на дослідження національності України.

Выводы:Кожна людина ідентифікує свою належність до певної спільноти. Етнічна самоідентифікація є однією з її базових ідентифікаційних практик. Етнічне самовизначення людини є значно суттєвішим за усвідомлення територіальної відокремленості. В етнічності відображаються особливості соціальних практик, культурної спадщини тощо. Феномен етнічного, національного вивчають етнографія, соціальна антропологія, історія, філософія, політологія та ін. У просторі соціологічної науки проблемами етнічного та національного займається етносоціологія, або соціологія націй. Етносоціологія (грец. ethnos — плем'я, народ) — це галузь соціології, що досліджує суть і функції різних етнічних спільнот (рід, плем'я, народність, нація) з метою з'ясування загальних закономірностей їх взаємодії та вироблення механізмів включення в існуючу систему соціальних відносин. Соціологія націй вивчає національні відносини, які пов'язані з вирішенням певних етнічних проблем, які стосуються умов виживання і розвитку етносів (проблеми території, політичної влади, мови, культури, традицій, збереження самобутності тощо). Об'єктивною передумовою виникнення та розвитку національно-етнічних відносин є існування окремих етнічних спільнот, що відрізняються своїми етнокультурними особливостями (народів, націй). У ході дослідження соціології української нації було розглянуло основні положення відомих соціологів О. І. Бочковського, О. Мотиля, В. Старосольського, М. Шаповала та інших. Таким чином, як і кожна молода наукова галузь, соціологія нації особливу увагу зосереджує на з'ясуванні сутності й специфіки наукового апарату, базових понять («етнос», «народність», «нація» тощо), формуванні методології досліджень, і не припиняє наукових пошуків у розкритті особливостей національного становлення України.

Литература:1.    Бочковський О. І. Націологія й націографія як спеціальна дисципліна для наукового досліду нації. – 2-е вид. – К., 2001. – 338 с. 2.    Городяненко А. Є. Соціологія. – К., 2005. – 398 с. 3.    Осипов Г. В. Социология. – М., 1999. – 448 с. 4.    Основи соціології / Под ред. А. Ефиндеева. – К., 2003. – 296 с. 5.    Отрут В. А. Міркування про предмет соціології. – Львів, 2000. – 332 с. 6.    Сорокин П. А. Человек, цивилизация, общество. – К., 1999. – 232 с. 7.    Старосольський В. Теорія нації. – 2-е вид. – К., 2001. – 338 с. 8.    Шаповал М.  Соціологія ук¬раїнського відродження. – К., 1999. – 346 с. 9.    Шаповаленко С. М.  Загальна соціологія. – К., 2003. – 298 с.