Правове забезпечення охорони праці та здоров’я працівників на виробництві

Содержание:Вступ    3 1. Охорона праці: поняття та значення.    5 2. Правове регулювання охорони праці.    8 3. Правові аспекти охорони праці.    12 3.1. Шкідливі умови праці.    12 3.2. Праця жінок.    15 3.3. Праця неповнолітніх та інвалідів.    17 3.4. Умови соціального страхування.    19 Висновки    21 Список використаної літератури    23

Вступление:За умов становлення ринкових відносин в державі,  переходу від адміністративно-командних методів управління суспільними відносинами в сфері застосування праці до ринкових, плюралізму форм власності на засоби виробництва, правове регулювання  охорони праці потребує нового концептуального підходу. Це зумовлено тим, що головною цінністю будь-якої цивілізованої правової держави  є громадяни  і в силу цього безумовним є пріоритет життя і здоров’я працівника порівняно з результатами виробничої діяльності. Проголосивши в Конституції України життя і здоров’я людини найвищою соціальною цінністю, гарантувавши йому право на відповідні, безпечні та здорові умови праці, держава тим самим взяла на себе обов’язок забезпечити всім громадянам захист їх здоров’я і життя в процесі трудової діяльності. Цей обов’язок полягає в законодавчому закріпленні правових норм, що визначають умови і порядок реалізації конституційного права громадян на здоров’я й безпечні умови праці, юридичні засоби охорони даного права, а також юридичні засоби захисту цього права у випадку його порушення. Правова природа охорони праці базується на факті визнання державою свого обов'язку забезпечити захист працівника, як сторони фактично більш слабкої в трудовому правовідношенні, з метою збереження його життя, здоров'я і високого рівня працездатності протягом тривалого часу. За умов багатоукладної економіки, за наявності великої кількості власників, що прагнуть  швидкого накопичення за будь-яку ціну первісного капіталу, пріоритетного значення набувають правові засоби забезпечення охорони праці. Саме держава, що проголосила життя і здоров'я людини найвищою соціальною цінністю, має виступити гарантом реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права громадян на здорові і безпечні умови праці, забезпечивши адекватну сучасним умовам нормативно-правову базу регулювання охорони праці.

Выводы:Отже, охорона праці є самостійним інститутом трудового права, який містить норми, спрямовані на безпосередній захист працівника від шкідливого впливу виробничого середовища та інших чинників виробничого процесу з метою збереження його життя, здоров’я та високого рівня працездатності протягом тривалого часу. Реалізація прав громадян на охорону праці здійснюється за допомогою фактичних правовідносин, що входять до системи трудового права як самостійний різновид правовідносин, тісно пов’язаних з трудовими. Українське законодавство з охорони праці в частині надання прав працівнику є досить прогресивним, однак для більш повної відповідності його сучасним економічним реаліям суб’єктивні повноваження працівника в сфері охорони праці мають бути розширені і доповнені нормативними розпорядженнями, які об’єктивно відображають потреби нашого часу. Доцільно також розширення обов’язків власника в правовідносинах з регулювання охорони праці. За умов ринкової економіки стосовно управління охороною праці мають бути активно використані економічні стимули і санкції. Це обумовлює важливість розробки і правового закріплення залежності розмірів всіх платежів, передбачених нормативними актами про охорону праці, від фактичного стану охорони праці на підприємстві, яке може біти встановлено за допомогою атестації робочих місць за умовами праці. За сучасних економічних відносинах для покращення стану охорони праці в Україні необхідно вдосконалення правової бази відповідальності сторін трудового право відношення в сфері охорони праці, зокрема, стимулювання їх позитивної відповідальності. Особливу увагу при цьому слід приділити відшкодуванню моральної шкоди постраждалим на виробництві особам. Виходячи з пріоритету людської особистості, законодавець повинен передбачити презумпцію моральної школи при будь-якому ушкодженні здоров’я працівника, що призвело до втрати працездатності. Презюмування моральної шкоди в даному випадку буде означати визнання перш за все цінності людської особистості, а не тільки значущості здатності людини до праці, втрата якої підлягає відшкодуванню. Резюмування моральної шкоди дозволить відбити в нормах трудового права основоположні природні права людини – право на життя і право на недоторканість своєї особистості. Правове регулювання промислової безпеки має стати складовою невід’ємною частиною правого регулювання охорони праці в Україні на сучасному етапі. Імплементація міжнародно-правових норм з питань промислової безпеки в законодавство України про охорону праці підвищить рівень захищеності працівників при виконанні своїх трудових обов’язків, і буде сприяти найбільш повній реалізації конституційного права українських громадян на захист їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності.

Литература:1.    Кодекс законів про працю. – Х.: «Одисей». – 2005.- 160 с. 2.    Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19 листопада 1992 року  № 2801-XII // Відомості Верховної Ради. – 1993.- № 4. - ст.19. 3.    Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р.// Відомості Верховної Ради. – 1992.- № 49.- ст.668. 4.    Горбунова Л., Нижегородова Л. Правові аспекти охорони праці // Юридична газета. – 2005. – № 9 (45). – від 23 травня. 5.    Правові проблеми регулювання відносин у сфері охорони праці в сучасних умовах: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.05 / І. І. Шамшина; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2002. — 19 с. 6.    Постригань Т. Види та форми соціального захисту працівників в трудових правовідносинах // Юридичний журнал. – 2007. - № 3. 7.    Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник. - X.: Фірма "Консум", 1998. – 468 с. 8.    Советское трудовое право: Учебник / Под ред. А.С. Пашкова, О. В. Смирнова. - М.: Юрид. лит., 1988. – 608 с. 9.    Сыроватская Л. А. Трудовое право: Учебник - 2-е изд., перераб. й доп. - М.: Юристь, 1998. – 308 с. 10.    Трудове право України: Підручник / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чанишевої. — 2-ге вид., стер. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. – 559 с. 11.    Трудове право України: Академ. курс.: Підручник/ За заг. Ред. Хуторян Н. М. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 608 с.