Богдан Хмельницький

Содержание:ВСТУП    3 1. Історична роль Б.Хмельницького як керівника національно-визвольної боротьби українського народу    4 2. Еволюція державницьких поглядів Б.Хмельницького, основні етапи розроблення програми національно-державного будівництва та боротьби за її реалізацію    6 3. Формування Української козацької гетьманської держави під проводом Хмельницького, її суспільний лад та особливості державної організації    13 ВИСНОВКИ    18 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ    19

Вступление:Кінець XV – середина XVII ст. є визначальним у становленні українського етносу та його державності. Характерними рисами цього періоду були: народження українського козацтва, його еволюція від розбійницьких ватаг до структурованого козацького війська, а від нього – до козацького субетносу як складової частини українського етносу і його домінанти; утворення першої Запорозької Січі та козацької держави Б.Хмельницького – Війська Запорозького. Цей період історії України, зокрема Хмельниччина, досить досліджений. Хоча після знищення польською армією у 1638 р. Запорозької Січі вона до 1652 р. не відновлювалася. Іншими словами, Запорозької Січі упродовж 1638–1652 рр. не існувало, тобто повідомлення С. Величка про цю Січ, яке перейшло зі сторінок його літопису до української історіографії, має апокрифічний (підробний) характер. Відродження Запорозької Січі, яка отримала назву Чортомлицької (замість знищеної Базавлуцької Січі), здійснив у 1652 р. Б.Хмельницький за своїм проектом, але з іншою організаційною структурою, а отже, і з іншими функціями. Однією з причин поверховості знань з історії Запорозької Січі є відсутність повної інформації про генезис та еволюцію її організаційної структури в єдності з іншими структурами, які її оточували і з нею взаємодіяли. Бо саме це створює нездоланні труднощі щодо пізнання її функціонального змісту та стадій розвитку. Зокрема, відсутність інформації щодо генезису та еволюції організаційних структур Томаківської та Микитинської Запорозьких Січей поставила під сумнів їхнє існування. Оскільки етнічні структури українського козацтва після свого утворення негайно обростали соціальними оболонками, зокрема організаційними структурами, то вищерозглянуті закономірності щодо розкриття сутності та стадій розвитку Запорозької Січі можуть бути перевірені на адекватність шляхом дослідження генезису та еволюції її етнічних структур в аспекті етногенезу

Выводы:Богдан Хмельницький був професійним вояком, брав участь у славетних морських експедиціях до турецьких берегів, відзначився у Смоленській кампанії 1633 р., де воював із московитами і за яку король нагородив його шаблею. Не залишився Богдан байдужим і під час козацького повстання Павлюка (1637 р.), хоча участь в антипольському виступі могла негативно позначитися на шляхетській кар’єрі. Коли ж повстання захлинулося у шляхетському терорі, Богдан очолив коаліцію ліберальної старшини, що вдалася до компромісу із коронним гетьманом Миколаєм Потоцьким. Своєрідним центром визвольного руху українського народу у першій половині XVII ст. була Запорозька Січ. На Січ Богдан Хмельницький прибув на початку 1648 року. Козацька Рада проголосила Хмельницького гетьманом. Насамперед він вирішив одну з найскладніших проблем - вибір союзників. Гетьман вислав посольство до Криму і дістав звідти обіцянку, що поміч буде прислана. Б. Хмельницький трансформував організаційну структуру Базавлуцької Січі в організаційну структуру своєї держави шляхом таких нововведень: територіальні коші Січі замінив територіальними полками; загальну козацьку Раду Січі замінив Гетьманською Радою; розширив склад посадових осіб в усіх управлінських структурах; похідний полк Січі з 500 козаків замінив похідним полком із середньою чисельністю 2,5 тис. осіб. При відродженні Чортомлицької Січі Б. Хмельницький використав організаційну структуру Базавлуцької Січі, але зробив до неї нововведення.

Литература:1.    Богдан Хмельницький і Запорозька Січ кінця XVI - середини XVII ст. (генезис, еволюція та реформування організаційної структури Січі): автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / І.С. Стороженко; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича, Ін-т народознав. — Л., 2008. — 36 с. 2.    Бойко О.Д. Історія України: Посібник. - К.: Академія, 2001. - 658 с. 3.    Борисенко В.І. Курс української історії. -К.: Либідь, 1996. -616 с. 4.    Голобуцький В. Запорозьке козацтво. - К.: Вища шк., 1994. - 528 с. 5.    Гуржій О.І, Чухдіб Т.В. Гетьманська Україна. - К.: Альтернативи, 2000. -304 с. 6.    Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад, комент. В.Короля. - К.: Академія, 2001. - 350 с. 7.    Історія України. Навч. посіб. / За ред. Г.Д. Темка. Л.С. Тупчієнка. - К: НАУ, 2001.-383 с. 8.    Історія України: Посібник / За ред. Г.Д. Темка,    Л.С. Тупчієнка. - К.: Академія. 2001. - 480 с. 9.    Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.). - К.: "Альтернативи", 1999. - 336 с. 10.    Король В.Ю. Історія України: Навч. посіб. - К.: Академія, 2005. - 496 с. 11.    Купьчицький С.В. Україна між двома світовими війнами (1921-1939 рр.). - К.: Альтернативи, 1999. -336 с. 12.    Литвин В.М. Україна на межі тисячоліть (1991-2000). - К.: Альтернативи. 2001. - 360 с.