Європейський Союз

Содержание:ВСТУП           3 РОЗДІЛ І. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ          6 1.1. Правова природа Європейського Союзу       6 1.2. Проблеми та перспективи європейської інтеграції на сучасному етапі      11 РОЗДІЛ ІІ. ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС     17 2.1. Україна – ЄС: розвиток взаємовідносин        17 2.2. Актуальні проблеми адаптації українського законодавства до законодавства ЄС            20 2.3. Проблеми та перспективи укладення нової угоди між Україною та ЄС    25 ВИСНОВКИ 36 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ         38 Додатки         42

Вступление:Актуальність дослідження полягає у важливості дослідження ролі і місця України в новому глобальному вимірі, зумовленому значними змінами як у політичному становищі, так і в економічному, соціальному, культурному середовищі тощо.В умовах реформування ключових сфер суспільного життя в Україні, наближення Європейського Союзу до кордонів України та проголошення курсу європейської інтеграції тематика інтеграції України до Європейського Союзу в цьому контексті набуває неабиякої важливості.Прагнення української держави інтегруватись до Європейського Союзу, визначене на державному рівні та закріплене у відповідних законодавчих та нормативно–правових документах, робить актуальним завдання узагальнення та систематизації знань та досвіду, набутого як Європейським Союзом протягом його існування, так і нашою державою, що прагне стати повноправним членом цього об’єднання.Законодавче забезпечення інтеграції України до ЄС є предметом постійних дискусій та обговорень. Проте на сьогоднішній день доводиться констатувати, що ці дискусії дуже часто відбуваються лише на рівні дипломатичних представників України та ЄС. Більшості простого населення України дуже важко зорієнтуватись у тих подіях, що відбуваються у взаємовідносинах Україна – ЄС, а тому дуже важливим завданням є узагальнення досвіду та певних досягнень, що відбулись у межах цих взаємовідносин.Взаємовідносинам України з Європейським Союзом присвячено дуже багато публікацій, але за своїм змістом вони дуже часто дублюють повідомлення офіційних джерел та надають тексти законодавчих документів для ознайомлення без ґрунтовного аналізу та пояснень щодо змісту окремих положень. Найбільш ґрунтовними є дослідження, в яких автори намагаються висвітлити реальні перспективи, що очікують Україну у разі виконання умов, які поставлені перед Україною для забезпечення інтеграції до європейського співтовариства на основі конкретних законодавчих документів. Тут доречно виділити таких дослідників, що детально досліджували значення та проблеми виконання законодавчих актів, як М.Пашков, В.Чалий, І.Артьомов, Н.Антонюк, М.Микієвич, В.Муравйов, Ю.Горовецька та інші.Метою дослідження є проблеми законодавчого забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу як у теоретичному вимірі, так і в практичних діях.Об’єктом дослідженняє процес інтеграції України до ЄС на основі виконання встановлених законодавством норм та вимог щодо забезпечення належного правового, політичного, соціально–економічного розвитку тощо.Предметом дослідження виступає законодавче забезпечення процесу поступового розвитку співпраці України з Європейським Союзом, який має на меті забезпечити Україні гідне місце в європейському просторі.Наукова новизна дослідження полягає у тому, що воно спробою теоретичного узагальнення та аналіз практичної реалізації напрямків та перспектив для України на основі законодавчого забезпечення, адже, як відомо, головною умовою членства в ЄС є виконання всіх поставлених завдань, які обумовлені законодавством.Методи дослідження обрані виходячи із поставлених мети та завдань. За допомогою методів аналізу і синтезу, узагальнення та систематизації викладено основні проблеми законодавчого забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу.Виходячи з мети основними завданнями дослідження є:-     виявлення правової природи Європейського Союзу;-     дослідження проблем та перспектив інтеграції до ЄС на сучасному етапі, особливо після наймасштабнішого розширення ЄС у 2004 році, а також після приєднання ще двох країн у 2007 році;-     аналіз розвитку взаємовідносин України з Європейським Союзом на основі головних подій, що відбувались як у радянський період, так і за роки незалежності України;-     обґрунтування ролі і значення Угоди про Партнерство та Співробітництво між Україною та ЄС, офіційно дія якої закінчилась у березні 2008 року, а також аналіз досягнень та виявлення подальших прагнень;-     дослідження актуальних проблем адаптації законодавства України до законодавства ЄС як однієї з найважливіших передумов вступу України до європейського співтовариства, визначеної в Угоді про Партнерство та Співробітництво;-     обґрунтування проблем та перспектив укладання нової посиленої угоди між Україною та ЄС, яка повинна стати поштовхом у розвитку взаємовідносин між Україною та Європейським Союзом.   Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Выводы:Отже, процес інтеграції України до Європейського Союзу базується на таких законодавчих актах, як Угода про Партнерство та Співробітництво (хоча її дія офіційно закінчилась у березні 2008 року, вона продовжує діяти до прийняття нової посиленої угоди, яка ймовірно називатиметься Угодою про Асоціацію і може бути прийнята у 2009 році), Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, План дій Україна – ЄС, термін дії якого складає три роки та інші нормативно–правові акти.На сьогоднішній день Європейський Союз – це консолідоване багатонаціональне утворення; міжурядове об’єднання країн Європи, через що створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, а також шляхом реалізації спільної політики та діяльності має на меті забезпечення безперервного економічного зростання, соціального розвитку і згуртованості країн–учасниць.Євроінтеграційний курс – це невід’ємна частина суспільно-політичного та економічного поступу України. Роль та місце нашої країни у новій архітектурі Європи визначатиметься здатністю України максимально використати нові можливості та знайти адекватні відповіді на виклики розширення ЄС. Саме тому оцінка перспектив та наслідків цього процесу, їх ефективне використання, посилення політичного та економічного діалогу з Євросоюзом заради забезпечення національних інтересів України є нашими основними завданнями на найближчу перспективу. Консолідація всіх прогресивних сил суспільства, поглиблення взаємодії гілок влади в напрямі створення стабільної та передбачуваної моделі політичного устрою держави та конкурентоспроможної економіки – запорука досягнення цієї стратегічної мети нашого суспільного розвитку.Розвиток взаємовідносин України з ЄС являє собою поступовий і планомірний процес інтеграції до європейського співтовариства. Звичайно цей процес є поступовим і не варто сподіватись, що за рік–два вирішаться всі проблеми і Україна стане членом Євросоюзу. Для цього всі встановлені на законодавчому рівні вимоги повинні бути виконані і лише тоді можна говорити про можливість членства України в ЄС.Процес адаптації законодавства в Україні фактично розпочався з набранням чинності Угодою "Про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами", яку було підписано 14 червня 1994 в Люксембурзі, а після ратифікації усіма державами-членами 1 березня 1998 року вона набула чинності і стала певним юридичним підґрунтям для включення України в загальноєвропейські процеси, оскільки передбачала співробітництво з країнами ЄС з низки політичних, економічних та гуманітарних питань.Проте процес адаптації законодавства здійснюється недостатніми темпами, хоча на те існують об’єктивні причини, які полягають насамперед у необхідності розробки виваженої політики щодо цього процесу. Кардинально змінити законодавчу базу, яка створювалась на протязі більш ніж п’ятнадцяти років – непросте завдання.Розвиток взаємовідносин Україна – ЄС має перспективний характер, хоча про будь–які позитивні наслідки говорити поки що зарано оскільки перспективи членства поки що залишаються невизначеними. Підтвердженням тому є те, що на останньому дванадцятому саміті Україна – ЄС, який відбувся 9 вересня в Евіані (Франція) сторони обговорили хід переговорів з під­готовки Угоди про асоціацію, яка замінить чин­ну Угоду про партнерство і співробітництво. Майбутній документ охоплюватиме чотири основних напрямки: політичний діалог та зов­нішня політика і політика безпеки; питання юс­тиції, свободи і безпеки; економічне та секто­ральне співробітництво; створення глибокої та повномасштабної зони вільної торгівлі.  

Литература:1. Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" вiд 18.03.2004  №1629-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. – № 29. – Ст. 367. 2. Національна стратегія України до ЄС (Указ Президента України, червень 1998) // Політика і час. – 2000. – №3–4 (спецвипуск). – С. 15–26. 3. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу // Стратегічна панорама. – 2003. – №2. – С. 6–7. 4. Артьомов І.В. Український вимір європейської та євроатлантичної інтеграції: Навчальний посібник: У 2–х кн. – Ужгород: Ліра, 2008. – Кн. 1. – 476 с. 5. Барінгольц О. Інтеграція України до Європейського економічного простору // Вісник КНТЕУ. – 2003. – №3. – С. 27-38. 6. Борко Ю., Буторина О. От Европейского Союза – к Соединенным Штатам Европы? // Европейский Союз на пороге ХХІ века: выбор стратегии развития. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – С. 431-432. 7. Будкін В. Проблеми і перспективи співробітництва між Європейським союзом та Україною // Економіка України. – 2000.– №9. – С. 82-90. 8. Вплив розширення ЄС на Україну // Національна безпека і оборона. – 2001. – №11. – С. 9-41. 9. Вплив розширення ЄС на Україну // Національна безпека і оборона. – 2003. – №4. – С. 34-36. 10. Гетьманчук О. Євроінтеграція уповільненої дії // Дзеркало тижня. – 2006. – № 41(620), 28 жовтня – 3 листопада. 11. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу: Навчальний посібник. – К.: "К.І.С.", 2006. – 300 с. 12. Губський Б. Європейський вектор інтеграційної політики України // Економіка України. – 2003. – №5. – С. 19-27. 13. Демчук П.О. Міжнародні відносини та проблеми євроатлантичної інтеграції. – К.: ППП, 2004. – 252 с. 14. Європейський Союз визнає європейські прагнення України: Підсумки дванадцятого саміту Україна – ЄС // Євробюлетень. – 2008. – №9. – С. 4–6. 15. Європейський Союз: політика, економіка, право. Навчальний посібник / За ред. д–ра іст. наук Н.В.Антонюк, канд. юрид. наук М.М.Микієвича. – Львів, 2005. – 532 с. 16. Європейський Союз: Словник–довідник / Ред. М.Марченко. – К."КУС", 2006. – 140 с. 17. Інтерв’ю з Надзвичайним і Повноважним послом Франції в Україні Жан–Полем Везіаном "Посилену угоду може бути підписано після узгодження всіх її складових" // Євробюлетень. – 2008. – №7–8. – С. 4. 18. Ковальова О.О. Стратегія євроінтеграції: як реалізувати європейський вибір України. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003 – 340 с. 19. Копійка В.В. Теоретичний та практичний виміри розширення Європейського Союзу. – Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.04 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2004. – 49 с. 20. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. Навч. посіб.  – К.: Ін Юре, 2001. – 448 с. 21. Кравчук І.В., Парапан М.В. Гармонізація національних правових систем з правом ЄС. – К.: Видавничий Дім "Слово", 2005. – 320 с. 22. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: Учебник. – 3–е издание. – М.: Издательство "Волтерс Клувер", 2008. – 554 с. 23. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу. Навчальний посібник – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. – 264 с. 24. Марковська Р. Перспективи вступу України до Європейського Союзу: правовий аспект // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2007. – №6. – С. 27–32. 25. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. – М.: Дело, 1999. – 272 с. 26. Новий базовий договір: кінцева мета – членство в ЄС? http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/print/. 27. Новини Представництва України при Європейському Союзі за 16–17 липня 2008 р. // http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu/ua/news/detail/14240.htm. 28. Ольга Шумило. – http://www.ea-ua.info/main.php?parts_id=5&news_id =10629&news_show_type=l&. 29. Основи європейської та євроатлантичної інтеграції України: Навч. посібник / В.В.Говоруха, В.Г.Бульба, Ю.П.Сурмін та ін..; За заг. ред. академіка НАН України, д.т.н. В.П.Горбуліна. – К.: ДП "НВЦ "Євроатлантикінформ", 2006. –  416 с. 30. Офіційний сайт Міністерства зовнішніх справ України. – http://www.mfa.gov.ua/. 31. Офіційний сайт Центру Європейських Досліджень. – http://www.eu.org.ua/. 32. Пашков М., Чалий В. Куди веде Україну "дорожня карта" євроінтеграції // Дзеркало тижня. – 2007. – 17-23 березня. – № 10 (639). – С. 6. 33. Пашков М., Чалий В. Україна і розширення ЄС: проблеми, наслідки, перспективи  // http://www.uceps.org/ua/print/139. 34. Політика розширення ЄС на Схід / http://www.eu.org.ua/expansion/. 35. Про 7-й раунд переговорів щодо нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво Україна – ЄС. http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu/ua/news/print/11276.htm. 36. Розпочинає роботу новий проект ЄС в Україні! // Прес–реліз Представництва Європейської комісії від 26 вересня 2007 р. 37. Сушко О., Хорольський Р., Шумило О. та ін. Новий базовий договір між Україною та ЄС: пропозиції українських експертів // http://www.ieac.org.ua/. – С. 10–29. 38. Украина договорилась с ЕС продлить 3-летний План http://www.ricardo.com.ua/news/politics/34144, 11 марта 2008. 39. Хартли Т.К. Основы права Европейского сообщества: Пер. с англ. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. –  532 с. 40. Энтин Л. Суд Европейских сообществ. Избранные решения. – М.: Норма, 2001. – 400 с.