Особливості харчування в процесі занять пауерліфтінгом

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ОСНОВ ХАРЧУВАННЯ 5 1.1. Правильна організація харчування як важлива складова охорони здоров’я 5 1.2. Основи раціонального харчування 6 РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ХАРЧУВАННЯ 12 2.1. Методи досліджень 12 2.2. Вивчення передового досвіду тренерів і підготовки спортсменів 14 2.3. Організація досліджень харчування 15 РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ТА ХАРАКТЕР ХАРЧУВАННЯ ПРИ ЗАНЯТТЯХ ПАУЕРЛІФТИНГОМ 18 3.1. Білки, жири та вуглеводи 18 3.2. Вода 22 3.3. Режим харчування 22 ВИСНОВКИ 26 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29  

Вступление:Актуальність теми курсової роботи. Харчування – важлива складова збереження і підтримки здоров’я людини на протязі її життя. Убогий раціон харчування й недостатнє харчування лежать в основі настільки багатьох питань організації праці - морального духу, безпеки, продуктивності й довгострокового здоров’я спортсменів і всього населення. Однак, у той же час, далеко не всі спортсмени зараз задоволені тим, як вони харчуються 5. Як показують висновки досліджень західним вчених, які розглядають режим харчування, завдяки поліпшенню харчування спортсменів можна домогтися підвищення національного рівня продуктивності праці, а програми організації харчування вже при мінімальному обсязі інвестицій дозволяють запобігти дефіциту мікроелементів в організмі, виникнення хронічних захворювань і ожиріння. Отже, усе вищевикладене доводить актуальність дослідження організації харчування спортсменів.  Метою курсової роботи є комплексне дослідження особливостей харчування в процесі занять пауерліфтінгом. Об’єктом дослідження є особливості харчування. Предметом дослідження виступають організація, способи і методи харчування в процесі занять пауерліфтінгом. Досягнення встановленої мети вимагає виконання наступних завдань дослідження: - дослідити правильну організацію харчування як важливу складову охорони здоров’я; - розглянути основи раціонального харчування; - розглянути організацію харчування в процесі занять пауерліфтінгом; - здійснити дослідження особливостей та характеру харчування в процесі занять пауерліфтінгом. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод опитування, метод порівняння, узагальнення. Структура роботи: Вступ, три розділи, список використаних джерел.  

Выводы:Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки та узагальнення: Харчування – важлива складова збереження і підтримки здоров’я людини на протязі її життя. А так як людина більшу частину свого часу проводить на роботі, то важливим є питання правильної організації харчування на робочому місці. Харчування є однією з важливих потреб людини. Звичайно, що під час роботи виникають специфічні вимоги щодо організації харчування. Можливості їх задоволення ґрунтуються на організації харчування протягом перерви у робочому часі. Правильна організація харчування є однією із важливих умов, які сприяють збереженню і зміцненню здоров’я людей, підвищенню їх активності. Головне та почесне місце в житті пауерліфтингіста має займати харчування та сон. Саме ці дві складові становлять 70% успіху. Білок, що надходить разом з їжею в організм, розкладається шлунковим соком до амінокислот. Потім вони проникають у кров і починають циркулювати по організму. У м’язовій тканині окремі амінокислоти знову збираються в ланцюжки. Таким чином, будується нова м’язова тканина. Тваринні джерела білка кращі рослинних. Розглянемо основний перелік продуктів, багатих білком: курка, риба, яловичина, бобові, білкові порошкові концентрати, а також знежирені або низькожирні молочні продукти - сир, сир, йогурт і молоко. Головне завдання - скласти раціон так, щоб на 1 кг ваги пауерліфтингіста доводилося 2 г білків. Всю цю кількість білка необхідно розбити й прийняти за 5-6 разів. Як відомо, вуглеводи є основним джерелом енергії. Енергія є незамінною складовою успішних тренувань і росту м’язової маси. Потрібно комбінувати у раціоні продукти, багаті білком і вуглеводами. Тим самим пауерліфтингіст дасть організму необхідний будівельний матеріал для м’язів і енергію для створення м’язової тканини. Головними джерелами вуглеводів для пауерліфтингіста є всілякі каші, рис, хліб з борошна грубого млива, макарони із твердих сортів пшениці, овочі й фрукти, а також вуглеводні порошкові концентрати. Якщо організм не одержує досить енергії з вуглеводів, то він починає спалювати й використовувати як джерело енергії м’язову тканину. Очевидно, що в такому режимі великих м’язів побудувати не вдасться. Прийом жирів прямо пов’язаний із секрецією найважливіших гормонів. З жирів організм людини виробляє тестостерон - самий анаболічний гормон. Потрібно знати свою міру прийому жирів. На думку професіоналів, на частку жирів повинне доводитися не більше 15% всіх добових калорій. Традиційне меню як правило містить до 40-48% жирів. Дієтологи радять знизити споживання тваринних жирів і побільше їсти рослинних. Але із цього правила є виключення - риб’ячий жир, через жирні кислоти, що утримуються в ньому. Користь від цих жирів важко недооцінити. Для бодібілдерів важливо також те, що Омега 3 супроводжують засвоєнню глюкози м’язовою тканиною. Потенціал росту тканини значно збільшується через більшу кількість енергії. Тому якщо мета спортсмена – збільшення м’язової маси, варто їсти лососину, макрель і тунець. Щоб відновити величезне число витрачених при тренуваннях калорій, пауерліфтингісту буде потрібно багато вуглеводів. Отже, вибирати потрібно продукти з високим змістом вуглеводів. До них відносяться: рис, макаронні вироби, гречана й вівсяна каші, картопля й чорний хліб. Такі продукти дозволяють набирати необхідну добову норму вуглеводів, при цьому не ризикуючи переповнити шлунок. У числі добавок, які збільшують силу й м’язову масу, немає рівних креатину за ефективністю. Він сприяє реальному підвищенню рівня м’язової енергетики й витривалості. Так само він стимулює синтез білка. Другим у списку вважається глютамін. Ця добавка поліпшує імунну систему й благотворно впливає на захисні сили організму. А це, як встановлено вченими, з позитивної сторони впливає на здібності організму відновлюватися після тренувань. Величина ваги пауерліфтингіста прямо пов’язана з кількістю споживаних вуглеводів. Якщо ваги показують, що спортсмен стабільно додає від 200 до 500 грам на тиждень, то виходить, що організм одержує досить вуглеводів для росту. Якщо ж вага залишається незмінною, то вуглеводів у раціоні пауерліфтингіста не вистачає. У періоди збільшення м’язової маси потреба організму у воді різко збільшується. Одним словом – пауерліфтингістам потрібно більше пити. Їх організм на 75% складається з води. Ніякий ріст м’язової маси без неї не можливий. Якщо у раціоні пауерліфтингістаспостерігається сильна недостача води, то незабаром організм прийде в стан зневоднювання й тим самим запустить механізми руйнування м’язової маси. Не можна також забувати про те, що дія креатину й глютаміну супроводжується збільшенням вмісту рідини в м’язових клітках. Це дозволяє їх підштовхнути до подальшого росту. Медики придумали особливе багаторазове харчування малими порціями. Кількість прийомів їжі може доходити до восьми в добу. Якщо пауерліфтингіст їсть невеликими порціями із дрібними перервами між їжею, м’язи будуть забезпечені постійним припливом амінокислот і глюкози.  

Литература:1. Бальсевич В. К. Физическая культура для всех и для каждого. - М.: ФйС, 1988. 2. Бальсевич В. К., Лубышева Л. И. Физическая культура: молодежь и современность. //Теор. и практ. физ. культ., 1995, №5. 3. Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спотрсменов. – М.: ФиС, 1988. – 331 с. 4. Визитей Н.Н. Физическая культура личности. - Кишинев: Штиинца, 1989. 5. Захарченко М.Н., Русакова Н.В., Кучерь Л.С. Харчування. – М.: Економіка, 2005. – 57 с. 6. Коршунова А.В. Пауерліфтинг. – Харків, 1998. 7. Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров’я, працездатність. – Львів, 1993.– 131 с. 8. Лубышева Л. И. Социальное и биологическое в физической культуре человека в аспекте методологического анализа. //Теор. и практ. физ. культ., 1996, №1. 9. Лубышева Л. И., Бальсевич В. К. Ценности физической культуры в здоровом стиле жизни // Матер, междунар. конф. "Современные исследования в области спортивной науки". СПб НИИФК, 1994. 10. Лубышева Л.И. Концепция формирования физической культуры человека. - М.: ГЦОЛИФК, 1992. 11. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для институтов физ. Культуры. – М.: ФиС, 1991. – 543 с. 12. Мейксон Г.Б., Шаулин Е.Б. Самостоятельные занятия учащихся по физической культуре. – М., 1986. – 255 с. 13. Мурашин В.Л. Пауерліфтинг шлях до сили. – К.: «Светлана П», 1998. 14. Парсонс Т. Человек в современном мире /Пер. с англ. (Под общ. ред. ВА. Кувакина). - М.: Прогресс, 1985. 15. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. - К.: Олімпійська література, 1995. – С.110. 16. Румянцева З.П. Менеджмент организации. – М.: Аспект-Пресс, 2005. – 249 с. 17. Современный менеджмент: принципы и правила. Дайджест. – Н.: ИКЧП, 2002. – 304 с. 18. Столяров В. И. Ценности спорта и пути его гуманизации. - М.: РГАФК, 1995. 19. Теория и методика физического воспитания / Под ред. Т.Ю. Круцевич. – К.: Олимпийская література, 2003. – 415 с. 20. Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов. – М.: ФиС, 1974. – 232 с. 21. Чудковський В.Н. Ресторанний бізнес. – М.: Академія, 2004. – 124 c. 22. Шулик Н.В. Основы специальной физической подготовки спотрсменов. – М.: Вища школа, 2005. – 89 с. 23. Эндрюс Д.К. Роль образования в пропаганде здорового образа жизни в двадцать первом столетии // Теор. и практ. физ. культ. 1993, №1.