Ідея громадянкості в творах О.Строніна

Содержание:Вступ  Олександр Стронін – талановитий педагог, філософ, соціолог, просвітитель  Ідея громадянськості у творчості О.Строніна  Висновок  Список літератури   

Вступление:Виховання громадянськості на будь-якому етапі розвитку держави є однією з умов становлення людей, що спроможні відновити суспільство і дух нації та розвинути ідею державності, спрямовану на людину. Патріотизм, моральна культура, інтернаціоналізм, правова культура, політична культура, економічна та екологічна культури -  складові такого явища як громадянськість, в якому цілісно поєднуються інтелектуальні, емоційно-вольові і практичні аспекти життєдіяльності людини як члена суспільства. Як складне особистісне утворення, громадянськість включає в себе соціально-психологічну, морально-психологічну і професійну готовність вільної особистості до практичної реалізації індивідуально-особистісних і соціально-значущих цілій відповідно до прийнятих в суспільстві принципів і норм. Як показує світовий досвід, саме громадянськість змушує кожну людину відчувати себе частиною держави, відповідати за її справи і одночасно примушувати державу бути відповідальною перед своїм народом. Серед факторів, які забезпечують стимулювання процесу формування громадянських якостей і переконань, важливе місце належить соціально-культурній діяльності. Правова свідомість стає дійсною силою, якщо органічно взаємодіє зі свідомістю моральною. Моральна свідомість сприяє глибокому засвоєнню правової норми, моральному ставленню до неї. Вона дозволяє бачити і усвідомлювати межу моральної поведінки, за межами якої починаються аморальні і противоправні дії. Моральна культура характеризується єдністю широких етичних знань, моральних переконань, почуттів, потреби жити відповідно до загальнолюдських моральних норм, допомагати людям, робити добро. Усі зазначені фактори розвиваються під впливом зовні, насамперед завдяки талановитим вчителям, подібним до Олександра Строніна, який заклав міцний підмурок у зростанні багатьох відомих особистостей, зокрема, М.Драгоманова.

Выводы:З огляду на викладене вище можна зробити висновок, що О.Стронін об’єктом своїх досліджень мав широке коло питань, які є складовими політичної науки. Він прагнув визначити предмет політики, сконструював своє бачення політичної структури суспільства, окреслив особливості політичного процесу, підійшов до дослідження політичних еліт і політичного лідерства, охарактеризував державу майбутнього – "абсолютну демократію" та означив інші проблеми. Наукова спадщина О. Строніна заслуговує на уважне вивчення особливо в контексті сучасного розвитку суспільства, коли на передній план виходить людська складова. Без цілісного розвитку громадянськості неможлива демократизація. Політична наука все частіше звертається до історичного коріння, до звичаєвої основи, на якій, за теорією О.Строніна, і будується громадянськість. Звичайно, у світогляді та теоріях О.Строніна було багато протиріч. Однак це протиріччя думки, яка шукала виходу.

Литература:1. Драгоманов М. П. Два Учителя // Драгоманов М. П. Вибране "...мій задум зложити почерк історії цивілізації на Україні". – К.: Либідь, 1991. – С. 602. 2. Лейкина-Свирская В. Р. Три книги А. И. Стронина // Исторические записки. – М., 1987. – Т. 115. – С. 243. 3. Михайловский Н. К. Аналогический метод в общественной науке ("История и метод". Соч. А. И. Стронина) // Михайловский Н. К. Сочинения. – СПб, 1896. – Т. 1. – С. 330 - 390. 4. Социологическая энциклопедия. В двух томах. – М.: „Мысль”, 2003. – С. 602. 5. Степаненко В. До проблеми пост-класичної концептуалізації соціальних змін. — Соціологія: теорія, методи, маркетинг. -№4-5, 1998. 6. Стронин А. И. История и метод. – СПб, 1869. – С. 265. 7. Стронин А. История общественности. – СПб, 1885. – С. 655. 8. Стронин А. Политика как наука. – СПб, 1872. – С. 329. 9. Ткачев П. Н. Ташкентец в науке // Дело. – 1872. – № 12. – С. 32.