Страхування майна сільськогосподарських підприємств

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Практика страхування майна сільськогосподарських підприємств в Україні 7 Розділ 2. Страхування майна сільськогосподарських підприємств в СК «Скайд-Вест» 14 Розділ 3. Розробка пропозицій щодо вдосконалення 24 Висновки 32 Список використаної літератури 33

Вступление:Одним з важливих індикаторів стану економіки будь-якої країни ринкової орієнтації є розвиток страхової галузі, що забезпечує надійні гарантії відновлення поруше¬них майнових прав та інтересів на випадок втрат, заподіяних не передбачуваними об¬ставинами. Страхування - особливий вид договірних громадянсько-правових відносин по захисту майнових інтересів громадян чи юридичних осіб у випадку настання визначених подій за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати цими особами страхових платежів. Створювані таким чином грошові фонди спрямовані винятково на покриття збитків, що виникають в результаті настання страхових випадків. Страхування як особливий вид фінансового інструмента має конкретні призначення, тому необхідно їх знати з метою ефективного використання страхових послуг як об'єктивного атрибуту в умовах ринкової економіки. Відчутне пожвавлення страхової діяльності, яке спостерігається на протязі останнього часу пояснюється економічними та соціальними перетвореннями в Україні, пожвавленнями міжнародних зв’язків. Наша країна поступово трансформує економіку на ринковий лад. Триває процес роздержавлення вартості й формування відповідних господарських структур, сповільнилася інфляція. З огляду на це відбувається переорієнтація і в системі захисту юридичних та фізичних осіб від матеріальних втрат, до яких може призвести стихійне лихо, нещасний випадок та інші форс – мажорні обставини. Потрібно реформувати систему нагромадження коштів для забезпечення належної матеріальної підтримки громадян у разі втрати працездатності, місця роботи, виходу на пенсію. Сучасний етап розвитку аграрного сектора України характеризується переходом до ринкових відносин на фоні реформування вітчизняної економіки, кардинальною зміною організаційної структури управління сільськогосподарським виробництвом, появою нових організаційно-правових форм господарювання. Агропромисловий комплекс вже давно потерпає через дефіцит фінансових ресурсів, що було й певною мірою лишається наслідком нееквівалентного міжгалузевого обміну, недоліків у податковій та митній політиці. Занижені ціни на сільськогосподарську продукцію, що закуповується для державних потреб, продаж селу матеріально-технічних засобів за цінами, не адекватними якості добрив, машин, обладнання, багатократне зростання вартості енергоносіїв, постійний відплив із села найактивнішої частини трудових ресурсів — ось ті чинники, які зумовили відчутне відставання розвитку аграрного сектора не тільки від інших держав, а й від рівня середніх економічних макропоказників України. За цих умов страхування сільського господарства стає вагомим знаряддям успішного й ефективного управління і керівництва сільськогосподарським виробництвом. Сільське господарство - одна з ключових і життєво важливих галу¬зей суспільного виробництва - є водночас однією з найбільш ризикових галузей економіки, оскільки відтворювальний процес пов'язаний з природнокліматичними та біологічними чинниками. В контрольній роботі розглянуто питання страхового захис¬ту найбільш ризикової галузі - сільськогосподарської , де використовується специфічний і основний одночасно засіб виробництва-земля, питома вага якої складає понад 50% території України, або понад З1 млн. угідь. Тому однією з найгостріших проблем в АПК є захист врожаю сіль¬ськогосподарських культур, за допомогою якого в певній мірі можна ста¬білізувати економіку самих господарств, агропромисловий комплекс та й економіку держави в цілому. Ступінь участі держави в стабілізації стану агроформувань та підходи до вирішення цієї проблеми мають свою специфіку у кож¬ній із розвинених країн. Системи гарантійного захисту сільськогосподарських підприємств від ризикових природно-кліматичних умов розроблені і діють у більшості країнах світу. Державні гарантії захисту від стихійного лиха чинні за умо¬ви, якщо фермер бере участь у страхуванні несприятливих ризиків. Меха¬нізми страхового захисту мають певні відмінності в окремих країнах. На¬приклад, у Франції рівень страхового забезпечення коливається від 20 до 70%, у США допускається 50,65 чи 75% від середньої за останні 10 років урожайності. Державне регулювання здійснюється шляхом прямих страхових суб¬сидій для покриття збитку чи внесення частини страхових платежів. У країнах ЄС страхові субсидії для покриття збитків від стихійних лих та ка¬тастроф в середньому складають від 30 до 100%, від градобою - до 50% . З вищенаведеного видно, що в світі діють різноманітні системи страхового захисту врожаю сільськогосподарських культур за участю держави. У нашій державі максимальний розмір страхового забезпечення складає 70% від нанесених збитків. Значно скоротився перелік страхових ризиків, які беруться на страхування. Розпочата на початку 90-х років державна підтримка фермерських господарств, навіть щодо сплати стра¬хових платежів у розмірі 50% зараз не діє, хоч державне регулювання до¬ходів сільськогосподарських товаровиробників мало б бути головним ва¬желем адекватного реагування сільськогосподарського сегмента ринку України на зміни на вітчизняному та світовому ринках. Страхування є невід'ємним еле¬ментом економічних відносин сільськогосподарських підприємств усіх форм власності. Тому велике значення має поширення знань щодо здійс¬нення страхових операцій між господарськими суб'єктами в АПК. Метою роботи є дослідження процесу страхування майна підприємств сільського господарства. Предметом дослідження є страхування в сільському господарстві. Об’єктом дослідження є СК «Скайд-Вест». Мета роботи зумовила такі завдання: • Розгляд теоретико-методологічних засад страхування майна в цілому, та в сільськогосподарських підприємствах зокрема; • Практика страхування майна сільськогосподарських підприємств в Україні • . Розробка пропозицій щодо вдосконалення страхування майна сільськогосподарських підприємств

Выводы:Сільське господарство — найдавніша і традиційно одна з найважливі¬ших і водночас найбільш ризикованих галузей економіки, яка постійно перебуває під впливом стихійних сил природи. Одним із важливих еле¬ментів гарантування економічної безпеки й стабілізації фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників повинно стати страхування. Об'єктами страхування в рослинництві є всі види сільськогосподарсь¬ких культур: зернові, зернобобові, технічні, овочеві, кормові, бахчеві, уро¬жай садів, виноградників, теплиць тощо. При традиційній схемі страхування врожаю, коли збиток визначається як його недорід, всі несприятливі природні явища можуть виступати як страхові обставини, що можуть реалізовувати ризик недоро¬ду, але можуть і не приводити до нього. Страховим випадком повинен вва¬жатися саме недорід. Питання зводиться до того, щоб визначити граничне значення недороду при проведенні актуарних розрахунків. Кожен страхо¬вик повинен зібрати ту ретроспективну статистику щодо недобору урожаю, яка характер на для даного регіону. Крім цього, при розрахунку страхових тарифів потрібно застосовувати франшизу. Саме вона (а не сортування ризикових обставин) дасть змогу значно скоротити рівні страхових пла¬тежів і зрівноважити попит та пропозицію на страхову послугу. Страхування є невід'ємним еле¬ментом економічних відносин сільськогосподарських підприємств усіх форм власності. Тому велике значення має поширення знань щодо здійс¬нення страхових операцій між господарськими суб'єктами в АПК.

Литература:1. Базилевич В. Страховий ринок України.- К.: Знання.- 1998.-378 с. 2. Д. Г. Буханець . Методика формування та обліку технічних резервів страхових компаній./ Облік, аналіз та аудит. – 2001. 3. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. – К.: Знання, КОО, 2003.. 4. Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків: Монографія.- Тернопіль: Економічна думка, Карт-балнш.- 2002. – 570 с. 5. Шихов А.К. Страхование.- М., 2000 6. Шелехов К.В. Страхування. Страхові послуги.- К., 2000. 7. Плешков А. П., Орлова И. В. Очерки зарубежного страхования. — М.: Анкил, 1997. 8. Клапків М.С. З історїї зародження національного страхового ринку// Фінанси України.-2001.-№9.-с.21-22. 9. Л.М. Горбач. Страхова справа. К. 2001